Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Візит Прем’єр-Міністра Дениса Шмигаля до Брюсселю, підтвердив наміри поглиблювати співпрацю з ЄС , але отримання Плану дій щодо членства України в НАТО залишилось без відповіді

Лютий видався плідним місяцем для української дипломатії, протягом якого українські представники провели низку зустрічей з державами-партнерами для обговорення поточних питань двостороннього співробітництва та окреслення майбутніх форматів взаємодії. Особливої уваги заслуговує робочий візит Прем’єр-Міністра України Дениса Шмигаля до Брюсселю, який відбувся 9 лютого 2021 року. На порядку денному Міністра стояли зустрічі з керівництвом Європейського Союзу та НАТО, зокрема, з головою Європейської Ради Шарлем Мішелем та з генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Єнсом Столтенбергом. Також, була проведена зустріч з керівниками українських громадських організацій у Бельгії та Люксембурзі та з міністром закордонних справ Бельгії Софі Вільмес, під час якої було обговорено перспективи торговельного співробітництва та залучення інвестицій в Україну. Також, було проведено засідання Ради асоціації між Україною та ЄС, яка проходила під співголовуванням Жозепа Борреля, Високого представника ЄС з зовнішніх справ і політики безпеки, та, безпосередньо, Дениса Шмигаля.

В результаті засідання було зроблено Спільну заяву, в якій сторони підтвердили незмінну відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції між Україною та Європейським Союзом. Важливим моментом для українського уряду стало підтвердження підтримки ЄС в контексті рішення Конституційного Суду України. ЄС високо оцінили зобов’язання України повністю відновити систему електронного декларування активів та наголосив на важливості ухвалення стримуючих санкцій. ЄС також звернув увагу на потребу надійних перевірок доброчесності суддів. 

Рада асоціації підтвердила початок проведення у 2021 році кібер-діалогів Україна – ЄС. Сторони відзначили важливість посилення співпраці у сфері Спільної безпекової та оборонної політики та координацію у сфері Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. На думку посла України в Королівстві Бельгія та у Великому Герцогстві Люксембург Миколи Точицького, участь у проектах з кібербезпеки, в перспективі, може сприяти долученню України до безпекових проектів ЄС (PESCO).[1]

Окремої уваги було приділено Угоді про асоціацію та ПВЗВТ. Сторони домовились працювати в напрямку зміни окремих положень даної Угоди, що важливо, в першу чергу, для України. Протягом минулого року Кабінет Міністрів України доклав великих зусиль під час формування позиції стосовно перегляду Угоди про асоціацію з ЄС, для кращого розуміння потреб українського бізнесу, зокрема, організовувались заходи та зустрічі з представниками бізнесу різних регіонів країни. 

Разом з позитивними зрушеннями у співпраці,  між Україною та ЄС залишаються значні непорозуміння, про які згадувалося у нещодавній доповіді ЄС щодо імплементації Україною Угоди про асоціацію. В доповіді, окрім прогресу у реформуванні, Європейський Союз відзначив і певні критичні моменти. Наприклад, згадуються спроби використовувати протекціонізм у контексті законопроєкту щодо вимог локалізації при здійсненні державних закупівель. ЄС неодноразово висловлював застереження щодо нього. Як зазначає Микола Точицький, Україні необхідно продовжувати діалог з ЄС стосовно спірних питань та працювати над пошуком механізму, який дасть змогу підтримувати національного виробника, не порушуючи міжнародних зобов’язань.[2]

На додаток, сторони обговорили питання, що стосуються змін клімату, інтенсифікації співпраці у галузі критичної сировини та акумуляторів, реформи децентралізації, укладення Угоди про Спільний авіаційний простір, включення внутрішніх водних шляхів (р. Дніпро та р. Південний Буг) до регіональної Транс'європейської транспортної мережі та кооперації у боротьбі з пандемією COVID-19. Крім того, було обговорено проблему деокупації українських територій та концепцію «Міжнародної кримської платформи». Україна запросила ЄС взяти участь в інавгураційній зустрічі високого рівня у рамках цієї ініціативи 23 серпня 2021 у Києві.[3] 

