Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Воєнно-політична криза показує: хто для України є надійним союзником, а хто здатен лише висловлювати свою стурбованість з приводу російської воєнної агресії

 

В умовах воєнно-політичної кризи, спровокованою концентрацією військ Російської Федерації навколо кордонів України, українська дипломатія значно активізувала свою діяльність. Особливий фокус було сконцентровано на взаємодії з головними партнерами держави – країнами-членами Європейського Союзу та НАТО.  У зв’язку з діями Росії, включно з загостренням на Донбасі, було проведено низку телефонних розмов, зокрема, з Державним секретарем США, Міністрами закордонних справ Німеччини та Швеції, Високим представником Європейського Союзу та багатьма іншими іноземними представниками, а Міністр закордонних справ Польщі, в свою чергу, безпосередньо приїхав до Києва для обговорення безпекової ситуації. Сторони обговорили поглиблення військово-політичної співпраці та домовилися докласти спільних зусиль для консолідації дієвої міжнародної підтримки України у протидії російській воєнній агресії. Окрему увагу міністри приділили питанню зміцнення взаємодії України, Польщі та Литви у форматі «Люблінського трикутника». За тиждень після зустрічі Міністрів закордонних справ Польща виступила за посилення санкцій проти Росії за підрив територіальної цілісності України.

Солідарність з Україною проявили й інші традиційні союзники – країни Балтії, зробивши заяви на підтримку надання Україні ПДЧ. 7 квітня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що це буде «сильним сигналом для Росії», що курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО. Цього самого дня міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс сказав, що однозначно підтримає таке рішення, оскільки Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до Північноатлантичного альянсу. А вже 15 квітня Міністри закордонних справ Естонії, Литви та Латвії відправились зі спільним візитом на лінію зіткнення на Донбасі.

Протягом початку квітня ціла низка держав, переважно, Балто-Чорноморського регіону, які безпосередньо межують із Росією, висловились на підтримку вступу України до НАТО та надання Плану дій щодо членства. Окрім вищеназваних Балтійських держав та Польщі, таку позицію підтвердила Турецька республіка у спільній декларації Дев'ятого засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба також підняв питання отримання ПДЧ та вступу України до Північноатлантичного альянсу безпосередньо під час зустрічі з Єнсом Столтенбергом в Брюсселі 13 квітня. Дана зустріч відбулася в рамках засідання комісії НАТО-Україна, яка була скликана за ініціативи України. Дмитро Кулеба, зокрема, закликав держави-члени НАТО посилити санкції проти Росії, а також надати військову підтримку на тлі загострення ситуації на Донбасі та навколо українського кордону. Міністр зазначив: «Деякі заходи, про які ми говоримо, можуть виглядати витратними, але ціна запобігання все ж буде нижчою, ніж ціна припинення війни і пом'якшення її наслідків. Краще діяти зараз, щоб перешкодити подальшій ескалації». На додаток, пан Кулеба нагадав про рішення Бухарестського саміту, в якому підтверджено, що Україна у майбутньому стане членом Альянсу.

Єнс Столтенберг, в свою чергу, підкреслив, що Україна є партнером з розширеними можливостями і взаємодія відбуватиметься в рамках цієї програми. Також, генсек наголосив на тому, що питання про приєднання до альянсу буде прийматись країнами-членами та Україною після досягнення останньою стандартів альянсу. За його словами, Росія намагається впроваджувати сфери впливу, щоб вирішувати за своїх сусідів – «що вони можуть робити, а що – ні». «Ми вважаємо, що Україна має сама обирати свій шлях, і лише союзники можуть вирішити, чи виконано стандарти. Ми підтримуємо Україну на шляху реформ і модернізації, це єдиний шлях, щоб наблизитися до євроатлантичної інтеграції. І ми відхиляємо ідею Росії, яка заявляє про право вето на суверенне право держав вирішувати, який саме захист їм обирати», – підкреслив Столтенберг.[1] З одного боку, генсек запевнив Україну в підтримці з боку альянсу та надіслав чіткий сигнал Кремлю про неприйнятність поділу Європи на зони впливу. З іншого – офіційно Північноатлантичний альянс не надав Україні жодних гарантій практичної допомоги в разі повномасштабної агресії з боку Російської Федерації, принаймні, публічно.

Окремо, свою позицію висловили і Франція з Німеччиною, 3 квітня опублікувавши спільну заяву своїх міністерств закордонних справ, у якій висловили стурбованість випадками порушення перемир'я на Сході України. Заява була опублікована за три дні після того як Ангела Меркель та Еммануель Макрон під час телефонних переговорів закликали Володимира Путіна стабілізувати ситуацію на Донбасі. На додаток, європейські лідери запропонували провести зустріч в нормандському форматі щодо реалізації Мінських домовленостей.  Проте, наразі Кремль не зацікавлений в деескалації конфлікту. За словами заступника керівника Офісу Президента, Ігоря Жовкви, після початку загострення, Україна відразу запросила переговори з усіма трьома представниками «нормандської четвірки». Кремль відмовився. Так само Росія відмовилась надати роз’яснення з приводу своєї військової діяльності біля кордону з Україною під час ініційованого Україною засідання в ОБСЄ. Франція та Німеччина вкотре засудили деструктивну позицію Москви та висловили підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Після цього, 9 квітня, стало відомо про підготовку візиту Президента України Володимира Зеленського до Парижа. Про це в інтерв'ю Kyiv Post заявив посол Франції в Україні Етьєн де Понсен.

Українська та французька сторони ведуть постійний діалог з метою обміну інформацією з приводу ситуації на Донбасі та навколо кордонів України. Зокрема, цього тижня Міністр оборони України Андрій Таран провів зустріч з послом Франції, під час якої заявив, що уперше з часів розпаду Радянського Союзу зафіксовано розгортання поблизу українських кордонів передових командних пунктів та розгалуженої системи управління військами Російської Федерації. «Ми не можемо дозволити собі недооцінювати ситуацію і цілком свідомі, що Росія здатна планувати для України повторення грузинського сценарію 2008-го року. Для цього можуть бути використані провокації для звинувачення Збройних Сил України у нападі на мирне населення, тим більше, що вже понад 400-м тисячам осіб на окупованих територіях видано російські паспорти», — зазначив Андрій Таран. Посол Франції у відповідь пообіцяв донести дану інформацію до керівництва своєї держави.

Розуміючи небезпеку для всього регіону, яку несе можливе повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України, європейські держави висловили рішучу підтримку суверенітету та територіальної цілісності України та засудили деструктивні дії Росії, яка намагається створити образ миротворця і захисника російськомовного населення. Проте, наразі Україна не отримала запевнень щодо готовності ЄС та НАТО захищати Україну в разі розширення збройної російської агресії. Також, питання надання практичної допомоги у вигляді постачання озброєння залишається без відповіді.

 

  1. https://gordonua.com/ukr/news/politics/stoltenberg-rosija-ne-zmozhe-pereshkoditi-chlenstvu-ukrajini-v-nato-1548469.html