Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба здійснив закордонний візит до Угорщини і зустрівся з міністром зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Сторони відзначили обопільну зацікавленість у розбудові дружніх та добросусідських відносин, а також налаштованість відкрити нову сторінку двостороннього партнерства. Особливу увагу міністри приділили питанням співпраці у стримуванні поширення COVID-19. Як співголови українсько-угорської міжурядової економічної комісії чиновники виступили за якомога швидше відновлення її роботи та погодилися, що вона має відігравати провідну роль у сприянні торговельно-економічній взаємодії між країнами. “Немає жодних об’єктивних підстав для того, щоб між нами існували будь-які суттєві проблеми. Ми розраховуємо на те, що буде відновлена повноцінна підтримка Угорщиною України в НАТО”, – зазначив Кулеба.

Міністри обговорили конкретні можливості збільшення інвестицій України в Угорщину та Угорщини – в Україну, сприяння зміцненню позицій на ринках обох країн. Особливу увагу було приділено питанням розбудови прикордонної інфраструктури, модернізації пункту Чоп – Загонь та побудові нового пункту пропуску Дийда – Берегдарац.[1] Також Кулеба і Сійярто підписали низку документів, зокрема протокол між урядом України та урядом Угорщини про внесення змін до Рамкового договору між країнами про надання кредиту на умовах пов'язаної допомоги та Меморандум про взаєморозуміння між Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України та Міністерством інновації і технології Угорщини.[2]

По завершенню зустрічі з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою Петер Сійярто розповів про умови, за яких Угорщина зніме вето в НАТО щодо України. Зокрема, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що рішення щодо України в НАТО блокує не лише освітнє законодавство, але також закон про мову. "Угорщина чекає на вирішення проблем із питанням освіти та із законом про використання державної мови. Тоді ми не будемо вже блокувати те, що блокуємо в зв’язку з НАТО", — заявив угорський посадовець. "Ми не хочемо зберігати блокування, наша мета – досягти домовленостей. Ми бажаємо закрити всі дискусії, пов’язані із законом про освіту і про мову, і бажаємо досягти такого рішення, яке буде прийнятним і для угорців на Закарпатті. Я сподіваюся, що ми це забудемо, що це піде в минуле", — пояснив Сійярто.[3]  Виходячи з таких заяв угорського високопосадовця мова не йде про компроміс. Це мова ультиматуму, якою Угорщина розмовляє з Україною вже декілька років поспіль, причому натискає на самі болючі проблеми: то заграє з Росією на тлі російсько-українського конфлікту, то блокує відносини з НАТО – організацією яка ніякого відношення до вирішення гуманітарних мовних питань не має, і тим більше, у сфері двосторонніх відносин, які не входять в компетенцію Альянсу. Як зазначив П. Сіярто, офіційний Будапешт цікавить тільки те, що вважається цікавим для угорців, а не для українців. Тобто компроміс можливий тільки на умовах Угорщини, і ніяк не інакше. Але це вже не компроміс. Це пряме втручання у внутрішні справи України. Шкода, що цього не помітив пан Кулеба при розмові з міністром закордонних справ Угорщини.

Під час свого візиту до Будапешту він заявив, що Київ і Будапешт налаштовані на пошук спільних рішень. «Візит очевидно показав важливу зміну – Будапешт і Київ налаштовані не на конфронтацію, а на пошук спільного рішення без перетину червоних ліній обох країн. Процес зближення позицій відбувається, він непростий, але він того вартий”, – зазначив міністр.[4]

І процес не заставив себе довго чекати. Тиждень потому Міністерство розвитку громад та територій України оприлюднило карту  районування українських областей. Наприклад, на Закарпатті таких укрупнених районів буде 5 (раніше було 13). Несподіванкою і для громадськості, і для експертного середовища стала поява Берегівського району, про існування якого раніше в цій новій схемі районування не йшлося. Стурбованість викликає те, що більшість населення в цьому районі буде угорською, а пролягає він фактично над кордоном з Угорщиною. Таким чином, поява окремих «етнічних» районів може запустити процес створення таких адміністративних одиниць по всій Україні. Це не тільки неправильно, а й небезпечно для України. Якщо одні нас можуть шантажувати і в підсумку добиватися свого, то невдовзі й інші сусіди спробують витерти об нас ноги.[5]

Реагуючи на подібну критику, очільник МЗС Дмитро Кулеба прокоментував чутки щодо "поступок Києва Будапешту" з питання Закарпаття: «Міністерство закордонних справ виступає за захист прав осіб, які належать до національних меншин, але не веде жодних перемовин з жодною країною щодо створення "національних" районів чи округів.  Берегівський район вже давно і щасливо існує і має право продовжити своє існування. Наразі йдеться лише про приєднання до нього Виноградівського району в межах реформи", - зазначив дипломат. За його словами, рішення про приєднання цього району ухвалювало не МЗС, однак відомство підтримує адміністративно-територіальну реформу. "Дипломати працюють над нормалізацією відносин з Угорщиною, тому що це відповідає стратегічним інтересам України, зокрема інтересам нашої євроатлантичної інтеграції, та Центральної Європи загалом", - додав він.[6] 

Отже, візит Дмитра Кулеби до Угорщини показав, що Україна прагне шукати компромісів з угорською стороною стосовно спірних питань. Власне на зустрічі двох міністрів була погоджена майбутня зустріч Зеленського і Орбана на якій планується підписати меморандум щодо безпеки та історичної спадщини, і буде обговорюватися мовне питання. Цікавим моментом в цій зустрічі стала промова Петера Сійярто, в якій він виклав умови зняття вето з НАТО, які по суті залишаються ультимативними, оскільки Угорщина вимагає односторонніх поступок тільки від української сторони і не має наміру поступатися ні в чому самій. І доволі дивним збігом обставин після візиту Кулеби стали нові проекти районування українських областей, включно зі збереженням Берегівського району.