Візит Олівера Варгеї 12 лютого 2020 року до Києва став першим його візитом до держав-учасниць "Східного партнерства" після призначення на посаду і зміни складу Єврокомісії. "Це свідчить про важливість, яку ми надаємо Україні", - сказав Варгеї. Він додав, що реформи в Україні тривають успішно і відзначив прогрес у втіленні Угоди про асоціацію України з ЄС. Адже за останні роки товарообіг між сторонами, нагадав єврокомісар, збільшився на 60 відсотків. Подальша підтримка України з боку Єврокомісії, за словами Варгеї, триватиме. Її метою є зростання економіки і збільшення робочих місць зокрема в галузях, які охоплює Європейська зелена угода: в енергетиці, транспорті, сфері зв'язку, освіті. На його думку, підтримка ЄС має сприяти надходженню прямих іноземних інвестицій в Україну. Прискіплива увага Єврокомісії у співпраці з Києвом, за його словами, буде прикута до синхронізації технічних стандартів, свободи преси та дотримання прав нацменшин. Незмінною залишається позиція ЄК щодо підтримки державного суверенітету і територіальної цілісності України, зазначив Варгеї.

Прем'єр України Олексій Гончарук своєю чергою повідомив, що конкретним підсумком візиту Варгеї стало підписання угоди про надання європейської допомоги на нову програму підтримки електронного урядування та цифрової економіки в Україні на 25 мільйонів євро. "Мета нашого уряду - оцифрувати 100 відсотків державних послуг до 2024 року. А вже у 2020 році - перевести в цифру 80 відсотків найпопулярніших державних послуг", - сказав Гончарук. Він висловив сподівання на підписання з ЄС Угоди про спільний авіаційний простір до кінця цього року, а також пообіцяв докласти зусиль з відмови від "брудної енергетики", що є одним з пріоритетів держав Євросоюзу.

Значною частиною переговорів з єврокомісаром стосувалася підготовки до підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (ACAA. - Ред.), більш відомої як "промисловий безвіз". Український прем'єр заявив, що останніми роками Київ зробив досить багато для гармонізації технічних стандартів та сертифікації промислової продукції за європейськими правилами.Утім, єврокомісар Варгеї зазначив, що спершу слід вивчити, наскільки українські стандарти сумісні з європейськими, а вже потім виходити на процедури формального підписання угоди.[1]

Далі Олівер Варгеї зустрівся  з Міністром закордонних справ України Вадимом Пристайко. Під час зустрічі співрозмовники обговорили питання подальшої інтеграції України з ЄС, зокрема у секторальній та торговельно-економічній сферах, а також продовження підтримки Євросоюзом процесу реформ у нашій державі. Зокрема, були скоординовані подальші кроки у напрямку укладення Угоди про спільний авіаційний простір, Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції, модернізації ПВЗВТ та поглиблення митного співробітництва.[2]

Згодом в  інтерв'ю «Інтерфакс-Україна» Олівер Варгеї заявив, що тимчасово окуповані території не є перешкодою для євроінтеграції України. Варгеї зазначив, що ЄС продовжить наполягати на відновленні Україною контролю над окупованими територіями. «Звичайно, ми продовжимо наполягати на необхідності відновити контроль України над окупованими територіями. І ми хочемо, щоб Росія віддала Україні назад ці території», - сказав Варгеї.[3]

Також 12 лютого 2020 року Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Олівером Варгеї. Під час зустрічі співрозмовники детально обговорили співпрацю України та Європейського Союзу й узгодили пріоритети взаємодії на поточний рік. «Дякую за постійну підтримку євроінтеграційного курсу України, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави», – зазначив Президент. Сторони обговорили прогрес у реалізації системних реформ в Україні, зокрема в контексті імплементації Угоди про асоціацію, та домовилися про подальшу підтримку з боку ЄС для забезпечення економічного зростання країни. Володимир Зеленський зауважив, що Україна чекає на інвестиційну підтримку Європейського Союзу та держав – членів ЄС.[4]

Варто відзначити, що в рамках візиту до Києва Єврокомісар зустрівся з лідерами національних меншин, зокрема з головою Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василем Брензовичем, котрий після заходу розповів журналістам про його результати. «Я вважаю цей візит дуже важливим. Велике значення має також те, що посаду комісара ЄС з питань політики сусідства і розширення посідає амбіційна людина угорської національності», – зазначив пан Брензович.[5] Зі свого боку Олівер Варгеї заявив, що, місцеві меншини: угорська, румунська та болгарська стурбовані через: мовний закон; мовні положення закону про освіту, який набрав чинності у 2019 році; закон про повну загальну середню освіту, який ухвалили у січні 2020 року.[6]

Отже, головними здобутками візиту єврокомісара Олівера Варгеї стало те, що Україна отримала значні інвестиції для власного розвитку, підписала кілька важливих угод, а також домовилась про подальший діалог щодо «промислового безвізу». Проте, зважаючи на угорську національність самого Єврокомісара було очікувано, що він буде намагатись підняти питання національних меншин України, а саме їхні «переживання» щодо мовних законів. А враховуючи пожвавлення дискусій між Угорщиною та Україною, питання нацменшин надалі не зійде з порядку денного і буде використовувати як засіб тиску на Україну для розмивання української національної ідентичності і нав’язування її ідентичностей інших народів.