Photo: Олаф Шольц з німецькими солдатами
Source: The NYT

Європейський Союз роками намагався уникнути конфронтації з Російською Федерацією. Більшість лідерів ЄС переважно концентрували свою увагу на економічному добробуті та м’якій дипломатії. Така політика дозволила російській федерації використати слабкості європейців для проведення агресивної політики та застосовувати проти європейських партнерів свій гібридний вплив. Після початку повномасштабного вторгнення  російської армії в Україну європейські держави опинились у складній ситуації, адже зрозуміли, що у випадку великої війни, вони не будуть здатні довго чинити опір. Велика кількість техніки, навіть, у таких розвинених демократіях, як Німеччина, була не придатна до застосування. Кількість припасів була вкрай обмеженою. Європейські держави були і досі залишаються сповненими російською агентурою.

Втім, не зважаючи на такі проблеми, Євросоюз продемонстрував здатність пристосовуватись до нових умов. В перші ж місяці війни європейські чиновники почали боротися з російським гібридним впливом. З одного боку, здійснювалась масштабна робота щодо диверсифікації закупівлі енергоносіїв. З іншого – низка країн-членів заборонили діяльність російських пропагандистських ЗМІ. Хоча, досі залишається багато роботи, адже росіяни досі працюють у міжнародних організаціях, таких як МАГАТЕ, або ОБСЄ, а деякі російські ЗМІ продовжують віщання в країнах ЄС. 

Прогрес у сприйнятті загрози з боку рф простежується і у секторі оборони. Країни Європейського Союзу почали активно переозброюватися. Польща створює одну з найбільших армій континенту. Франція збільшує оборонний бюджет на майже 30%.[1] Британія витратить додатково близько 5 млрд фунтів стерлінгів на свою армію і має намір збільшити витрати на оборону до 2,5% ВВП в рамках оновленої стратегії протидії зростаючим загрозам з боку Китаю і Росії.[2] Плани щодо переозброєння окреслював у 2022 році канцлер ФРН Олаф Шольц. Варто підкреслити, що при цьому, країни Європи поступово збільшують обсяги постачання озброєнь в Україну. Якщо на початку війни Сполучені Штати Америки підштовхували ЄС збільшити воєнну допомогу Україні, то зараз ЄС відчутно надолужив позиції. Це свідчить про зміну світосприйняття європейських високопосадовців.

Раніше заяви про те, що Україна обороняє східний фланг Європи не сприймались всерйоз. Тепер це стало очевидно і від успіху України залежить безпека країн НАТО. Україна воює за свої території, знищуючи російський воєнний потенціал, що зміцнює безпеку європейських держав. Також від тривалості російсько-української війни залежить економічний розвиток країн континенту, які страждають від російської війни більшою мірою ніж США. Україна отримала близько 50 мільярдів фінансової допомоги від країн ЄС та європейських фінансових інституцій з початку повномасштабного вторгнення.[3] Зростання в Єврозоні впало з 5,3% у 2021 році[4] до прогнозованих у 2023 році 0,8%.[5] Загальна інфляція зросла з 0,3% у 2020 році до 2,6% у 2021 році, а потім до 8,4% у 2022 році. Ціни на продукти харчування в січні 2023 року порівняно з роком раніше зросли на 14,1%. Така ціна амбіцій кремлівської верхівки.

Тому наразі спостерігається збільшення воєнної допомоги Україні з боку держав європейського континенту та Великої Британії. США досі залишаються головним партнером України, водночас першими, хто надав Україні танки були Франція та Велика Британія. Найбільшу кількість танків Україна отримала від Польщі. Та ж Польща, спільно зі Словаччиною взяли зобов’язання надати 33 винищувачі Міг-29. Європейці сподіваються на якнайшвидше завершення російсько-української війни і надають все більше власних ресурсів для України. Також це стосується виробництва боєприпасів для артилерії. Єврокомісія запропонувала план закупівлі боєприпасів для України на 2 мільярди євро. 15 березня, під час дебатів у Європарламенті депутати закликали Єврокомісію якомога оперативніше оприлюднити технічні деталі цього плану, аби його можна було імплементувати у максимально стислі терміни і тим самим відповісти на запити України про поставки артилерійських боєприпасів.[6] Вже неодноразово європейські високопосадовці декларували намір продовжувати підтримку України стільки, скільки буде потрібно. Ці заклики, а також дії, спрямовані на зміцнення наступального потенціалу Збройних Сил України посилають російському керівництву чіткий сигнал, що росія не переможе в Україні і українська армія матиме ресурси для продовження боротьби.

