Після взаємних викликів послів до МЗС наприкінці літа, у вересні продовжилося загострення відносин між Україною та Польщею. Основною проблемою у міждержавній взаємодії стало зерно. Навесні Польща, разом з Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Болгарією заборонили імпорт низки української сільськогосподарської продукції. У травні цього року такі дії були підтримані Європейською комісією, яка у спробі врегулювати цю суперечку на наддержавному рівні, ввела заборону на ввезення до п’яти країн чотирьох категорій української агропродукції.

15 вересня цього року Європейська комісія не продовжила тимчасові обмежувальні заходи на ввезення українських зернових, однак, Польща продовжила відстоювати власну лінію, що не є чимось новим для офіційної Варшави, адже раніше країна неодноразово вдавалась до конфронтації з ЄС.

Для України відмова Польщі поновити ввезення української агропродукції є неприпустимим рішенням, яке не відповідає рівню двосторонніх відносин. Продаж зерна на зовнішні ринки залишається одним з засобів підтримувати постраждалу від повномасштабного російського вторгнення економіку, а також залучати іноземну валюту. В умовах спроб морської блокади з боку рф та знищення української портової інфраструктури, експорт сухопутними коридорами став важливою складовою. Тому рішення Польщі продовжити заборону викликало бурхливу реакцію в українського керівництва.

Спочатку Україна подала до Світової організації торгівлі позови проти Польщі, Словаччини та Угорщини. Після цього, Президент України Володимир Зеленський розкритикував дії сусідньої держави у своєму виступі на Генасамблеї ООН, що обурило польську владу. Володимир Зеленський на сесії Генеральної Асамблеї ООН під час виступу заявив: "Тривожно бачити, як у цей час дехто в Європі розігрує солідарність і влаштовує політичний театр, роблячи із зерна трилер. Може здаватися, що вони грають власну роль, але натомість вони допомагають підготувати сцену для московського актора".[1] Міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау, навіть, відмовився приїжджати в Україну на засідання Ради міністрів ЄС. "Є багато причин, зокрема, і стан здоров'я. Але насамперед це пов'язано з тим, що у політиці, зокрема двосторонній політиці між країнами, ми маємо період спаду щодо відносин між Польщею та Україною. Ми входимо в період спаду, і моя відсутність є частково висловленням цього", – заявив Збігнєв Рау.[2] Крім того, дипломат наголосив, що критика президента України Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН на адресу Польщі похитнула довіру польського суспільства до нинішньої політики українського уряду.

В умовах триваючої російської агресії проти України, українсько-польське стратегічне партнерство стало одним з важливих елементів захисту української державності та безпеки Європи. З початку 2022 року Польща поставила українським військовим бронетехніку, артилерію та літаки радянських часів та їхні польські версії. Також польською стороною було передано різну стрілецьку зброю, боєприпаси, амуніцію та інше військове спорядження. Польща стала адвокатом Україну просуваючи її до членства в ЄС і НАТО.

Таким чином, Польща стала одним з найбільш надійних партнерів України. Водночас Україна не тільки отримувала, але й робила свій внесок. Передача зброї вигідна Польщі зокрема у контексті подальшої передачі польським збройним силам більш сучасного озброєння з боку США в обмін на радянські зразки, що були поставлені для потреб Сил оборони України. Також, вітчизняний ВПК отримує замовлення і зрештою – прибуток. На додаток до зміцнення польської безпеки за рахунок супротиву України, українські вимушені переселенці підвищили ВВП сусідньої держави. Українські біженці отримували субсидії від польського уряду, але при цьому багато хто з цих осіб працевлаштувалися і витрачали гроші у Польщі, що позитивно вплинуло на її економіку. Тобто, Україна та Польща це приклад симбіозу, хоча Україна і опинилася у скрутному становищі, допомога Республіки Польщі – це не благодійність.

Перемога над Російською Федерацією – це спільний інтерес двох держав. Тому Анджей Дуда і спростував заяву прем’єр-міністра Моравецького щодо призупинки надання військової допомоги з боку Польщі. Ймовірно, також зіграла занепокоєність заявами щодо призупинення польської допомоги з боку США.

