25 січня, під час відкриття зимової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, українська делегація ініціювала оскарження повноважень російської делегації. Позицію України підтримали 38 членів Асамблеї з 30 необхідних. «Від імені моїх колег я оскаржую повноваження делегації РФ за підставами по суті у зв'язку із серйозними порушеннями статуту Ради Європи та невиконанням Росією своїх зобов'язань», – заявила голова української делегації. Не зважаючи на повернення російської делегації у 2019 році з метою відновлення діалогу та можливості захисту російських громадян у Європейському суді з прав людини, Російська Федерація продовжує нехтувати резолюціями ПАРЄ. Росія продовжує збройну агресію проти України та окупацію українських територій, в країні відбуваються політичні репресії та систематичні порушення прав людини. 

Проте, всупереч таким кричущим порушенням прав людини в Росії та окупованій нею території Криму, ПАРЄ підтвердила повноваження російської делегації попри оскарження України. Цього разу проти резолюції, ухваленої без жодної правки, підписаної прізвищами українських депутатів, проголосували лише 36 депутатів. 107 підтримали «прощення РФ», а рекордна для ПАРЄ кількість, 24 парламентарі, натиснули кнопку «утриматися». Причому ставлення до українських пропозицій було особливо показовим. Усі без винятку правки, подані від імені українських депутатів, були провалені. Навіть нейтральні – ті, які повторюють попередні резолюції асамблеї щодо Криму. І єдина пропозиція, яку вдалося врахувати у резолюції (також стосовно Криму), була та, яку провели «обхідним шляхом» і зареєстрували від імені регламентного комітету. Без українських підписів під нею. Цю пропозицію ПАРЄ підтримала.[1]

Схоже, що в даній ситуації спрацював шантаж з боку Росії. Ще до ухвалення остаточного рішення щодо повернення, представник РФ Леонід Слуцький заявив: якщо повноваження Росії не підтвердять повною мірою, то вона залишить ПАРЄ. Зіграв роль і фінансовий тиск. Щ в 2017 році Росія припинила робити членські внески, а це близько 8% бюджету Ради Європи. В своїх діях Європа керується переконанням, що дипломатія за своєю сутністю є безперервним діалогом і краще мати Росію в ПАРЄ та використовувати переговорний майданчик для зміни її позиції. Проте, постає питання – чи варто Україні залишатись у Парламентській асамблеї Ради Європи? - в організації, яка дозволяє країні-члену грубо порушувати статутні документи та задекларовані принципи асамблеї. Цим самим ПАРЄ себе повністю дискредитувала. І це в той час відбувся арешт опозиціонера Олексія Навального. 

На відміну від ПАРЄ, Європейський Союз засудив такі дії російської влади, проте поки не вдався до запровадження нових санкцій, не зважаючи на існування в ЄС санкційного механізму, який можна застосовувати за порушення прав людини. Питання отруєння було, зокрема, однією з тем, яку Високий представник ЄС Жозеп Боррель обговорював з Сергієм Лавровим під час свого нещодавнього візиту до Москви. Як зазначив сам Боррель, метою зустрічі було підтримання контактів з Росією та збір інформації перед самітом ЄС в кінці березня, на якому буде обговорюватися політика щодо Росії. 

В цілому, виступ Борреля був цілковитою катастрофою. Він визнав, що ЄС не зробив ніяких кроків у бік ухвалення нових санкцій щодо Росії через справу Навального. Потім Боррель, колишній міністр закордонних справ Іспанії, стояв і мовчав з напівусмішкою на обличчі, коли Лавров у заключному слові вилаяв ЄС, назвавши його «ненадійним партнером», – пише європейська версія міжнародного видання «Politico».[2] На додаток, під час візиту Високого представника, МЗС Росії оголосило персонами non- grata дипломатів зі Швеції, Польщі та Німеччини за «участь в акціях» 23 січня в Петербурзі та Москві. Візит Борреля дав зрозуміти реальний характер політики Кремля тим в Євросоюзі, хто ще вірить у можливість мирного співіснування з путінською Росією та зміну її поведінки шляхом діалогу. Сам Високий представник написав статтю, де виклав свої враження від зустрічі з російською стороною та зробив прогноз щодо майбутнього відносин з РФ. Зокрема, у своєму висновку Боррель зазначає: «Європа і Росія рухаються у різних напрямках. Росія чітко означила небажання поновлювати конструктивні відносини з ЄС, і бачить у демократичних цінностях екзистенційну загрозу для себе». Також, він додає: «Якщо ми хочемо безпечнішого світу на завтра, ми повинні діяти рішуче сьогодні і бути готовими піти на певний ризик».[3] Окрім цього, Боррель заявив, що має намір запропонувати запровадження санкцій щодо Росії. Міністри закордонних справ країн-членів ЄС розглянуть це питання 22 лютого.

Дещо  згодом, після публікації Високого представника ЄС, 13 лютого, видання «The Economist» опублікувало статтю під назвою «Європейський Союз повинен протистояти реальній Росії. Умиротворення не працює». Стаття констатує те, що вже не один рік дипломати з України, Польщі, країн Балтії намагаються донести до інших європейських держав. «Європейські держави стикаються з урядом, який намагається вбити своїх опонентів, розпалює проксі-війни і робить хакерські атаки на своїх сусідів. Це країна, яка свідомо обирає конфронтацію, а не партнерство, і ЄС – як його національні столиці, так і його інститути – повинен це визнати. Справжня Росія набагато ближча до того, як її описують східні країни ЄС, ніж до доброго образу, який створюють західні країни».[4] 

Показово, що Російська Федерація своїми діями під час візиту Жозепа Борреля сама стала ініціатором пожвавлення дискусії всередині Європейського Союзу стосовно зміни підходу у формуванні спільної політики щодо Росії. Адже раніше, як і зараз, РФ вдається зберігати партнерські відносини з ЄС, та водночас ігнорувати спірні питання, зокрема, окупацію українських територій. «Російська амністія у ПАРЄ» – яскравий і дуже показовий приклад. Зважаючи на агресивну політику Російської Федерації, триваючу окупацію українських територій та її небажання завершувати конфлікт на Сході України, порушення прав людини та політичні переслідування, а також чисельні порушення норм міжнародного права, лідери Європейських держав, нарешті, мають розплющити очі та змінити підхід у відносинах з Російською Федерацією, принаймні РФ робить для цього все можливе. Збереження Росії в ПАРЄ не змінить поведінки держави-агресора, це можливо зробити тільки шляхом рішучих дій та посилення тиску з боку Європейського Союзу та окремих держав-членів, в першу чергу – Франції та Німеччини.

1. https://www.eurointegration.com.ua/experts/2021/01/29/7119165/
2. https://www.bbc.com/ukrainian/features-55972693
3. https://eeas.europa.eu/headquarters/headquarters-homepage_en/92722/My%20visit%20to%20Moscow%20and%20the%20future%20of%20EU-Russia%20relations
4. https://www.economist.com/europe/2021/02/13/the-european-union-must-face-up-to-the-real-russia