Відносини Словаччини та України не затьмарені історичними протиріччями й взаємними образами. Проте, назвати співробітництво між Києвом і Братиславою теж не можна. Загалом, це історія про великий потенціал, який нині не використовується. 24 жовтня 2020 року Президент України Володимир Зеленський здійснив офіційний візит до Словацької Республіки. Основними темами для обговорення стали розвиток політичного діалогу, інфраструктурних проектів та енергетична безпека. Проте, безумовним досягнення цього візиту можна назвати Угоду між урядом України та урядом Словацької Республіки, яка дозволить відновити функціонування міжнародного аеропорту «Ужгород». Досягти прогресу в цьому питанні Україна намагалася не один рік, але врешті затяжні переговори дали результат. Угода стала основним предметом переговорів Президента Словаччини Зузани Чапутової і Володимира Зеленського: «Сьогодні ми підписали угоду, яка усуне останні перешкоди й дозволить нам відновити регулярні польоти до міста Ужгорода. Ця угода є насправді дуже важливою для мене. Це – один з інструментів, що дозволяє «зшити» Україну, відновивши авіаційний місток між Заходом і Сходом»[1].

Річ у тім, злітна смуга міжнародного аеропорту «Ужгород» закінчується на кордоні зі Словаччиною, тому  літаки злітають і заходять на посадку через повітряний простір Словаччини. Після вступу Словаччини до ЄС і НАТО дозвіл на вхід в її повітряний простір регулюється вже не тільки двосторонніми, але й цими міжнародними структурами. Тож, зважаючи на зобов’язання, існувало ряд обмежень, які не давали змоги Словаччині одноосібно вирішити це питання. Складність переговорного процесу відзначив і міністр закордонних справ Дмитро Кулеба: «Це були непрості переговори, але я радий, що вони завершилися позитивно. Підписана угода, завдяки якій міжнародний аеропорт «Ужгород» зможе відновити функціонування».

У ході візиту Президент Володимир Зеленський також провів переговори з прем’єр-міністром Словаччини Ігорем Матовичем. Він очолив словацький уряд у березні 2020 року після неочікуваної перемоги партії «Звичайні люди та незалежні особи» (O?aNO) на парламентських виборах наприкінці лютого. Політична сила Матовича зуміла втричі збільшити підтримку за останні тижні перед голосуванням, випередивши з великим відривом партію Smer, яка керувала Словаччиною протягом 12 років. Через блискавичну перемогу та схожі передвиборчі гасла Матовича часто порівнювали з Володимиром Зеленським. Зміна уряду Словаччини була скоріше позитивною новиною для України. Попередній прем’єр Петер Пеллегріні був знаний своїми дещо проросійськими настроями. Зокрема, у переддень виборів, він зустрічався з російським колегою Михайлом Мішустіним і заявляв, що Словаччина виступає проти «зловживання санкціями» у відносинам ЄС і РФ. Новий прем’єр Ігор Матович поки не був поміченим у компліментарних реверансах перед Москвою – очевидна перевага для України. Тож, у ході зустрічі Президент України і Прем’єр-міністр Словаччини обговорили співпрацю України та Словаччини у сфері енергетики та енергетичної безпеки.  Зокрема, сторони мають спільне бачення щодо «Північного потоку-2», розглядаючи російський газогін як політичний проект, що загрожує енергетичній безпеці Європи.

Таким чином, енергетика залишається локомотивом співпраці між Києвом і Братиславою. Так, у березні 2020 року був запущений віртуальний реверс газу на кордоні Україна-Словаччина. Частка Словаччини в транзиті природного газу з Європи до України в 2019 році становила понад 64% від загального обсягу (для порівняння, частка Польщі – 9,7%). Спільним інтересом обох країн є збереження транзиту російського газу в Західну Європу та протидія проекту «Північний потік-2», враховуючи перспективу його запуску через пару років. Примітно, що всередині жовтня в Естонії відбудеться 19-20 жовтня саміт країн «Ініціативи трьох морів», на якому питання російського газогону буде одним з основних для обговорення. «Ініціатива трьох морів» у перспективі може стати базою для неформального об’єднання кількох країн ЄС, які не мають достатньої військової потужності, але знаходяться в зоні впливу Росії. Нині спостерігається тенденція, що політична еліта Словаччини стає менш схильною до дружби з РФ – про це зокрема, свідчить видворення російських дипломатів у серпні цього року.

Загалом, основна мета візиту Зеленського була досягнута. Крім важливої угоди щодо аеропорту, у Словаччині вкотре підтвердили підтримку територіальної цілісності України та її курсу на шляху до євроінтеграції. Позитивним сигналом стало те, що Президент Зузана Чапутова заявила про конкретні кроки, які Братислава може зробити для сприяння вступу України до ЄС: «Намагатимемося, щоб конкретні країни-члени ЄС встановили конкретні умови вступу України до ЄС. Дуже важливо, щоб країна мала візію її вступу до ЄС. Таку візію мали і ми перед вступом до ЄС»[2].