Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Візит ввічливості в Україну заради партнерства з Росією

 

У вересні у Німеччині відбудуться чергові вибори до Бундестагу. Подія, яка матиме вплив на політичне майбутнє всієї Європи, знаменується закінченням епохи Ангели Меркель після її 16-річного перебування на посаді канцлерки Федеративної Республіки Німеччина. Під закінчення своєї каденції, Ангела Меркель здійснила робочий візит до Києва, перед цим відвідавши Вашингтон та Москву. На початку цього року, згідно з соціологічними опитуваннями населення, лідерка ФРН була іноземним політиком якому українці довіряли найбільше. Однак, за відсутності посилення тиску на Росію через загострення на Донбасі та широке розгортання військ на кордоні з Україною, через спроби офіційного Берліна частково розподілити відповідальність між Україною та Росією, а також добудову газопроводу «Північний потік – 2», сприйняття Німеччини та поточного німецького керівництва в Україні кардинально змінилося. Київ Ангела Меркель відвідувала вже не в якості друга України, а скоріше в якості партнера Путіна

На спільній прес-конференції з Володимиром Путіним, канцлерка ФРН досить критично висловилася стосовно політики Кремля щодо ув’язнення Олексія Навального і, навіть, прямо сказала, що Німеччина не визнає незаконної анексії Кримського півострова, не зважаючи на внутрішнє російське законодавство, яке забороняє подібні висловлювання та оцінює це як посягання на територіальну цілісність РФ. Однак, головною тезою з виступу Ангели Меркель можна вважати слова щодо триваючого та прогресуючого співробітництва між Росією та Німеччиною, на якому наголошував і російський президент, нагадавши про зацікавленість німецького бізнесу в російському ринку. 

У Москві канцлерка ФРН також заявила про «застій» у роботі «нормандського формату» і закликала активізувати його. «Нормандський формат - єдиний політичний формат, який є у нашому розпорядженні для того, щоб обговорювати конфліктні теми. У цьому процесі спостерігається стагнація, й на жаль, українські солдати продовжують гинути на лінії розмежування». Меркель додала, що шукатиме порядок денний для проведення зустрічі в «нормандському форматі» на найвищому рівні під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Варто зауважити, що Президент та Міністр закордонних справ України вже неодноразово наголошували на бажанні провести зустріч в рамках «Нормандського формату», однак російське керівництво відмовляється від проведення саміту до імплементації Україною формули Штайнмайєра та тисне на Київ шляхом збройних загострень на Донбасі. 

У властивій манері Володимир Путін закликав Ангелу Меркель натиснути на українське керівництво, звинувативши Київ у намірі «відмовитись від мирного вирішення ситуації». Також, Путін заявив, що український законопроєкт про перехідний період на тимчасово окупованих територіях суперечить Мінським домовленостям, а його ухвалення буде значити односторонній вихід України з переговорного процесу. Але, що конкретно суперечить мінським домовленостям у законопроєкті, метою якого є забезпечення деокупації та безпечної реінтеграції тимчасово окупованих територій України та громадян, які зараз вимушено проживають у тимчасовій окупації, Путін не назвав. 

Головною дилемою в процесі мирного врегулювання залишаються різні інтереси сторін. Метою України є остаточне повернення окупованих територій під власний контроль. Водночас, Кремль, зберігаючи конфлікт низької інтенсивності, який щодня забирає життя українських військових, має на меті нав’язати закріплення в українській конституції особливого статусу ОРДЛО щоб мати можливість впливати на політичні процеси всередині України. Розуміючи це, бажання Ангели Меркель «знайти спільний порядок денний» під час візиту до України, не викликало особливих надій у Києві.

Зустріч Володимира Зеленського та Ангели Меркель не викликала великих очікувань з декількох причин. По-перше, це майбутні вибори в Німеччині. Під час поїздки канцлерка не мала наміру надавати гарантій, які могли б вплинути на позиції її партії. По-друге це бажання Німеччини продовжувати співпрацювати з Росією. Головними темами, які стояли на порядку денному були: врегулювання російсько-українського конфлікту на Сході України, питання деокупації Криму, а також «Північний потік – 2». Самі перемовини Володимира Зеленського та Ангели Меркель тривали близько години. 

