Обрання Джо Байдена президентом Сполучених Штатів Америки багато експертів в Україні оцінили позитивно. На відміну від свого попередника Трампа, Байден виступає за зміцнення євроатлантичних зв’язків, не має ілюзій стосовно Росії та добре знає Україну. Та поки в Білому домі визначають подальшу стратегію по всім напрямках, американський Think Tank «Atlantic Council» опублікував доповідь під назвою «Байден і Україна, стратегія для нової адміністрації». Над розробкою даного аналітичного документа працювали, зокрема: доктор Андерс Ослунд, старший науковий співробітник Центру Євразії Атлантичної ради, Деніел Фрід, колишній помічник державного секретаря з питань Європи та Євразії у Державному департаменті США, Мелінда Херінг, заступник директора Євразійського центру Атлантичної ради, колишні посли США в Україні Джон Гербст та  Вільям Тейлор, а також Олександр Вершбоу, колишній посол США в Росії. Безумовно, даний документ візьмуть до уваги у Вашингтоні при вироблені політики щодо України, тому, варто розібратись які рекомендації містяться в ньому.

Експерти закликають Байдена якомога швидше призначити свого посла в Україну. Адже, після відкликання Марі Йованович в 2019 році, нового посла так і не було призначено. Також, в документі представлені варіанти участі США в розв’язанні конфлікту на Донбасі. Серед можливих дій пропонується: по-перше - долучення до Мінського формату. Даний варіант дозволив би оживити перемовини та заохотити Москву виконувати взяті на себе зобов’язання, проте необхідна згода всіх учасників формату, що є малоймовірним. По-друге, розглядається можливість започаткування «Будапештського формату» з Україною, Великою Британією та Російською Федерацією, який базуватиметься на «Будапештському меморандумі» 1994 року. По-третє, називається формат двосторонньої взаємодії з Росією, при узгодженні позицій з Україною, Францією та Німеччиною. По-четверте пропонується призначення американського спец. представника для участі в перемовинах, у тому разі, якщо відбуватиметься певний прогрес в процесі мирного врегулювання. В доповіді підкреслюється, що запропоновані формати не є взаємовиключними, тому можливе поєднання різних підходів на двосторонньому та багатосторонньому рівнях, до того ж, на думку експертів, Путін буде більш схильним до укладання угоди, якщо процес відображатиме рівний великодержавний статус Росії та США. 

Ще одним пунктом пропонується збільшення Конгресом США військової допомоги Україні до 500 млн.$. Варто відзначити, що цього року США вже виділили Україні 250 млн доларів в рамках програми «Ініціатива безпекової допомоги Україні». Для отримання першої половини допомоги, Україна має підтвердити виконання «маяків», що стосуються впровадження  реформ в галузі оборони, стратегічного планування і боротьби з корупцією до кінця квітня поточного року. Можливе збільшення допомоги може відбутися в разі надання Україні статусу головного союзника США поза межами НАТО. 

У стратегії Атлантичної Ради також пропонується надання Україні даного статусу, який відкриває можливості посилення військового співробітництва, пріоритетної закупівлі надлишкової американської зброї та збільшення фінансової допомоги. Хоча отримання статусу головного союзника США поза межами НАТО можна вважати доцільною короткостроковою стратегією, яка посилить обороноздатність країни, але, втім не надасть ніяких безпекових гарантій. Саме тому керівництво України наголошує на тому, що першочерговим завданням для держави є саме вступ до НАТО, який надаватиме гарантії безпеки відповідно до статті 5 статуту Північноатлантичного альянсу. В контексті забезпечення української безпеки, вагомим рішенням стала б імплементація адміністрацією Байдена заклику експертів Атлантичної Ради до розгляду додаткових кроків, включаючи забезпечення постійної військової присутності США в українському навчальному центрі поблизу окупованих територій та розроблення для України Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Саме військова присутність країн-членів НАТО на території України може убезпечити державу від можливого поширення російської агресії на інші українські території. 

Аналітична доповідь Атлантичної Ради, в тому числі, містить положення, в яких підкреслюється важливість стратегічного підходу у санкційній політиці і співпраці з європейськими союзниками та партнерами по G7 для введення санкцій проти Росії, у випадку якщо вона продовжить агресію на Донбасі. Але при цьому Росії необхідно дати зрозуміти, що санкції не назавжди і якщо РФ виведе свої війська з України та дасть можливість відновити контроль над власною територією, санкції швидко будуть зняті. 

На додаток, Атлантична Рада рекомендує новій адміністрації підтримати зусилля уряду України щодо організації «Кримської платформи», оскільки дана ініціатива тримає окупований Крим у міжнародному порядку денному та нагадує людям, у тому числі в Росії, що Крим залишається територією України в очах міжнародного співтовариства.

Окремо, в доповіді відзначається необхідність продовжувати боротьбу з корупцією в Україні та заклик вжити заходи проти основних корупціонерів, що підривають реформування в Україні. Зокрема, продовжувати робити запити до Австрії щодо екстрадиції українського олігарха Дмитра Фірташа та продовжувати судові процеси проти українського олігарха Ігоря Коломойського в США. Цього місяця, 5 березня, Сполучені Штати вже запровадили санкції проти Ігоря Коломойського та членів його родини. Наразі санкції не стосуються активів олігарха, а лише забороняють в’їзд до США. Поки невідомо за які конкретні дії були введені санкції, проте, в офіційній доповіді зазначається, що Коломойський брав участь у корупційних діяннях, що підривали верховенство права і довіру української громадськості до демократичних інститутів і процесів урядування, включаючи використання свого політичного впливу та офіційної влади для особистої вигоди в період 2014-2015 рр. Саме в той період Коломойський фінансував українські добровольчі батальйони, що сприяло тому, що до Дніпропетровської області не прийшов «руський мир». Санкції, що вводяться за допомогу українським бійцям боронити свою країну виглядають просто абсурдно. Схоже, адміністрація Байдена поки не має достатньої доказової бази проти Коломойського і таким чином надіслала сигнал йому та іншим українським олігархам про свою рішучість боротись з олігархатом, якщо вони не діятимуть в певних рамках.

Наразі відносини між Україною та Сполученими Штатами Америки знаходяться в стані невизначеності. В Києві досі немає американського посла, а дії нової адміністрації по відношенню до України поки виглядають досить інертними та несистемними. У Байдена все ще визначають подальшу стратегію щодо України, і, безумовно, в Держдепі врахують рекомендації, які були вироблені в аналітичному документі Атлантичної Ради. Україна, в свою чергу, має визначитись із власними стратегічними пріоритетами та бажаною формою взаємодії зі Сполученими Штатами. Особливо важливою для України є кооперація в сфері безпеки. Отримання статусу головного союзника поза межами НАТО сприятиме зміцненню обороноздатності держави в короткостроковій перспективі. Проте, це остаточно не вирішує питання безпеки для України. Краще розуміння українською владою власних потреб сприятиме ефективнішій співпраці зі Сполученими Штатами на двосторонньому рівні, а також прискоренню євроатлантичної інтеграції держави.