Важливою дипломатичною подією цього місяця став робочий візит Президента Литовської республіки Гітанаса Наусєди до Києва. Під час візиту було проведено низку спільних заходів за участю лідерів двох держав та укладено вісім двосторонніх документів. Окрім цього, Президент Литви виступив у Верховній Раді України, а першу частину його промови він проголосив українською мово. Наусєда запевнив Україну в підтримці Литвою євроатлантичних прагнень та територіальної цілісності України, в тому числі ініціативи щодо створення Кримської платформи.
Під час візиту було проведено засідання Ради Президентів під головуванням Володимира Зеленського та Гітанаса Наусєди. Обговорено питання впровадження реформ в Україні, співпраці в галузі кібербезпеки та протистояння гібридним загрозам, ситуацію на Донбасі, підкреслено важливість надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО. Президент України, зокрема, наголосив на тому, що питання Донбасу це не лише припинення війни, а й деокупація та реінтеграція тимчасово окупованих територій, а кінцевою метою діяльності Кримської платформи має стати деокупація Криму. Також, українська сторона детально ознайомила литовських партнерів з інфраструктурними проєктами «Велике будівництво» та «Велика реставрація», закликавши литовські компанії долучатися до державно-приватних проєктів з будівництва в Україні.
Після проведення Тринадцятого засідання Ради Президентів України та Литовської Республіки, було підписано протокол, в якому відображено основні досягнуті домовленості. Зокрема, підтверджується спільна позиція щодо продовження розвитку стратегічних відносин України та Литовської Республіки. Протокол визначає практичні питання двостороннього співробітництва щодо міжнародної та регіональної політики та безпеки, взаємодію між Україною та Литвою у межах міжнародних та регіональних організацій. У документі підтверджується важливість подальшого посилення двосторонньої співпраці у сферах, що становлять обопільний інтерес, а саме: у галузі оборони та безпеки, енергетики, транспорту та логістики, у сферах освіти та науки, культури й туризму. Також, наголошується на важливості продовження внеску Литви у реалізацію стратегічних цілей України щодо набуття членства в ЄС і НАТО.
Одним з головних документів, який було підписано з литовською стороною стала Спільна декларація Президентів щодо європейської перспективи України. Документ визначає, що, відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз, Україна, як і будь-яка європейська держава, яка поважає цінності, закріплені у статті 2 цього Договору, і зобов’язується їм слідувати, може подати заявку на членство у Євросоюзі у разі дотримання всіх умов і зобов’язань. За словами заступника керівника Офісу Президента, Ігоря Жовкви, це перший документ такого змісту, який був укладений Україною з державою – членом ЄС. На його думку, ця Декларація в недалекому майбутньому поряд з Угодою про асоціацію посяде чільне місце в історії здобуття Україною повноправного членства у Євросоюзі. Адже в Декларації не лише визнається право України подати заявку на членство в ЄС, а й закріплені наміри лідерів України та Литовської Республіки докладати зусиль для отримання перспективи членства України в ЄС. При цьому литовська сторона запевнила у своїй готовності підтримати Україну, коли та подасть заявку на членство.
Водночас, Президент Литви закликав українське керівництво відмовитись від білоруської електроенергії, виробленої в Островці, адже АЕС знаходиться поряд із білорусько-литовським кордоном і може використовуватись Кремлем як інструмент політичного тиску і на Білорусь, і на країни Балтії. Литовська сторона висловила занепокоєння стосовно білоруської електроенергії ще у лютому. Тоді очільник МЗС України Дмитро Кулеба підкреслив, що від’єднання української електромережі від білоруської і російської та приєднання до європейської, яке має відбутися до кінця 2023 року, сприятиме енергетичній безпеці України, Європи загалом і Литви зокрема. А цього разу президенти домовились координувати політику в сфері енергетики, в тому числі, стосовно білоруської АЕС.
Наразі Литва є одним з головних міжнародних партнерів, що підтримує євроатлантичні прагнення України та, фактично, лобіює її інтереси у Європі. Згідно з оприлюдненими цього місяця результатами опитуванням «Фонду демократичних ініціатив» Литва посіла п’яте місце серед держав, які українці вважають «найбільшими союзниками». Відносини між двома державами поступово поглиблюються на двосторонньому та багатосторонньому рівнях, зокрема, в кооперації з Польщею. В 2008 році було створено Міжпарламентську Асамблея Україна-Польща-Литва. В 2014 році створено Литовсько-польсько-українську військову бригаду імені Костянтина Острозького, яка за час свого існування брала участь у низці військових навчань та пройшла сертифікацію НАТО, що підтвердило готовність бригади виконувати місії з підтримки миру, відповідно до стандартів Альянсу.[1] Новим кроком, спрямованим на поглиблення відносин, стало заснування в липні минулого року «Люблінського трикутнику». Дана регіональна ініціатива, за словами Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, спрямована на співробітництво не лише у питаннях безпеки, а також в сфері економіки, торгівлі, інвестицій, туризму, інфраструктури, «йтиметься про все те, що здатне ще тісніше об’єднати наші країни, зробити Європу загалом ще сильнішою».
Для України створення і взаємодія у даному форматі це можливість стати більш активним актором міжнародних відносин, розширити можливості впливати на політичні процеси в Центрально-Східній Європі та зміцнити свій авторитет як надійного партнера. Від самого початку міністри закордонних справ України, Польщі та Литви почали активно взаємодіяти в рамках трикутника, спільно засудивши придушення демонстрацій після виборів в Мінську. Варто зазначити, що на початковому етапі розглядалась можливість подальшого долучення до даного формату Білорусі, проте ця ідея поставлена на паузу поки в країні у влади залишається режим Лукашенка. Окрім цього, паралельно із розвитком політичного виміру, з’явився студентський рух, спрямований на об’єднання активної молоді трьох країн-учасниць. Студенти провели декілька конференцій, до яких, зокрема, долучались представники МЗС України та Литви, польські науковці.
Можна зробити висновок, що «Люблінський трикутник» є амбітним регіональним проєктом із перспективою подальшого розвитку. Для України даний формат є дієвим інструментом на шляху євроатлантичної інтеграції, а також можливістю зміцнення власної суб’єктності на міжнародній арені, чого на сьогоднішній день, не можна сказати про Східне партнерство, яке не окреслює шляхи забезпечення безпеки країн-учасниць та конкретні перспективи подальшого вступу до Європейського Союзу.
Отже, візит Президента Гітанаса Наусєди став черговим кроком у поглибленні відносин між Литвою та Україною, які відповідають змісту й духу стратегічного партнерства. В результаті продуктивних перемовин було підписано низку двосторонніх угод, найважливішою з яких стала «Спільна декларація щодо європейської перспективи України». За останні роки саме Литва стала головним лобістом України в Європі, а підписана декларація - яскраве тому підтвердження.
1. https://adastra.org.ua/blog/lyublinskij-trikutnik-sho-peredbachaye-novij-format-tristoronnoyi-spivpraci