Наразі Україна та Польща не зможуть повернути той рівень довіри у відносинах, що передував його погіршенню. Внутрішньополітичний порядок денний у Польщі визначають передвиборчі перегони. Значна частка риторики польських політиків залежить саме від електоральних вподобань. Саме тому Анджей Дуда, у пояснені слів прем’єр-міністра Моравецького зазначив, що Польща передаватиме зброю, але не нову.[3] Чинний польський уряд комунікує з населенням щодо посилення польських збройних сил за рахунок закупівлі сучасного озброєння. У боротьбі за електорат потрібно продемонструвати, що, Польща будує відносини з сусідами у такий спосіб, що вигідний державі та її населенню. Саме тому пояснюється, що передача озброєння – в інтересах Польщі. Саме тому і блокується імпорт зерна: польські фермери створюють значну частку робочих місць в країні. Для забезпечення їхньої підтримки, українське зерно не поступатиме на польський ринок.

Водночас позитивним моментом є те, що сторони почали шукати консенсус. Український уряд зі свого боку призупинив судовий процес проти сусідніх країн щодо зерна і погодився на переговори для пошуку оптимального рішення. Наразі обговорюються шляхи забезпечення транзиту української сільськогосподарської продукції до Європи через Польщу.

Частково питання зерна було вирішене. Україна продовжує отримувати польську військову допомогу. Водночас напруга у відносинах залишається. Зокрема через думку частини польських посадовців про «невдячність» України. Ймовірно, у польських владних колах негативно сприймають факт того, що Україна не підлаштувала свій зовнішньополітичний курс під курс сусідньої країни. Після розмов про фактичну конфедерацію, Україна все так продовжує в першу чергу спиратися на партнерів у Західній Європі.

У міжнародних організаціях Україна так само незалежно ухвалює рішення та визначає свою позицію. Польщі також не було у переліку держав, з якими укладалася угода про безпекові гарантії для України. Цілком ймовірно, що польські посадовці очікували більшої орієнтованості України на їхню державу. Однак, цього не відбулося і в цьому є позитив. Україна продовжує розглядати Польщу як одного з основних партнерів. Дві країни однаково дивляться на загрози, з якими стикається регіон і бачать спільні шляхи їх подолання. І водночас така позиція України демонструє західноєвропейським державам, які боялися втратити загальну вагу в ЄС після можливого вступу України, що Україна має власний шлях і її членство варто розглядати не тільки з точки зору загроз, зокрема щодо ваги голосів східноєвропейських країн-членів, але і з точки зору можливостей, адже Україна – незалежна держава з незалежними поглядами на різні питання і деякі з них можуть умовно співпадати з поглядами Польщі, а деякі з поглядами ФРН, там де ці країни мають різне бачення.

Заборона на українське зерно – це і сигнал щодо майбутнього вступу України до ЄС. Польща окреслила свою початкову переговорну позицію і надалі завданням української дипломатії буде забезпечити якомога вигідніші умови вступу України у контексті вимог сусідньої країни. Розв’язання зернового питання у конструктивний спосіб сприятиме покращенню відносин між Україною та Польщею. Водночас остаточно це не поверне відносини двох держав на рівень, який передував поточному погіршенню. Надалі Польща і Україна шукатимуть консенсус щодо інших питань, який ймовірно буде важко досягнути. Це і історичне питання і питання польсько-українського партнерства.

 Досвід показує, що Польща займає достатньо жорстку позицію у суперечках, як з Україною, так і з ЄС. А отже, перед Україною постане достатньо непросте завдання, адже сусідня держава в умовах російської агресії є дійсно важливим партнером, якого не можна втрачати. До цього додаються і ризики, пов’язані з виборами у США. Тож Україні потрібні міцні та надійні союзники в Європі. Тому зернова суперечка це не остання проблема у двосторонніх відносинах. Втім, через головну загрозу для двох країн – російську агресію, Україна та Польща, мають працювати для подолання криз. Покращення відносин між Києвом і Варшавою – це інтерес як Польщі та України, так і усієї Європи.
 

Посилання:

1. Сьогодні людство має діяти в повній солідарності, щоб урятувати життя – виступ Президента Володимира Зеленського під час загальних дебатів Генеральної Асамблеї ООН, 19.09.2023,
URL: https://www.president.gov.ua/news/sogodni-lyudstvo-maye-diyati-v-povnij-solidarnosti-shob-urya-85705

2. Україна і Польща входять у період "спаду" – МЗС Польщі, 02.10.2023,
URL: https://www.pravda.com.ua/news/2023/10/2/7422379/

3. "Зрозуміли невірно": президент Польщі пояснив слова Моравецького щодо припинення передачі зброї Україні, 22.09.2023,
URL:https://suspilne.media/577863-zrozumili-nevirno-prezident-polsi-poasniv-slova-moraveckogo-sodo-pripinenna-peredaci-zbroi-ukraini/