Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Візит заступника Державного секретаря США Стівена Біґена в контексті політики Штатів щодо України, Білорусі та Росії

24-27 серпня Державного секретаря США Стівен Біґен здійснив робочий візит до Литви, Росії та України. Поїздка американського високопосадовця була зумовлена хвилею масових протестів і затримань у Білорусі після президентських виборів. Усі три держави, куди направився Стівен Біґен, цілеспрямовано чи мимоволі опинилися втягнуті в білоруську кризу. Литва виступила одним з найбільших промоутерів санкцій проти Білорусі й  надала прихисток для опонентки Лукашенка Світлани Тихановської. Росія ж стала основним переговорником з Олександром Лукашенком, отримавши на це негласний мандат від західних держав. Україна ж опинилася в центрі неоднозначної ситуації з російськими «вагнерівцями», які були затримані в Білорусі, а потім відправлені назад до Москви.

Таким чином, основною метою візиту заступника Державного секретаря США до трьох столиць було обговорення білоруського питання. Попри зближення Мінська та Вашингтона протягом останніх років, здається, що Сполучені Штати мають обмежений вплив на ситуацію в Білорусі. Від початку США не поспішали з реакцією на масові протести й затримання: заява Державного департаменту була оприлюднена на кілька днів пізніше, ніж у європейських столицях. Те ж саме стосується і санкцій. Уже на початку вересня 2020 року у Вашингтоні заговорили про підготовку персональних обмежень проти білоруських високопосадовців, але, очевидно, що вони матимуть дуже обмежений вплив на ситуацію. Річ у тім, що ані США, ані ЄС не хочуть розгортання білоруської кризи й зацікавлені у збережені статус-кво. Вашингтон розглядає ситуацію в Білорусі як внутрішню кризу, а не конфронтацію між Заходом і Росією. Вочевидь, у США погоджуються з тим, що Білорусь є вотчиною РФ. Підтвердженням цьому можуть слугувати висловлювання Стівена Біґена, які цитує видання Politico: «Це не змагання між Сполученими Штатами і Росією за вплив. Білорусь і білоруський народ мають довгу історію і глибоку схильність до співпраці з Російською Федерацією»[1]. Вочевидь, і самі Сполучені Штати не квапляться руйнувати мости з Лукашенком і залишають простір для подальшої співпраці.

Примітно, що Стівена Біґен у поїздці супроводжував дипломат Джордж Кент, який кілька років працював в Києві заступником голови місії і чудово розуміється на українському питанні. Тож, очевидно, питання конфлікту на Донбасі також було предметом обговорення української та американської сторін. Зокрема, під час візиту заступник Державного секретаря США зустрівся з віце-прем'єром - міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексієм Резніковим, який входить до складу делегації України в ТКГ.

Інше більш делікатне питання, яке вочевидь, було предметом діалогу між сторонами, стосувалося виборів у США. У повідомленні Офісу Президента про зустріч Володимира Зеленського і Стівена Біґена вказано: «Говорячи про міжнародну політику, Стівен Біган дуже високо оцінив позицію України щодо невтручання в американські вибори»[2]. Вочевидь, у США добре пам’ятають, як у 2016 році оприлюднення «чорної бухгалтерії Партії регіонів» зіграло злий жарт з Дональдом Трампом і призвело до відставки керівника його передвиборчого штабу Пола Манафорта. Цьогоріч у спробах втручання в американську політику засвітився український депутат Андрій Деркач, який має тісні зв’язки з Російською Федерацією. У серпневому заяві розвідка Сполучених Штатів заявила: «Проросійський український парламентарій Андрій Деркач поширює заяви про корупцію – в тому числі за допомогою оприлюднення давніх телефонних переговорів – щоб дискредитувати кандидатуру колишнього віце-президента Байдена і Демократичну партію. Деякі пов'язані з Кремлем особистості також прагнуть звеличити кандидатуру президента Трампа в соціальних мережах і на російському телебаченні»[3]. Українська влада розуміє всю небезпеку втягнення в американські вибори, але і гарантувати того, що українські поплічники Кремля не виллють чергу порцію бруду напередодні виборів, у Києві теж не можуть.

Нині розвиток політичного діалогу зі США стоїть на паузі. Перед Вашингтоном нині стоїть багато внутрішніх викликів, а головне – розпочалася активна фаза виборчої гонки. Хто б не став Президентом, підтримка України збережеться. І президент Дональд Трамп, і кандидат Джо Байден привітали державу з Днем Незалежності, запевнивши в незмінній підтримці. Результати виборів можуть позначити нову главу у відносин Україна – США. Нині ж головне – запобігти спробам нових «вкидів», щоб не розпочинати розмову після виборів зі з’ясування неприємних обставин.