На початку травня Президент України Володимир Зеленський здійснив візит до Фінляндії. Там лідер України взяв участь у саміті «Україна – Північна Європа» і провів низку двосторонніх зустрічей з представниками Нордичних країн. Головними темами для обговорення були військова допомога, зокрема, створення «авіаційної коаліції», питання покарання воєнних злочинців, а також відшкодування росією збитків.

З першого погляду візит Володимира Зеленського до Фінляндії може здаватися несподіваним, адже більшість закордонних відряджень президента України здійснювалися у провідні країни євроатлантичного простору та ті держави, які надають найбільші обсяги допомоги: США, Велика Британія, ФРН, Польща, Франція. Втім, геополітичні реалії, що наразі склалися на континенті, вказують на зростаючу роль скандинавських країн. Як зазначив директор аналітичного центру IISS Джон Чіпман, баланс сил у Європі схилився на схід і франко-німецьке партнерство має враховувати інтереси держав на передовій лінії блоку. «Саме скандинавські та балтійські країни, які зараз об’єднані майже в єдиному стратегічному театрі з поляками та чехами, визначатимуть пріоритети європейської безпеки та продовжуватимуть наполягати на важливій відповіді на вторгнення Росії», – сказав науковець.

Зі вступом Фінляндії та майбутнім вступом Швеції до НАТО, Балтійське море перетворилося на внутрішнє море Альянсу. Країни регіону почуватимуться від тепер більш захищеними. Водночас росія у порівнянні з країнами Балтії дещо втратила свої домінуючі позиції. Вступ до Півнчноатлантичного альянсу Швеції та Фінляндії може спонукати Нордичні держави до більш активної політики, оскільки офіційно закріплені союзницькі зобов’язання покладають на ці країни більшу відповідальність за безпеку на континенті, від чого виграють усі країни НАТО та Україна.

Скандинавські країни є надійними партнерами України. Ці держави послідовно надають політичну підтримку на міжнародних майданчиках, економічну допомогу, а також вже продемонстрували готовність надавати Україні необхідну воєнну підтримку. Наприклад, Фінляндія до візиту Президента Зеленського надала 15 пакетів військової допомоги на суму майже мільярд євро. Під час зустрічі лідерів України та Фінляндії було оголошено про підготовку наступного, 16-го оборонного пакету.

Вагому підтримку Україна отримує і від Данії, Норвегії та Швеції. Навесні 2023 року уряд Данії ухвалив рішення створити фонд у розмірі 1 млрд доларів для військової, цивільної та бізнес-допомоги Україні. Основну частину коштів – понад 767 мільйонів доларів – спрямують на військову допомогу.[1] У квітні керівництво країни також пообіцяло поставити Україні 19 САУ Caesar. На додаток, разом із Німеччиною та Нідерландами, Данія пообіцяла надати для ЗСУ щонайменше 100 відремонтованих німецьких бойових танків Leopard 1. Норвегія, своєю чергою, тільки в останні місяці зокрема надала 8 танків Leopard 2. Спільно з Великою Британією країна зобов’язалась передати Україні 8 РСЗВ великої дальності М270 та 3 радари артилерійського наведення ARTHUR. Також в ході свого візиту до Норвегії, спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що Україна отримає більше систем ППО NASAMS. Внесок скандинавських держав менший, аніж країн-лідерів допомоги України, однак вони продемонстрували готовність передавати високотехнологічні зразки техніки. З погляду військових і оборонних матеріалів загальна вартість національних пакетів допомоги від країн Північної Європи, наданих Україні з лютого 2022 року, становить приблизно 4,4 млрд євро.

Ймовірно, Володимир Зеленський розраховує, що країни Півночі Європи можуть також відіграти певну роль у створенні авіаційної коаліції. Норвегія наприкінці 2022 року продала останні 32 винищувача F-16. F-16 виробництва компанії Lockheed Martin є наймасовішим літаком четвертого покоління і саме ці літаки сподівається отримати Україна. Данія ж досі має їх на озброєнні. Країна, як мінімум, може сприяти навчанню українських пілотів.

Швеція є виробником власних винищувачів. Ще до повномасштабного вторгнення шведські літаки Gripen розглядалися в Україні як можливий варіант зміцнення українських військово-повітряних сил. Тепер, в умовах повномасштабного вторгнення та критичної необхідності у більш сучасних винищувачах для захисту українського неба і проведення ефективних контр-наступальних дій, українське керівництво шукає усі можливі варіанти для посилення спроможності вітчизняних ВПС. Gripen, у цьому відношенні, міг би стати якісним доповненням наявних в Україні винищувачів, наразі, однак, керівництво Швеції відкинуло можливість їхнього постачання Україні. Так само і керівництво Фінляндії відмовило у постачанні власних літаків: Президент Саулі Нііністьо назвав дві причини, по-перше Фінляндія не зможе передати Україні свої винищувачі Hornet, поки не отримає їм заміну, оскільки потребує захисту своєї території від РФ. І по-друге, передача F-18 Hornet потребуватиме, за словами очільника Фінляндії, створення багатьох структур для обслуговування, якщо Україна також отримає винищувачі іншого типу.

