INTERNATIONAL WEEKLY № 13 (UKR) 15.08.2019 – 31.08.2019

Напередодні парламенських виборів в Україні серед експертів висловлювалися переконання про реванш проросійських сил.  Саме на таку перспективу сподівався Кремль і докладав максимуму зусиль для її втілення. Про те, як показали результати цих виборів перемога дісталась пропрезидентській партії «Слуга народу», яка  набрала 43,16 % і отримала 124 місця, а мажоритарні кандидати від партії перемогли на 130 округах, тому партія отримала 254 місця в парламенті і  сама утворила монокоаліцію. Прокремлівська партія «Опозиційна платформа — За життя» посіла друге місце в парламенті і разом з її мажоритарними кандидатами які балотувались від цієї партії має 43 місця в парламенті набравши 13 %  голосів на виборах. Також п'ятивідсотковий бар'єр подолали чотири партії і мають у Верховній Раді: ВО «Батьківщина» - 26 місць, партія екс-президента Петра Порошенка «Європейська солідарність» - 25 місць і партія «Голос» - 20 місць. 

Тож постає питання: чи дійсно вдалось проросійським силам досягти реваншу на парламентських виборах в Україні? Судячи з представлення політичних сил у Верховній Раді – ні. Проте загроза такого реваншу не зменшена. Більше того, вона збільшується перейшовши на новий якісний рівень. Якщо раніше проросійські сили в українському парламенті були представлені окремою групою депутатів в складі фракції «Опозиційний блок», створеної із залишків «Партії регіонів», то тепер вони перетворилися в достатньо дієву політичну силу згуртовану  в партію «Опозиційна платформа – За життя», підкріплену потужним фінансовим і кадровим ресурсом агентів впливу Кремля. Тепер вони абсолютно легально здатні втілювати інтереси і політику Кремля в Україні, незважаючи  що та фактично знаходиться в стані війни з Росією.

Це означає, по-перше, що Росія має своє політичне представництво у вищому законодавчому органі української влади, представники якого можуть цілком легально здійснювати зносини з Кремлем і отримувати інструкції та настанови щодо своєї діяльності в Україні.  Незважаючи на російсько-українську війну і те що між країнами вже кілька років навіть немає прямого авіаційного сполучення, це не заважає представникам цієї прокремлівської сили регулярно відвідувати Москву - приватними рейсами. Один з лідерів "Опозиційної платформи - За життя" Віктор Медведчук декілька разів напередодні  і після виборів літав до російської столиці для зустрічей на найвищому рівні.

По-друге, наявність прокремлівської партії в українському парламенті свідчить про існування в Україні «русского міра» не тільки на окупованій російськими військами території, але і на звільненій частині України. Адже за "Опозиційну платформу - За життя" проголосувало 13% виборців, які власне і є прихильниками цього «русского міра» в Україні.

Безумовно, що російський вплив через цю прокремлівську партію не був би таким потужним без відповідного медіа-ресурсу. Саме тому при сприянні пропрезидентської команди Петра Порошенка лідери прокремлівської партії "Опозиційної платформи - За життя" скуповували український медіа-ресурс, перш за все новинні телеканали, заволодівши майже половиною українського телевізійного новинного інформаційного простору.

Після того як українська влада у 2014 – 2015 роках закрила представництва російських ЗМІ, трансляцію російських каналів в Україні та найбільш токсичні російські соціальні мережі,  такі як «Однокласники», «Вконтакте» та інші, захоплення партією "Опозиційна платформа - За життя" українського телепростору можна вважати новою хвилею інформаційного наступу Росії в гібридній війні проти України

  Так, під час чергової поїздки до Москви, де йшлося про розбудову співпраці з партією "Единая Россия", Віктора Медведчука супроводжував ще один друг і соратник по "Опозиційній платформі - За життя" Козак, який загадково і блискавично розбагатів. Завдяки невідомому бізнесу Козак протягом двох останніх років один за одним купив три загальнонаціональні українські телеканали: NewsOne, "112 Україна" і ZIK. Як вказують аналітичні звіти неурядових організацій, канали депутата найменш збалансовано висвітлювали виборчу кампанію, активно агітуючи за Віктора Медведчука і його партію. Його доповнює і телеканал "Інтер" олігарха Дмитра Фірташа - ще одного наближеного до Кремля олігарха, який має ключовий вплив на українську політику. Перший номер передвиборчого списку "Опозиційної платформи" Юрій Бойко є близьким другом і соратником Фірташа.[1]

