На тлі військової загрози з боку Російської Федерації, Сполучені Штати Америки виступили на підтримку України, засудивши агресивні дії Кремля. Протягом квітня відбулась телефонна розмова між Президентом України Володимиром Зеленським та Президентом США Джозефом Байденом. Голови зовнішньополітичних відомств також вели регулярні консультації щодо поточної ситуації навколо українських кордонів. За словами Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, такої динаміки відносин між Україною та США не було ніколи за 30 років незалежності. На початку травня до Києва вже фізично прибув голова Держдепартаменту Ентоні Блінкен. Це був перший візит посадовця такого рівня адміністрації Джо Байдена до Києва. Ентоні Блінкен прибув до України у супроводі заступника держсекретаря з політичних питань Вікторії Нуланд, яка добре знається на внутрішній ситуації в Україні, адже раніше працювала на посаді помічниці держсекретаря з питань Європи та Євразії в 2013-2017 роках. До сфери її діяльності входила і Україна.
До своєї подорожі до України Ентоні Блінкен не відвідав жодної з європейських країн у двосторонньому форматі, отже візит держсекретаря став потужним сигналом з боку США. Сам візит був розписаний до хвилини. Блінкен зустрівся з головою МЗС Дмитром Кулебою, митрополитом Епіфанієм, Президентом Володимиром Зеленським, Прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем та взяв участь у відеоконференції з українськими активістами. Сторони обговорили широкий спектр питань двостороннього стратегічного партнерства. Голова Держдепартаменту під час свого візиту підтвердив сильне партнерство між двома країнами, а також підтримку суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України. При цьому наголос було зроблено на необхідності просування реформ в Україні та побудови демократії, що базується на верховенстві права.
«Перед Україною стоять два виклики: один ззовні, від Росії. Крім того, є загроза зсередини – це корупція, олігархи та інші особи, які ставлять свої інтереси вище інтересів українського народу. Ці два елементи взаємопов’язані тому, що Росія також використовує корупцію та осіб, які допоможуть їй просувати свій інтерес проти інтересів українського народу. Закони дуже важливі, але не менш важливе їхнє виконання. Те, що ми чули, – український народ хоче бачити не тільки прийняття законів, а й їхнє виконання, що включає боротьбу з корупцією», – наголосив Ентоні Блінкен.
Сполучені Штати послідовно продовжують лінію яку оголосив Джо Байден ще у серпні 2019 року в інтерв'ю Раді з міжнародних відносин, коментуючи можливу політику щодо України у разі свого обрання. Така політика спонукатиме керівництво України до більш ефективного реформування. Зокрема, це стосується питань реформування державного управління, включно з органами сектору безпеки і оборони у напрямі керованості, підзвітності, прозорості; комплексної реформи судової та правоохоронної сфери; ухвалення сучасного антимонопольного і антиолігархічного законодавства та забезпечення його практичного застосування; підтримки та розвитку існуючих антикорупційних інституцій.[1] Однак, в умовах загрози прямого вторгнення Російської Федерації, питання зміцнення обороноздатності України постає тут і зараз. Під час зустрічі Блінкена з Президентом Зеленським було обговорено питання відведення російських військ від українських кордонів. Фактично, Росія залишила переважну більшість свого угруповання біля України. Було відведено лише 3,5 тис. військових та 210 одиниць техніки й тільки з Криму. Сили, які розміщені вздовж кордонів, дають змогу російській стороні розпочати військову операцію проти України будь-якої миті.[2]
Тому, українська влада очікує виходу відносин зі Сполученими Штатами Америки в практичному безпековому вимірі на більш високий рівень. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба передав американським партнерам список найбільш необхідних видів озброєнь для ефективного посилення обороноздатності країни. Пріоритетним в списку є постачання системи протиповітряної оборони й анти-снайперські технології. Дані озброєння українська сторона прагне отримувати не тільки в якості допомоги, але й самостійно закуповувати. На сьогодні Україна не отримала чіткої відповіді від Сполучених Штатів Америки, однак, Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба дивиться на перспективи подальшого військового співробітництва зі США з оптимізмом, натякнувши, що робота в цьому напрямку триває.
Залишається питанням в якому форматі продовжуватиметься американо-українське співробітництво у військовій сфері? Нещодавно у Сенаті США підтримали законопроєкт із «Безпекового партнерства з Україною», який передбачає збільшення військової підтримки України. Законопроєкт має збільшити щорічну американську військову допомогу Україні до 300 млн доларів, включно з летальною зброєю. Проте, його поки не було ухвалено. Останнім часом ведеться багато розмов щодо перспектив отримання Україною статусу головного партнера поза НАТО (MNNA). Зокрема, важливість цього кроку було відзначено в аналітичному документі «Atlantic Council» під назвою «Байден і Україна, стратегія для нової адміністрації». Над розробкою даного аналітичного документа працювали авторитетні експерти: Андерс Ослунд, Деніел Фрід, Мелінда Херінг та колишні американські посли Джон Гербст, Вільям Тейлор та Олександр Вершбоу, і, вочевидь, він не залишився без уваги в Державному департаменті США. Статус головного союзника поза НАТО відкриває можливості посилення військового співробітництва, пріоритетної закупівлі надлишкової американської зброї та збільшення фінансової допомоги в цілому. Тому, в короткостроковій перспективі, отримання даного статусу має бути пріоритетним завданням для України. Під час візиту Блінкена до Києва у Верховній Раді України було розпочато збір підписів для звернення до Конгресу США із закликом надати статус MNNA Україні, одже найближчим часом можна очікувати посилення роботи української дипломатії по цьому питанню. Варто зауважити, що даний статус не є альтернативою повноцінного вступу до Північноатлантичного альянсу, але може бути ефективним інструментом посилення обороноздатності України на сучасному етапі.
Візит Блінкена став сигналом підтримки України Сполученими Штатами Америки. Білий дім чітко заявив, що відкидає ідею поділу світу на сфери впливу, засудивши такий підхід, «який мав залишитись в історії після Другої світової війни» та підтримав євроатлантичні прагнення України. Водночас, рівень підтримки США буде сильно залежати від ефективності внутрішніх реформ всередині України. Варто зауважити, що очікування, які були в Києві після обрання Джо Байдена поки не були втілені в життя, адже фактично рівень військової допомоги не було посилено. В короткостроковій перспективі статус головного союзника США поза НАТО може стати інструментом посилення практичної військової допомоги Україні з боку Сполучених Штатів. Хоча Держсекретар Ентоні Блінкен підтвердив участь делегації Сполучених Штатів Америки в Кримській платформі, що, безумовно, посилює вагу даної ініціативи, перспективи долучення Вашингтону до Нормандського формату для пришвидшення врегулювання українсько-російського конфлікту на Сході є досить примарними. Подальший розвиток подій багато в чому визначатимуть результати саміту Північноатлантичного альянсу та зустрічі президентів США та РФ, які відбудуться в середині червня.
- https://niss.gov.ua/sites/default/files/2021-05/usa-policy-toward-ukraine.pdf
- https://www.president.gov.ua/news/prezident-obgovoriv-z-derzhsekretarem-ssha-situaciyu-na-donb-68277