Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр

eng

+38 (044) 287 52 58

Написати нам Підписатися на тижневик

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

укр

eng

Написати нам

Підписатися на тижневик

Висновки Венеційської комісії та перспективи подолання конституційної кризи в Україні

Дев’ятого грудня Венеціанська комісія (ВК) оприлюднила своє рішення щодо реформи Конституційного Суду України (КСУ), надавши конкретні рекомендації, за запитом президента України Володимира Зеленського. Подання Президента було зроблено в рамках дій щодо врегулювання конституційної кризи, для знаходження оптимального рішення, що не буде суперечити закону.

Для подолання цієї кризи Президент скликав 29 жовтня засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни. Тоді за результатами засідання було ухвалено рішення, зокрема, щодо вжиття Кабінетом Міністрів невідкладних заходів щодо тимчасового порядку ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також проведення спеціальної перевірки. Володимир Зеленський запропонував терміново розробити та внести на розгляд Верховної Ради як невідкладний, законопроект про відновлення довіри до конституційного судочинства. Також було ухвалено рішення про активізацію діяльності Комісії з питань правової реформи при Президентові України та прискорення подання пропозицій щодо судової реформи.[1]

У тексті рішення, оприлюдненого на сайті Комісії, ВК, зокрема зазначає, що сприймає рішення 13-r / 2020, прийняте Конституційним судом України, як «індикатор необхідності реформи КСУ і як відправний пункт для реформи». З багатьох питань було підтримано позицію Президента України: щодо необхідності більш чіткого обґрунтування рішень і про те, що КСУ не може виходити за рамки своїх конституційних повноважень, зокрема, перебираючи на себе функції парламенту.

Також відповідним висновком підтримано позицію Зеленського про те, що за умисні і в значному масштабі порушення при декларуванні повинна бути реальна кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі.[2] Венеціанська комісія, однак, в своєму висновку не підтримала ідею скасування рішення Конституційного суду України та його розпуск - повідомляє видання «Інтерфакс». «Скасування рішення Конституційного Суду та звільнення усіх його суддів було б неконституційним і суперечило б верховенству права», - йдеться в другому терміновому висновку щодо реформи Конституційного суду, оприлюдненій на сайті Венеціанської комісії 10 грудня.

У документі зазначається, що Конституційний суд не може бути «покараний» за свої рішення, але його робота може бути покращена. Президент України Володимир Зеленський високо оцінив позицію Венеціанської комісії щодо наслідків рішення КСУ. Глава держави подякував Венеціанській комісії за допомогу Україні в утвердженні ідей верховенства права та конституційних цінностей під час засідання Європейської комісії «За демократію через право», яке відбулося у форматі відеоконференції. «Наше суспільство знає та поважає Венеціанську комісію як високофахову інституцію, з якою у держави є ефективна співпраця. Впевнений, що нинішній етап нашої взаємодії лише додасть позитиву до такого сприйняття», – зазначив Володимир Зеленський. Також, Президент подякував голові Венеціанської комісії Джанні Букіккіо за розуміння ситуації, яка склалася через рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року та заявив про те, що рішення Венеціанської комісії врахують під час підготовки судової реформи.[3] За словами спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, позиція Верховної Ради збігається із висновками комісії.

Варто відзначити, що конституційна криза стала однією з тем, порушених в щорічній доповіді ЄС щодо України. Зокрема, в доповіді зазначається, що незважаючи на дестабілізуючі дії Росії, конфлікт на Сході України а на спалах пандемії коронавірусу, Україна продовжує досягати прогресу на шляху реформ. На думку Європейського Союзу дуже важливо, щоб політичні лідери України продовжували ці зусилля та зробили реформи незворотними, особливо в тому, що стосується верховенства права. У сфері судової влади, верховенства права та боротьби з корупцією також згадуються певні позитивні зрушення, зокрема, після того, як Вищий антикорупційний суд виніс перші рішення. Також наголошується на тому, що співробітництво між НАБУ та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою поліпшилося, але при цьому кількість звинувачувальних рішень у розслідуваннях корупції залишається на сьогодні низькою. Водночас, нещодавні рішення Конституційного Суду України поставили під питання досягнення країни у боротьбі з корупцією та підтвердили необхідність рішучої реформи судової сфери. У свою чергу єврокомісар з питань розширення і сусідства Олівер Варгеї наголосив на тому, що ЄС продовжить підтримувати Україну у просуванні порядку денного реформ, у практичній реалізації всіх переваг двосторонньої Угоди про асоціацію та у зменшенні негативного впливу кризи коронавірусу.[5]

Можна констатувати, що Україна поступово виходить з конституційної кризи. Правильні та своєчасні дії Президента Зеленського допомогли зберегти підтримку Західних країн і не допустити розхитування держави опозиційними та проросійськими партіями зсередини. Водночас, висновки Венеціанської Комісії стануть орієнтиром для подальшого врегулювання ситуації, яка нагадала керівництву держави про необхідність реформування судової системи, що є запорукою подальшої євроатлантичної інтеграції та розвитку України.