На прес-конференції за результатами перемовин очільниця німецького уряду повідомила, що під час переговорів у Москві «говорила, що ми хочемо якнайшвидшого продовження договору» між Україною та Росією про транзит газу, дія якого завершується у 2024 році. Однак, жодних домовленостей досягнуто не було. Беручи до уваги, що Ангела Меркель вирішила не брати участі у запуску Кримської платформи і замість неї від Німеччини участь брав міністр енергетики, так само як і від США.

Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що Україні потрібні чіткі гарантії та домовленості щодо майбутнього української ГТС в контексті геополітичних загроз, які створює російсько-німецький проєкт «Північний потік – 2». Президент України зауважив, що найбільші ризики від запуску «Північного потоку – 2» нестиме саме Україна. «Ми справді обговорили з пані канцлеркою питання щодо продовження Договору про транзит газу після 2024 року, але поки що це дуже загальні речі. Я хотів би зрозуміти, що може отримати і що може втратити Україна після 2024 року, і хто дає Україні конкретні гарантії», - заявив Зеленський. Він нагадав, що у зв'язку із запуском «Північного потоку-2» Київ вже ініціював проведення консультацій з Єврокомісією та урядом ФРН у рамках Угоди про асоціацію України з ЄС. 

Наступною темою, яку обговорили сторони було питання мирного врегулювання на Сході України. Ангела Меркель вкотре підкреслила, що Росія є стороною конфлікту та підтримала позицію України щодо категоричної відмови вести прямі перемовини з бойовиками ЛДНР як того хоче Москва. Хоча при В.Путіні під час прес-конференції в Москві висловити цю фразу вона не наважилася. У Києві очільниця уряду ФРН повторила сподівання, висловлені до цього в Москві щодо бажання організувати зустріч голів держав «Нормандського формату» до того як вона піде у відставку. Як зауважила Меркель, для проведення саміту необхідно сформувати «хороший порядок денний». Зважаючи на багаторазові відмови Кремля брати участь в «Нормандському форматі» до імплементації Україною політичної частини «Мінських угод», та заклики Володимира Путіна «натиснути на українське керівництво», цілком ймовірно, що Німеччина спробує вирішити українсько-російський конфлікт за рахунок України. Якщо партнери по «нормандському формату» спробують відтворити такий сценарій, підписання нової газової угоди може бути прив’язано до зобов’язання України надати особливий статус ОРДЛО. 

Візит Ангели Меркель до Києва не призвів до суттєвих зрушень з жодного важливого питання. З одного боку, канцлерка вкотре висловила підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, засудивши агресивні дії Російської Федерації. З іншого боку, нинішнє керівництво Німеччини не йде далі ніж лише називати Росію стороною конфлікту і то тільки перебуваючи в Києві. Спроби залишитись медіатором, не втягнутись у конфлікт з Росією в разі збільшення підтримки України, свідчить про те, що Україна не може покладатися на ФРН в питанні розв’язання конфлікту на Сході. Регіоналізація в межах Європейського Союзу стає більш очевидною на тлі збільшення протиріч між західноєвропейськими та східноєвропейськими країнами-членами. В даній парадигмі головними партнерами України у стримуванні російської загрози стають держави Бухарестської дев’ятки та англосаксонські країни. Бажання Німеччини інвестувати в розвиток зеленої енергетики не є реальною підтримкою. 

На додаток, безпекове питання залишається невирішеним. В економічному розрізі, попит на природний газ у світі збільшується, це розуміють у Берліні, отже, кошти які Західні партнери планують інвестувати в альтернативні джерела видобутку енергії не покриють економічних збитків України від втрати транзиту. Фактично, Німеччина наприкінці каденції Ангели Меркель зайняла роль геополітичного партнера Російської Федерації і, зважаючи, на високу ймовірність перемоги Арміна Лашета, кандидата від партії Меркель ХДС/ХСС, така позиція ФРН в майбутньому може залишитися незмінною


  1. https://www.dw.com/uk/merkel-u-kyievi-proshchalnyi-vizyt-z-elementamy-chovnykovoi-dyplomatii/a-58951417