7 лютого Верховна Рада 334 голосами внесла поправки до Конституції, які закріпили курс на повноправне членство в Європейському Союзі та НАТО. Документ підтримали депутати з фракцій БПП, "Народний фронт", "Самопоміч", "Батьківщина" та "Радикальна партія", а також більшість позафракційних та група "Воля народу". Проти висловилась фракція "Опозиційний блок". Це остаточне голосування. Поправки набудуть чинності після підписання закону спікером парламенту і президентом. Проект змін до Конституції подав у вересні 2018 року президент Петро Порошенко. Вступ до НАТО та ЄС був однією з найважливіших тем форуму Петра Порошенка, коли він заявив про балотування на другий президентський термін.Тим не менш, внесення поправок до Конституції не означає швидкого вступу до НАТО чи Євросоюзу. Для цього ще потрібно виконати багато умов і провести необхідні реформи. Також 7 лютого Верховна Рада схвалила звернення до лідерів та парламентів держав-членів НАТО, Північноатлантичної ради та Парламентської асамблеї НАТО з проханням надати Україні План дій щодо членства на саміті Альянсу в Лондоні в грудні 2019 року.

Зміни до Конституції додають формулювання про європейську та євроатлантичну інтеграцію до преамбули та ще трьох статей Конституції. Ще одна новація - прибрати з перехідних положень пункт 14., про тимчасове використання існуючих військових баз для іноземних формувань на правах оренди. Це роблять, щоб Конституція формально не дозволяла перебувати в Криму Чорноморському флоту Росії. У статті про повноваження Верховної Ради "визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики" доповнили формулюванням - "реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору". До повноважень президента додали, що він гарант цієї реалізації, а Кабміну - що він забезпечує цю реалізацію.

Ініціативу президента пояснюють небажанням допустити реваншу проросійських сил. Щоб наступна, можливо, більш проросійська влада не змогла відіграти назад інтеграцію в ЄС та НАТО, адже знайти для цього 300 голосів буде складно. Анонсуючи цю ініціативу ще 24 серпня 2018 року, Петро Порошенко заявив, що "існує очевидна загроза ревізії європейської та євроатлантичної стратегії під впливом різних зовнішніх та внутрішніх обставин".[1]

Тим не менше, Закон не визначає чітких дат чи кроків для вступу в ЄС та Північноатлантичний альянс. Однак він чітко прописує, що євроатлантичний курс України є незворотним. А отже – будь-які спроби політиків змінити курс України у напрямку Росії будуть трактуватися виключно як порушення Конституції України. Це унеможливить проросійський реванш. Це історичне рішення для України і спрямоване не на окремих особистостей чи політичні партії. Ці зміни стосуються держави України, європейської ідентичності, бажання нашого народу бути самодостатнім серед європейців. Закон чітко прописує, що президент стане гарантом реалізації стратегічного курсу держави на членство в ЄС і НАТО. Уряд буде забезпечувати реалізацію такого курсу. А парламент повинен приймати саме ті законопроекти, які сприятимуть реалізації стратегічного курсу України на набуття членства в ЄС і НАТО.[2]

У Європейському Союзi заявили, що кожна країна має право змінювати власну Конституцію, і нагадали Україні про необхідність реформ і виконання Угоди про асоціацiю з ЄС. Про це заявив речник Євросоюзу на прохання "Європейської правди" прокоментувати ухвалення змін до Конституції щодо курсу України на ЄС та НАТО. "Суверенним правом кожної країни є вносити зміни до Конституції і визначити свої стратегічні цілі", - заявив представник Євросоюзу. Разом з тим він нагадав, що, на погляд ЄС, поступовій європейській інтеграції України сприятиме процес реалізації реформ. "Як сказано в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, просування шляхом процесу реформ і гармонізації в Україні сприяє поступовій економічній інтеграції України та поглибленню політичної асоціації з ЄС. Це було підтверджено на саміті, який відбувся 9 липня 2018 року", - відзначив речник. Він додав, що Брюссель зосереджений на повному виконанні Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи глибоку і всеосяжну зону вільної торгівлі "для того, щоб повною мірою використовувати можливості, що надаються для максимальної вигоди обох сторін"[3]

У НАТО визнають прагнення України до членства в Альянсі і також наголошують на потребі продовжувати реформи. Про це заявив представник НАТО на прохання "Європейської правди". "Ми визнаємо прагнення України приєднатися до Альянсу, і солідарність НАТО з Україною є твердою". При цьому в Альянсі не дали оцінки самому факту закріплення у Конституції курсу на членство у НАТО і ЄС. "Ми вітаємо прогрес, досягнутий у здійсненні реформ, і закликаємо Україну продовжувати шлях реформ. Це має вирішальне значення для процвітання та миру в Україні та для стабільності в євроатлантичному регіоні" - йдеться у коментарі представника Альянсу.[4]

Не можна не погодитись з тим, що закріплення в Конституції України інтеграції до ЄС і НАТО є важливим рішенням, що підтверджує рішучість нашої країни в обраному шляху. Прооте, попри схвалення ЄС та НАТО нам постійно наголошують, що для набуття повновноправного членства необхідно додати неабияких зусиль, передусім це стосується належного проведення реформ. Крім того, зважаючи на неодноразове піддання Конституції змінам дійсно існує загроза зміни вектору у випадку перемоги проросійських на майбутніх президентських виборах. Тому головним завданням, яке наразі стоїть перед Україною це прискорити процес інтеграції в ЄС та НАТО реальними діями владної еліти.