Тема російської агресії також підіймалась під час зустрічі з Шарлем Мішелем, головою Європейської Ради. Після зустрічі з Денисом Шмигалем, Пан Мішель анонсував свою поїздку до Києва. На сайті Європейської Ради зазначалось, що Мішель здійснить поїздки до Молдови, Грузії та України з неділі, 28 лютого, до середи 3 березня… Разом із Президентом Зеленським він відвідає Східну Україну, візьме участь в обговоренні відносин між ЄС і Україною в Києві та зустрінеться з представниками інституцій, залучених до боротьби проти корупції. Даний візит має велике значення для майбутнього Східного партнерства, країни-учасники якого сподіваються на його реформування. 1 лютого 2021 року міністри закордонних справ України, Грузії та Молдови надіслали до ЄС та його держав-членів спільного листа із закликом до «нових горизонтів співпраці» задля посилення політичного діалогу, більшої економічної та галузевої інтеграції з ЄС. Домовленості щодо формату подальшого співробітництва можуть бути офіційно затверджені вже в березні на саміті Східного партнерства.

Також, під час свого візиту Прем’єр-Міністр України зустрівся з Єнсом Столтенбергом. На спільній прес-конференції за результатами зустрічі, Денис Шмигаль оголосив про плани проведення спільних військових навчань України та сил НАТО в Одесі у 2021 році. Крім того, голова уряду відзначив, що головною короткостроковою метою України є отримання Плану дій щодо членства в НАТО разом з Грузією.[4] Наприкінці минулого року Спецпредставник генсека НАТО з питань Кавказу і Центральної Азії Джеймс Аппатурая в інтерв’ю Першому каналу Грузії заявив, що Питання ПДЧ Грузії у Північноатлантичному альянсі розглянуть на саміті 2021 року. Протягом тривалого часу саме Грузія вважалась головним претендентом на вступ до Альянсу, проте, після нещодавнього арешту лідера найбільшої опозиційної партії країни «Єдиний національний рух» Ніки Мелії, перспектива вступу країни до НАТО була поставлена під загрозу. Відносно України, на відміну від Грузії, Єнс Столтенберг не робить гучних заяв, і не коментує можливість надання ПДЧ Україні. Так само й цього разу генсек на слова Шмигаля про можливе надання ПДЧ, тільки підтвердив відданість принципу відкритих дверей, згідно з рішеннями Бухарестського саміту, та наголосив на важливості продовження реформ в Україні. Варто зауважити, що Джеймс Аппатурая, який заявляв про ПДЧ для Грузії в минулому році, в лютому опублікував статтю, в якій повторював риторику Столтенберга, при цьому жодного разу не згадав про можливість надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО.[5] Враховуючи це, уряду України наразі варто зосередитись на виконанні Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО та поглибленні двосторонніх відносин з державами-членами альянсу. 

 

Європейський напрямок має стратегічне значення для зовнішньої політики України.  Зустрічі голови уряду, які відбулися у цьому лютому та досягнені домовленості є логічним продовженням євроатлантичної інтеграції України. Для України важливо зміцнювати та посилювати міжнародну підтримку, тримати питання російської агресії на порядку денному та підтримувати діалог стосовно всього спектру питань з державами-партнерами. Візит Дениса Шмигаля підтвердив наміри України та ЄС розвивати та поглиблювати співпрацю, а також визначив подальші перспективи кооперації на найближчий час. Зокрема, безперечним успіхом візиту Шмигаля є досягнення домовленості щодо перегляду Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Водночас, під час зустрічі прем’єр-міністра України з генсеком НАТО не було досягнуто жодних вагомих домовленостей, які б сприяли подальшій інтеграції України до НАТО. Тому, наразі уряду держави необхідно зосередитись на виконанні РНП, а також розвитку та поглибленні відносин у двосторонніх та багатосторонніх форматах у сфері безпеки з державами-членами Північноатлантичного альянсу.

 

 

  1. https://zn.ua/ukr/international/jevrointehratsija-v-umovakh-covid-19.html
  2. https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3157317-mikola-tocickij-predstavnik-ukraini-pri-es.html
  3. https://www.kmu.gov.ua/news/spilna-zayava-za-rezultatami-7-go-zasidannya-radi-asociaciyi-mizh-ukrayinoyu-ta-yes
  4. https://www.pravda.com.ua/news/2021/02/9/7282873/
  5. https://zn.ua/ukr/international/rozrakhovujuchi-odne-na-odnoho.html