Це в свою чергу призвело до спроб повернути деякі російські «ліберальні» телеканали в Україну. Так, нещодавно стало відомо, що російська радіостанція “Ехо Москви”, відома своїми ефірами з російськими терористами, які воюють на Донбасі, представниками так званої ДНР та “кримськими блогерами”, не проти відкрити свої бюро в столиці України, а також Львові та Одесі. Про це в інтерв’ю виданню “Страна” повідомив головний редактор “Ехо” Алєксєй Венедиктов. За словами Венедиктова, одна з цілей його приїзду до Києва – це обговорення питання відкриття філії російського видання в Україні, яке буде вести свої передачі на радіохвилі, сайті та в соцмережах. Втім, здійснювати проект можливо лише за умови перегляду закону про мовні квоти. “Я розраховую, що “Ехо Москви” зможе працювати в Україні. Я готовий відкрити бюро в Києві, якщо завгодно, то в Одесі та Львові. Насправді дивно мати бюро в Ізраїлі, Німеччині та Вашингтоні, але не мати тут, в Україні”, – заявив головний редактор “Ехо”.[2] Про те тут немає нічого дивного, адже Росія не веде війни проти Ізраїлю чи Німеччини, натомість веде війну проти України.

Так під виглядом  «ліберального» російського телеканалу Росія намагається отримати додатковий інформаційний вплив на українське суспільство. Невипадково російські ідеологи гібридної війни вважають “Ехо Москви” одним з найбільш ефективних засобів її ведення. Зокрема Сурков неодноразово повторював, «що з усіх що належать державі ЗМІ найважливішим є "Ехо Москви". Тому що воно зробило для зміцнення суверенної демократії більше, ніж Перший канал і ВДТРК разом узяті. Тому що "Ехо Москви", працюючи з проблемною і нелояльною аудиторією, всі ці роки уміло перенаправляє роздратування цієї аудиторії в порожнечу. Сурков вважає, що це вищий пілотаж, що Венедиктов справжній майстер і один із стовпів нинішньої політичної системи»[3]. Так Москва дедалі більше нарощує свій медійний вплив в Україні використовуючи своїх «агентів». Втім, навряд чи висловлене бажання Венедиктова побудувати бюро «Эхо Москвы» в Україні буде схвалене українською спільнотою, особливо враховуючи нещодавній гучний провал пропагандистського телемосту Україна-РФ на "NewsOne".

З отриманням такого потужного новинного телевізійного пулу змінився і контент російського інформаційного впливу на українське суспільство. Раніше російські ЗМІ використовували в своїй пропаганді такі наративи як «фашисти», «бандеровці», «громадянська війна», «хунта», намагаючись впливати на людські емоції з тим, щоб посіяти паніку серед місцевого населення і деморалізувати українське суспільство. Тепер же через український інформаційний пул партії «Опозиційна платформа - За життя» російська пропаганда намагається вплинути на свідомість українців з тим, щоб зруйнувати їх національні цінності такі як: мова, національна пам’ять, українська ідентичність, українська державність. Не випадково в інформаційних повідомленнях, виступах «експертів-політологів», в телешоу вищеозначених телеканалів звучать переконання про необхідність переглянути або скасувати Закон «Про державну мову», переосмислити або піддати ревізії пантеон українських національних героїв, поставити дії українських військових які захищають свою країну на один щабель з воєнними злочинами російських військових та їх найманців на Донбасі.

Всі ці мессиджі зазначених українських телеканалів синхронізуються з діями Кремля у війні проти України. Так, після розпочатої Путіним видачі російських паспортів мешканцям Донецької та Луганської областей України на одному з трьох телеканалів Медведчука було влаштоване телешоу, на якому виступаючі переконували аудиторію в необхідності мати декілька іноземних паспортів та недоцільності існування єдиного українського громадянства.

Тим не менш, український медіапростір має зберігати свободу слова, але водночас треба бути готовими протистояти російській пропаганді. Про це в ексклюзивному інтерв’ю розповів спеціальний представник Державного департаменту США по Україні Курт Волкер, передає Цензор.НЕТ. "У нас, в США, думаю і у вас теж, є кілька фундаментальних принципів. Один із них – свобода слова. Інший принцип – це те, що ми повинні бути готовими до російської пропаганди, вміти протистояти їй. І ця пропаганда може бути дуже шкідливою і ми бачимо це в Європі і бачимо це в Україні. Потрібно запобігти тому, щоб Росія використовувала пропаганду для підриву наших демократій". Волкер також додав, що Україні потрібне законодавство, яке б унеможливлювало вплив однієї людини на велику частину медіа ринку. "У США, приміром, ми зобов’язали телеканал RussiaToday зареєструватися як іноземний агент. Тож нам варто пошукати демократичні інструменти, які захистять вільний та збалансований медіапростір. Один з таких інструментів – це законодавство. В США є правила, які не дозволяють одній людині або одні компанії контролювати таку велику частину медіа-ринку. Думаю, вам також варто подумати про те, як обмежити вплив однієї людини на таку значну частку ринку. Як забезпечити диверсифікацію цього ринку", - підсумував Волкер.[4]