Втім, бачення завершення війни серед європейських країн залишається різною. Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Україна має перемогти, щоб запанував тривалий мир. Бачення перемоги України з Варшави не викликає питань. Однак, риторика очільників країн Західної Європи дещо відрізняється від держав Східної Європи. Олаф Шольц та Еммануель Макрон відкидають можливість перемовин з росією на поточному етапі. На початку березня Олаф Шольц, виступаючи в німецькому парламенті заявив: "Чи готовий взагалі Путін до переговорів про повернення принципів справедливого миру? На даний момент ніщо не вказує на це". 

Однак, ФРН та Франція готові до перемовин з росією. Еммануель Макрон неодноразово виступав за збереження обличчя Путіна, проти приниження росії та про необхідність надання рф гарантій безпеки. Посилення спроможностей України наступати з боку двох лідерів ЄС відбувається саме для примусу росії до перемовин. Такі настрої мають і представники інтелектуальних еліт. Наприклад, голова Мюнхенської безпекової конференції Вольфганг Ішінгер опублікував статтю, у якій ставиться під питання статус АР Крим, згадується питання гарантій безпеки для росії шляхом відмови України від вступу до НАТО, а також згадується необхідність встановлення режиму припинення вогню без попереднього виведення російських військ з території України. Ця стаття не відображає офіційної позиції німецького уряду, втім є показово.

Україна наразі має серйозну підтримку з боку країн-партнерів. Європейські держави посилили свою допомогу у спробі надати Україні достатні спроможності для проведення ефективних контр-наступальних дій. Втім, перед українською дипломатією стоять серйозні перешкоди, адже в умовах обмежених ресурсів та переважної залежності від країн-партнерів, бажання повернути всі окуповані території може не співпасти з баченням низки ключових партнерів і загрожує спробами винести питання повернення ОРДЛО та АР Криму за дужки переговорів, а також поставити під сумнів євроатлантичний вибір України. Пошук компромісів з росією у завершені поточного етапу російсько-української війни, своєю чергою, загрожує збереженням вразливості у європейській безпековій архітектурі та майбутніми кризами, що потенційно можуть виникнути внаслідок помилок сьогодення.

Джерела:

1. Macron boosts French military spending by over a third to 'transform' army, 20.01.2023, URL: https://www.reuters.com/business/aerospace-defense/frances-macron-proposes-big-hike-military-spending-2024-2030-2023-01-20/

2. Британія збільшить витрати на оборону через загрози з боку рф та Китаю, 13.03.2023,
URL: https://mil.in.ua/uk/news/brytaniya-zbilshyt-vytraty-na-oboronu-cherez-zagrozy-z-boku-rf-ta-kytayu/

3. Ukraine: New €450 million assistance package for 2023 announced by EU, 03.02.2023, URL: https://euneighbourseast.eu/news/latest-news/ukraine-new-e450-million-assistance-package-for-2023-announced-by-eu/

4. Euro Area GDP Growth Rate 1971-2023, Дата звернення: 18.03.2023,
URL: https://www.macrotrends.net/countries/EMU/euro-area/gdp-growth-rate

5. EU raises growth forecasts, Turkey faces $85 billion in quake costs and other economy stories you need to read this week, 17.02.2023,
URL: https://www.weforum.org/agenda/2023/02/eu-economic-growth-forecasts-turkey-earthquake-economy-stories-17-february/

6. Боєприпаси для України. У ЄС обіцяють діяти негайно, 15.03.2023,
URL: https://www.dw.com/uk/boepripasi-dla-ukraini-u-es-obicaut-diati-negajno/a-65001746