Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Візит президнта Туреччини Ердогана в Київ як намагання поєднати геополітику з економікою

У понеділок, 3 лютого 2020 року, українську столицю відвідав президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган. Він є одним з лічених впливових світових лідерів, з ким Володимир Зеленський зустрічався на переговорах «тет-а-тет» вже кілька разів. У серпні минулого року український президент перебував з візитом в Туреччині і ось тепер Ердоган відвідав Київ. І відразу ж привернув увагу тим, що під час зустрічі із Зеленським біля Маріїнського палацу привітався з почесною вартою словами «Слава Україні!». Відзначимо, що це - унікальний крок іноземних гостей глав української держави.[1]

За результатами восьмого засідання Стратегічної ради високого рівня, Президент України Володимир Зеленський та президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган підписали спільну заяву. Документ підтверджує незмінність підтримки Туреччиною суверенітету та територіальної цілісності України та визначає пріоритетні завдання в усіх сферах розвитку українсько-турецького стратегічного партнерства (зокрема політичній, безпековій, військовій, торговельно-економічній та оборонно-промисловій). У присутності президентів України й Туреччини сторони підписали низку міжурядових документів, зокрема: Меморандум про взаєморозуміння щодо переговорів про Угоду про зону вільної торгівлі. Сама угода ще не фіналізована. Підписана Угода про взаємне визнання та обмін національних посвідчень водія передбачає взаємне визнання з подальшим обміном дійсних національних посвідчень для громадян України й Туреччини, які постійно або тимчасово мешкають на території держави іншої договірної сторони.

Наступним етапом поглиблення співробітництва стане можливість подорожей до Туреччини за ID-паспортом, заявляють у МВС України. Також було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Державною службою України з надзвичайних ситуацій і Президенцією з управління на випадок катастроф та надзвичайних ситуацій МВС Туреччини. Крім того, Державна архівна служба України та дирекція державних архівів при президенті Туреччини підписали Протокол про співробітництво, спрямований на діалог між архівними установами країн. Також, як повідомив Зеленський, за результатами Сьомого засідання комісії з питань оборонно-промислового співробітництва було визначено пріоритетні напрями у цій сфері. Міністри оборони двох країн підписали угоду про військово-фінансове співробітництво, а також Протокол між урядами України та Туреччини про втілення фінансової допомоги. Документами передбачається виділення турецькою стороною для потреб Збройних сил України 200 млн турецьких лір (близько $36 млн) для придбання турецьких товарів військового та подвійного призначення.[2]

Президент Туреччини в черговий раз підтвердив, що Туреччина не визнає і ніколи не визнає анексію Криму, а також постійно стежить за долею кримських татар як на півострові, так і в російських в'язницях. Він також зробив акцент на перспективах збільшення торгівлі між двома країнами. «Наш товарообіг в $ 4 млрд у наступному році може бути збільшений до $ 10 млрд, - заявив Ердоган. - Ми пропонуємо в березні провести двосторонню засідання комісії з торговельно-економічного співробітництва».

При всій важливості двостороннього економічного співробітництва і при всіх реверансах, які зазвичай роздають один одному політики за підсумками переговорів, фоном будь-яких міжнародних зустрічей президента України є війна на Донбасі, що почалася незабаром після проведеної Росією анексії Криму. І Туреччини - ключового держави Чорноморського регіону це питання стосується особливо. У цьому, м'яко кажучи, чутливому питанні Ердоган намагається максимально використовувати дипломатичну гнучкість. З одного боку, турецький лідер невпинно повторює тезу про невизнання Анкарою анексії Криму Росією, однак з іншого боку, факт залишається фактом: президент держави-члена НАТО купує у Росії ракетні комплекси С-400 і запускає спільно з Путіним газопровід «Турецький потік». Ця труба, нагадаємо, транспортує російське блакитне паливо по дну Чорного моря в обхід України.

«Турецький потік» прямо підриває Україну як газотранспортну країну та безпосередньо ставить під загрозу українську безпеку», – зазначила Радіо Свобода аналітик з питань енергетики Центру аналізу європейської політики у Вашингтоні Маргарита Ассенова. Натомість турецький політолог Тогрул Ісмаїл у коментарі Радіо Свобода зауважив, що не варто переплітати одне з іншим – двостороннє співробітництво і відносини у трикутнику Росія-Україна-Туреччина. Ердоган не будує співпрацю з Україною у контексті протидії Росії. «Стосунки Росії, України, Туреччини – це зовсім інша тематика. Я думаю, що Туреччина ніколи не використовує своїх партнерів як противагу іншим державам. Звісно, для Туреччини головне – її національні інтереси. А Україна безумовно є стратегічним партнером Туреччини і красномовно, двосторонні відносини поліпшуються. Зокрема, це стосується економіки», – відзначив Тогрул Ісмаїл.[3]

Тим не менш, самі відносини з Україною - не випадкові для Ердогана. Після подій 2014 року зв'язки з Києвом для турецького президента мають особливе значення саме тому, що він демонструє ними Кремлю свою зовнішньополітичну самостійність і здатність вплинути на російські позиції там, де у Москви не менші, а, мабуть, і більші інтереси, ніж на Близькому Сході». «Ердоган ніколи не буде забувати ні про свої стосунки з Україною, ні про анексію Криму. Він буде активізувати свої контакти з Києвом і допомагати Україні - від економічної сфери до військової - щоразу, коли Путін захоче вибити його з Сирії. У цьому сенсі російсько-український конфлікт для Ердогана - важлива частина близькосхідної політичної гри, важіль тиску на Москву, від якого він не відмовиться», каже журналіст-міжнародник Віталій Портніков.[4]

Таким чином, візит президента Туреччини підтвердив взаємне бажання української та турецької сторони сприяти покращенню економічної складової в двосторонніх відосинах. Власне, це і було одним з пріоритетів зустрічі. Важливими результатами робочого візиту Ердогана стало підписання: Спільної заяви між президентами, Меморандуму про взаєморозуміння щодо переговорів про Угоду про зону вільної торгівлі, Угоди про взаємне визнання, Меморандуму про взаєморозуміння між Державною службою України з надзвичайних ситуацій і Президенцією з управління на випадок катастроф та надзвичайних ситуацій МВС Туреччини, Протоколу про співробітництво, Угоду про військово-фінансове співробітництво, а також Протоколу між урядами України та Туреччини про втілення фінансової допомоги. Тож, хоча ми так і не підписали ЗВТ з турецькою стороною, нам вдалось залучити інвестицій та поставити на мету значно збільшити товарообіг між країнами.

 


[1]https://lenta.ua/ua/pidigrati-zelenskomu-vkoloti-putina-z-yakoyu-metoyu-prezident-turechchini-erdogan-vidvidav-kiyiv-36802/                         

[3] https://www.radiosvoboda.org/a/30415242.html

[4]https://lenta.ua/ua/pidigrati-zelenskomu-vkoloti-putina-z-yakoyu-metoyu-prezident-turechchini-erdogan-vidvidav-kiyiv-36802/