Поштовхом до дебатів Європейського парламенту щодо України, які пройшли 5 лютого, стали останні події в Києві. Позиції депутатів, в цілому, збігаються: треба шукати шляхи для співпраці та компромісу між політичними силами в Україні.
На початку дебатів перед членами Європарламенту виступив комісар ЄС з питань розширення та політики сусідства Штефан Фюле.
У своїй промові комісар наголосив, що візити його та Верховного представника ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Кетрін Ештон до Києва змогли запобігти розвитку найгірших сценаріїв і сприяли діалогу між політиками. Але, комісар наголосив, на браку довіри між сторонами протистояння.
"На жаль, через суперечливий закон про амністію від 29 січня та тривалу безкарність за вбивства, викрадання людей, тортури мирних протестувальників та цілеспрямовані дії проти журналістів, зберігається високий рівень недовіри між сторонами", - сказав пан Фюле.
При цьому комісар наголосив, що лише серйозна співпраця влади і опозиції у переговорах може сприяти вирішенню ситуації, яке б влаштувало усі сторони.
Комісар переконаний, що з одного боку, влада має забезпечити захист таких прав, як свобода слова, зібрань, свобода ЗМІ, а з іншого, опозиція має відмежуватися від радикальних елементів. За словами пана Фюле, на сьогодні позитивним, хоча й єдиним прикладом цього є звільнення будинків міністерств юстиції та сільського господарства.
Пріоритетом для Києва на сьогодні має залишатися деескалація та стабілізація, зазначив комісар. І наголосив, що ЄС готовий сприяти в проведенні переговорів, в тому числі щодо внесення змін до Конституції та щодо підготовки до чесних та прозорих президентських виборів 2015 року.
"У випадку позитивного сценарію ми будемо готові розширити нашу допомогу, базуючись на реальних зобов’язаннях політичних та економічних реформ у співпраці з МВФ та іншими міжнародними акторами", - сказав єврокомісар.
Санкції - на столі
Депутати Європарламенту в цілому підтримали підхід Єврокомісії, хоча й говорили про необхідність більш серйозних заходів. Так, лідер лібералів Гі Верхофстадт висловився за необхідність розробки персональних санкцій щодо українських урядовців та олігархів.
"Ми маємо підготувати цілеспрямовані санкції проти представників режиму.... Як тільки це буде зроблено, ми маємо бути готовими застосувати їх, якщо Янукович не відповідатиме демократичним вимогам, і, в моєму розумінні, це – негайне звільнення усіх протестувальників, підготовка до нових парламентських виборів та внесення змін до Конституції", - сказав він.
Схожу позицію висловив і лідер соціалістів Ханнес Свобода.
"Санкції мають залишатися на столі, але зараз – час для дискусій і для пошуку політичного рішення. Давайте також говорити з Росією. Але Росія має визнати суверенітет України, як ми це робимо, Росія має визнати територіальну цілісність України, як ми це робимо", - зазначив він.
Представник групи Європейської народної партії Яцек Саріуш-Вольський зазначивши, що ситуація в Києві все ще може привести до громадянської війни, наголосив на необхідності реального діалогу між представниками влади та опозиції.
"Нам потрібен реальний діалог, не фальшивий. Нам потрібна реальна амністія, не фальшива... Нам потрібно посередництво ЄС, оскільки сторони не довіряють одна одній", - сказав він.
Депутат висловив переконання в тому, що роль Європарламенту в цьому процесі буде дуже важливою, і зазначив, що саме тому у проекті резолюції, за який депутати голосуватимуть у четвер, міститься пропозиція створити постійну місії Європарламенту в Україні, яка б намагалася сприяти пошуку виходу з політичної кризи.
Розширення ЄС як засіб впливу
Нинішні дебати в Європарламенті практично не виявили різниці в оцінках ситуації між представниками різних політичних груп, як це час від часу траплялося раніше.
Щоправда, частина депутатів виступали за рішучіші дії та чіткішу стратегію ЄС щодо країн сусідства. Так, голова делегації Європарламенту зі зв’язків з Україною Павел Коваль зазначив, що не бачить у проекті резолюції чіткого визначення того, що може бути зроблено європейською стороною для України.
"Ми витратили так багато часу з 2004 року, аналізуючи, що відбувається в Україні, замість того, щоб взяти на себе відповідальність... Настав час бути сміливим та відкрити двері для українців, інакше через 4 роки ми знову побачимо майдан", - сказав він.
Комісар Фюле у своїй заключній промові знову повторив свою позицію, висловлену ним на Мюнхенській безпековій конференції в останні вихідні.
"Якщо ми серйозні у питаннях трансформації цієї частини Європи, давайте будемо серйозними в інструментах, які ми застосовуємо. І найсерйозніший інструмент, який є в нашому розпорядженні, - це політика розширення", - наголосив комісар.
"За що ми отримали Нобелівську премію за мир? За угоди про асоціацію? Ні, за розширення, за руйнування стін", - додав пан Фюле.
У четвер депутати Європарламенту планують схвалити резолюцію за підсумками дебатів. А вже наступного тижня комісар Фюле знову поїде в Київ, щоб продовжувати переговори з владою та опозицією.
BBC Україна