Співробітництво у військово-технічній сфері є важливим, однак, не менш важливим для України залишається євроатлантичний шлях. У контексті відкриття перемовин щодо вступу України до Європейського Союзу, позиція скандинавських країн має велике значення. Данія та Швеція належать до т.з. умовної групи «заощадливих держав», «frugal four», які раніше виступали проти збільшення бюджету ЄС і шукали баланс між вільною торгівлею та протекціонізмом.[2] 2 інші держави цієї умовної групи: Нідерланди та Австрія є близькими партнерами Швеції та Данії. Зближення позиції України зі скандинавськими державами може позитивно вплинути на позицію інших держав ЄС у контексті потенційного вступу України до євроспільноти. Так само велике значення має їхня підтримка вступу України до НАТО.

На зустрічі в Гельсінкі 3 травня 2023 року президенти України й Фінляндії та прем’єр-міністри Данії, Ісландії, Норвегії та Швеції підписали спільну заяву, у якій підтримали євроатлантичні прагнення України, втім, уникнули чітких формулювань щодо перспективи повноправного членства України в НАТО та ЄС у короткостроковій перспективі. Ці країни зазначили, що продовжать підтримку України у її зусиллях із реалізації процесу реформування та у виконанні вимог, необхідних для якнайшвидшого початку переговорів про вступ до ЄС. У контексті НАТО держави посилаються на політику відкритих дверей та рішення Бухарестського саміту 2008 року і висловлюється намір підтримувати Україну на її шляху до майбутнього членства. Тобто обмежились тривіальним традиційними запевненнями які українці чують вже понад четверть століття.

Правда поруч з цими мало значущими запевненнями вони змушені були визнати, що до набуття повноправного членства України має велике значення для оборони самого  Альянсу. Держави Півночі Європи, однак, не наважилися чітко висловити позицію, що Україна має стати членом НАТО, так, як це зробили країни ЦСЄ. Ймовірно, позиція країн Північної Європи щодо потенційного членства України в НАТО досі не була визначена і буде остаточно узгоджена ближче до саміту НАТО у м. Вільнюс. Це також означає їх зацікавленість залишити Україну в буферній зоні, використовуючи її в якості форпосту східного флангу НАТО, але поза межами його колективної оборони.

Водночас Північні країни висловили чітку позицію у питаннях відновлення справедливості та відбудови України. Держави висловили підтримку ініціативи створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії росії проти України і наголосили на своїй твердій відданості притягненню до відповідальності винних у воєнних та інших жорстоких злочинах. Також у заяві вказується, що країни Північної Європи заохочують інші держави приєднуватися й нарощувати міжнародну підтримку для створення трибуналу. Враховуючи м’яку силу країн Півночі Європи, їхня позиція може мати позитивний вплив у долученні інших держав до реалізації правосуддя над російськими злочинцями. Країни підтвердили намір надалі посилювати колективний санкційний тиск на росію, інтенсифікувати зусилля щодо забезпечення ефективного впровадження санкцій, запобігання та протидії обходу санкцій у третіх країнах та з боку третіх країн. Збереження та посилення санкційного режиму прив’язується до спроможності росії продовжувати війну.

На додаток, вказується, що держави працюватимуть разом з іншими над розробкою механізмів відшкодування збитків, поранень і руйнувань, спричинених російською агресією. Для цього важливою віхою є міжнародний реєстр збитків, який було представлено на саміті Ради Європи в Рейк’явіку. «Держави надалі докладатимуть зусилля для вивчення відповідних варіантів забезпечення фінансування компенсаційного механізму, включно з надійною правовою основою для використання заморожених і знерухомлених російських активів для підтримки відбудови України та з метою виплати репарацій» - вказується у документі.

Підтримка Північних країн є важливою складовою боротьби України з російською агресією. Інтенсивність міжнародних візитів між Україною та країнами Півночі Європи є дуже високою. Держави формату надають важливу політичну, економічну та гуманітарну підтримку Україні, а також беруть активну участь у відбудові. Візит Володимира Зеленського має важливе значення для зміцнення відносин між Україною та Північними державами, які зі вступом Швеції та Фінляндії відіграватимуть ще більшу роль у питанні забезпечення європейської безпеки. Втім, спільна заява за результатами події могла бути більш амбітною. З одного боку, Україна отримала запевнення у збереженні всебічної підтримки з таких важливих питань, як створення спецтрибуналу, виплати репарацій, санкції, продовження військової допомоги, а також забезпечення якнайширшої міжнародної участі в реалізації української Формули миру та у Глобальному саміті миру. З іншого боку, формулювання щодо майбутнього членства України в ЄС та НАТО не містять амбітних пунктів, які висловлюють лідери держав ЦСЄ. Напередодні саміту у Вільнюсі Україна потребує якомога ширшої підтримки країн-членів НАТО. Держави Євроатлантичного простору вже розуміють невід’ємність української безпеки від загальноєвропейської. Однак, залишається зробити головний крок – інтегрувати Україну у систему колективної безпеки.
 

Посилання:
1. Данія підготувала ЗСУ дев’ятий пакет допомоги, 15.03.2023,
URL: https://mil.in.ua/uk/news/daniya- 1 pidgotuvala-zsu-dev-yatyj-paket-dopomogy
2. Catharina Sørensen, How the frugal four could grow in number and influence, 7 September 2020, European council on foreign relations,
URL: https://ecfr.eu/article/ commentary_how_the_frugal_four_could_grow_in_number_and_influence/