13 травня 2020 року заступник глави адміністрації президента Росії і Спецпредставник по Донбасу Дмитро Козак прилетів до Берліна на переговори з радниками канцлерки Німеччини Ангели Меркель. Головною темою було обговорення врегулювання конфлікту на Донбасі. При цьому на зустріч не запросили представників Франції та України, які також входять до нормандської четвірки. Російські ЗМІ відразу ж повідомили, що це Німеччина запросила представника РФ, щоб "краще зрозуміти лінію" Москви на переговорах із врегулювання конфлікту на Донбасі.[1] Представника України на цій зустрічі не було, через що у багатьох в Україні виникло запитання чи навіть обурення щодо того, чи не порушує ця зустріч неписаного правила "нічого про Україну без України". Цей принцип, передбачає, що переговори з Москвою про Донбас, Крим тощо можуть відбуватися лише за участі України або з погодженням їхнього змісту з Україною.[2] Утім, Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна заздалегідь знала про візит переговірника щодо Донбасу із Кремля Дмитра Козака до Німеччини. Він наголошує, що перемовини не тривали "за українською спиною". За словами Кулеби, німецька сторона запросила Козака до Берліна через відсутність прогресу у виконанні Мінських домовленостей. Також причиною перемовин стала зміна українського представництва у ТКГ.[3]

Згодом, 2 червня 2020 року українська делегація відвідала в Берлін і розпочала свій візит із зустрічі з Аннеґрет Крамп-Карренбауер, міністеркою оборони Німеччини. До складу української делегації входили також керівник Офісу президента Андрій Єрмак і його заступник Ігор Жовква. «На порядку денному були деокупація Окремих районів Донецької та Луганської областей і Криму, підтримка Німеччиною реформ в Україні, зокрема, медичної реформи, надання Україні статусу учасника Програми розширених можливостей НАТО, європейська інтеграція України під час головування Німеччини в Раді Європейського Союзу (ЄС) у другій половині 2020 року; історичні питання: перспектива визнання Бундестагом Голодомору як геноциду українського народу і встановлення пам’ятника українцям, котрі загинули у Другій світовій війні; торгівля й інвестиції між країнами», — розповів п. Кулеба.

Пізніше Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України, провів перемовини зі своїм німецьким колегою Гайко Маасом. За їхніми підсумками, зустріч лідерів країн «нормандської четвірки» для обговорення проблем врегулювання на Донбасі відбудеться після нормалізації епідемічної ситуації в світі.[4] Також Дмитро Кулеба заявив, що Україна готова йти на компроміси для повернення окупованих територій Донбасу та Криму. Зокрема, влада готова обговорити питання особливого статусу цих територій в межах України. За словами Кулеби, ці регіони можуть отримати особливий статус, але без права накладати вето на будь-які загальнонаціональні рішення. При цьому Україна наполягає на поверненні контролю над своїми кордонами.[5]

Тим часом глава Офісу Президента України Андрій Єрмак мав зустріч із зовнішньополітичним радником канцлера ФРН Яном Гекером. Говорили зокрема про наступне:

1. Про звільнення утримуваних осіб: на думку Андрія Єрмака, два раунди взаємного звільнення утримуваних осіб за узгодженою формулою "всі визначені на всіх визначених", успішно втілили в життя після грудневої зустрічі "нормандської четвірки";

2.Про припинення обстрілів: Андрій Єрмак наголосив на важливості припинення обстрілів як на базовій умові для просування мирного процесу;

3. Про співпрацю України та ЄС: співрозмовники обговорили співпрацю України з Європейським Союзом. Українська сторона розраховує на підтримку з боку Німеччини євроінтеграційних прагнень України під час майбутнього головування ФРН у Раді ЄС з 1 липня.[6]

Також керівник Офісу президента Андрій Єрмак розповів, що до переговорів із врегулювання ситуації на Сході мають бути залучені визнані представники громадянського суспільства Донбасу, а не бойовики. "Якщо такі представники населення мають бути залучені до переговорного процесу, то вони повинні бути непричетними до військових дій або вбивств наших солдат, а також нічого не мати спільного з сепаратистськими та терористичними організаціями. Це мають бути визнані представники громадянського суспільства", - сказав керівник ОПУ.[7]

В свою чергу, голова політради партії "Опозиційна платформа – За життя", народний депутат Віктор Медведчук висловив свою думку з приводу цього питання зазначаючи, що Україні необхідно вести прямий діалог із представниками Донецька та Луганська, щоб домогтися мирного врегулювання ситуації на Донбасі. "У мінських угодах немає того, чого хоче сьогодні українська влада, в тому числі і пан Єрмак, який викладає подібну ідею, коли представники переселенців, представники Донбасу, які живуть у Києві, тобто на контрольованій території, будуть представляти Донбас з тієї сторони", - сказав він. За його словами, "якщо ті сторони на це не підуть, то, власне, ніхто інший представляти інтереси Донбасу не буде". Медведчук підкреслив, що "наша позиція щодо Донбасу, з мирного врегулювання залишається колишньою: треба виконувати мінські угоди, треба вести прямий діалог із представниками Донецька і Луганська, з приводу чого категорично негативно висловлюється сьогоднішня київська влада. Це стратегічна помилка, і це означає, що це питання не буде доведено до завершення, тобто мінського врегулювання як такого не буде".[8]

Тож, оскільки Дмитро Козак своїм візитом до Берліну порушив кодекс та почав селективно відбудовувати відносини з Німеччиною, Офіс Президента України вирішив дати фідбек – візит української делегації став симетричною відповіддю задля балансу «Нормандського формату». А тим часом, з боку Віктора Медведчука розгорнулась інформаційна війна коли він виклав кремлівську інтерпретацію стосовно необхідності залучення представників Донбасу з окупованих територій.

Втім, намір української сторони підвищити рівень переговорів в Тристоронньої контактній групі та залучити визнаних представників громадянського суспільства Донбасу, про що заявив Андрій Єрмак, хоч і видається креативним кроком, але він нічого не змінить, оскільки процес врегулювання залежить від того хто окупував і контролює на даний момент цю територію – Росії.