Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Запровадження нових санкцій проти Росії ставатиме для Європейського Союзу все складнішим завданням

Фото: Канцлер Австрії на Саміті Євросоюзу
Джерело: Vienna International News

В ніч на 31 травня стало відомо про ухвалення шостого санкційного пакета, що передбачає відключення Сбербанку (найбільший банк РФ) від системи SWIFT; повне блокування мовлення в Євросоюзі трьох великих російських державних пропагандистських каналів; персональні санкції проти осіб, які відповідальні за розв'язання війни проти України та військові злочини; і головне - обмеження імпорту нафти з Росії на дві третини (з-під ембарго вивели нафтопостачання через трубопроводи). При цьому з підсумкового документа зникла заборона громадянам РФ купувати нерухомість в країнах-членах ЄС. Це виключення стало наслідком позиції Кіпру.

Узгодження рішення стало надскладним завданням, адже не всі країни погоджувались на нафтове ембарго. На кінцевому етапі проти повної заборони імпорту нафти з РФ виступали Греція та Угорщина. Греція наполягала на виключенні пункту про заборону на транспортування російської нафти європейськими суднами. Угорщина, своєю чергою, імпортує російську нафту через південну гілку нафтопроводу "Дружба". Згідно з урядовими даними, країна закуповує близько 65 відсотків своєї нафти з Росії – понад удвічі більше, ніж у середньому по ЄС (26 відсотків).[1] Будапешт наполягав на забороні морських транспортних шляхів, а трубопровідний транзит мав бути повністю звільнений від заборон. Також Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто пропонував Євросоюзу свою згоду в обмін на 700-750 млн євро інвестицій в угорську енергетику.[2] Торг Угорщини зрештою завершився звільненням країни від нафтового ембарго, що очільник уряду Віктор Орбан підніс як перемогу. Ймовірно Євросоюз вже не міг тягнути з ухваленням шостого санкційного пакету, адже з ухвалення п’ятого, минуло 52 дні і тому це було зроблено без включення Угорщини. 

Від початку війни Угорщина зайняла проросійську позицію і це не дивно, адже це одна з трьох країн Європейського континенту (Росія, Сербія, Угорщина), що сумують за своїм імперським минулим, порушує європейські принципи та експлуатує право вето в ЄС та НАТО. Минулого року Нідерланди та Люксембург вже підіймали питання виключення цієї держави з ЄС. Цього року країни Вишеградської четвірки відмовились від проведення спільних консультацій з Угорщиною в межах даного формату. Така деструктивна і проросійська політика Орбана зрештою може призвести до виключення Угорщини з Євросоюзу і це питання потрібно обговорювати. 

Сербія та Угорщина на тлі російської агресії продовжують співпрацю з Росією. Країни досі закуповують російські енергоносії, а з Белграда до Москви досі здійснюються авіарейси. Александар Вучич 29 травня домовився про новий контракт на постачання газу з РФ за вигідною ціною на три роки. Корумповані європейські політики та лобісти Росії у Європі зрозуміли можливі наслідки від співпраці з РФ та один за одним розривають зв’язки з Кремлем. Колишній федеральний канцлер Німеччини Ґерхард Шредер, виконавчий директор компанії Nord Stream 2 AG Маттіас Варніґ, ексголова МЗС Австрії Карін Кнайсль вже пішли з “Роснєфті”. Однак, країни у яких спостерігаються проблеми з демократією, такі як Сербія та Угорщина на поточному етапі нехтують репутацією, що у майбутньому може вдарити по їхньому європейському майбутньому, і це має статися. Російсько-українська війна вже призвела до негативних наслідків не тільки у країнах Європи, але і за її межами. Тому не можна залишатись нейтральними та в обхід зусиллям країн Євроатлантичного простору зберігати партнерство з країною-агресором.

Надалі запровадження санкцій ставатиме складнішим завданням. Оскільки європейські країни відчувають більший вплив від російсько-української війни, бажання урядовців тиснути на Росію зменшується. Наприклад, прем’єр-міністр Бельгії Олександр Де Кру після ухвалення шостого пакету заявив, що варто зробити «паузу» в запровадженні нових санкцій. А за словами прем’єр-міністра Австрії, заборона на імпорт російського газу у наступному пакеті не обговорюється.[3]

Однак, чи достатньо заходів, що були вжиті щоб змусити Кремль відмовитись від спроб захопити територію України? Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен, коментуючи новий санкційний пакет, зазначила, що заборона російської нафти дозволить на 90% скоротити імпорт нафти з Росії в Європу до кінця 2022 року. Bloomberg пише про те, що заборона на постачання нафти морем позбавить Росію близько $10 млрд нафтових доходів. Додатково відмова Польщі та Німеччини від трубопровідного постачання забере ще $12 млрд на рік. Згідно з дослідженням аналітичного Центру транспорту та навколишнього середовища (T&E), кожного дня Росія отримує близько 285 мільйонів євро від європейських країн за нафту. Виходячи з цих даних, замість 102 млрд доларів Росія отримає 80 млрд доларів прибутку. Тобто, найближчими місяцями Росія збереже спроможності до ведення війни з Україною. Російська економіка продовжує генерувати прибуток, водночас країна-агресор досі має перевагу у кількості техніки.

Європейським країнам, США та Україні слід зосередитись на активізації міжнародної підтримки на інших континентах, адже Росія поки має обхідні шляхи і буде ними користуватись поки є така можливість. Враховуючи ухвалене ЄС 31 травня рішення про заборону страхування суден, що транспортують російську нафту, створення обмежень для Росії поза межами Європи поступово втілюються. Як зауважують у The Wall Street Journal, ці санкції можуть підірвати зусилля Росії продавати свою нафту в Азії, куди російське керівництво намагається переспрямувати свій експорт. На додаток, вже відомо, що ОПЕК через часткове ембарго ЄС проти РФ розглядає можливість усунути Росію від угоди з видобутку нафти. Якщо РФ виключать із ОПЕК, то інші країни, серед яких Саудівська Аравія та ОАЕ, зможуть збільшити видобуток.

Наразі спостерігається зростання втоми від російсько-української війни. Європейські країни зазнають економічних втрат і тому їхня готовність тиснути на Росію може зменшуватись. Важливо зберігати єдиний фронт у боротьбі з Росією та збільшувати тиск на країну-агресора. Економічна складова є вкрай важливою у контексті спроможності РФ продовжувати війну проти України. Поки Росія має можливість продавати енергоносії, вона матиме змогу вести загарбницьку війну проти України. Тому наступним пріоритетним кроком США, Євросоюзу та України має бути посилення тиску на Росію шляхом забезпечення підтримки країн та організацій поза межами Європи.


Посилання:

1. ЄС представив проєкт нафтового ембарго проти РФ з винятком для двох країн – ЗМІ, 04.05.2022,
URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/05/4/7138845/
2. ЄС ДОСЯГНУВ ЗГОДИ З УГОРЩИНОЮ ЩОДО ЕМБАРГО НА РОСІЙСЬКУ НАФТУ, 31.05.2022,
URL: https://www.5.ua/svit/yes-dosiahnuv-zhody-z-uhorshchynoiu-shchodo-embarho-na-rosiisku-naftu-278588.html
3. Туреччина хоче змінити офіційну міжнародну назву країни через ООН, 31.05.2022,
URL: https://hromadske.ua/posts/turechchina-hoche-zminiti-oficijnu-mizhnarodnu-nazvu-krayini-cherez-oon