У Берліні 2–3 вересня відбувалася зустріч політичних радників глав країн "Нормандської четвірки", повідомляє "Укрінформ".[1] Позиція України. Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко розповів, що під час перемовин мовилося про виконання конкретних домовленостей, які відкриють шлях до зустрічі на вищому рівні, повідомляє "Укрінформ". «Сподіваюся, що досягнуті домовленості, які ми збираємося виконати всі, буде імплементовано найближчим часом, і ми зможемо відкрити шлях до зустрічі на вищому рівні. Є певний успіх, на основі результатів якого ми збираємося базувати наступну зустріч лідерів,» – сказав міністр. Пристайко зазначив, що не може розкрити деталей домовленості "нормандської четвірки", але серед важливих моментів, на яких було зосереджено увагу, він назвав завершення процесу розведення військ у Станиці Луганській. Щодо зустрічі лідерів країн "нормандського формату", то про неї говорити ще зарано. За словами Пристайка, лідери Німеччини, Франції, України та Росії мають вирішити це самі на основі звітів, які їм представлять їхні радники.

Позиція Росії. Як розповів директор Центру політичної кон'юнктури Олексій Чеснаков, на зустрічі в Берліні так і не погодили дату саміту лідерів країн нормандського формату. Натомість радники лідерів країн "нормандської четвірки" обговорили умови, за яких цей саміт може відбутися. За словами Чеснакова, російська делегація наполягала, що спочатку треба виконати рішення попередніх зустрічей, а саме розвести сили в Петровському та Золотому, а також узгодити «формулу Штайнмаєра». Також Чеснаков розповів, що сторонам на зустрічі вдалося значно просунутися в дискусії на вищезазначені теми. «Загалом можливість відновлення роботи "нормандського формату" вітають усі сторони. Роботу буде продовжено як на рівні помічників лідерів, так і в контактній групі,» – додав він.[2] Отже, наразі викремились такі диспозиції сторін.

Україна. В ході зустрічі з Еммануелем Макрона, що відбулася в двадцятих числах серпня, президент держави-агресора В.Путін зазначив, що готовий до переговорів в нормандському форматі, однак лише в разі, якщо такі переговори будуть результативними. Результат будь-яких переговорів (якщо це не переговори про капітуляцію) передбачає бажання сторін йти на розумні компроміси. Україна таким болючим, але допустимим компромісом офіційно вважає виконання Мінських домовленостей. Інше питання, що українське бачення покрокової реалізації Мінських угод кардинально відрізняється від бачення російського.

В цілому експерти відзначають посилення риторики українського президента в порівнянні з тією, що була ще кілька місяців тому. "Зеленський стає більш жорстким по відношенню до Росії. У нього з'явилося більше інформації, що відбувається у нас в Криму, на Донбасі, і яка це загроза для виживання держави. Він зробив свої висновки. Друге - його ж вибирали не для того, щоб йти на мир за всяку ціну. З політичної точки зору, Зеленському зовсім немає сенсу йти на речі, які важко пояснити українцям", - говорить Петро Бурковський.

Росія. Росія, в свою чергу, залишається на колишніх позиціях, виставляючи Україні, в тому числі, ті ж умови, що й раніше. Ключовими для Москви є два з них: затвердження на конституційному рівні особливого статусу Донбасу і прямі переговори України з "ЛДНР". По суті, обидва ці умови - лише механізми, що дозволяють Москві так чи інакше досягти своєї головної мети: зберегти Україну в орбіті свого впливу. В той же час Андрій Миселюк вважає, що Москва намагатиметься під час зустрічі настояти на своїх умовах. "Путін розуміє, що зараз м'яч на його боці, оскільки і Україна, і Франція з Німеччиною зацікавлені у зустрічі, а чи відбудеться вона, залежить від Москви, і він спробує вичавити з цієї вигідної ситуації максимум. Чого хоче Росія, було вже неодноразово озвучено, зокрема, Москву б влаштовувала реалізація «плану Штайнмайера», і вони хочуть, щоб Україна письмово погодилася його виконувати. Росія завжди прагнула до легітимізації ОРДЛО, і ось тепер у неї з'явилося світло в кінці тунелю ", - говорить Андрій Миселюк.

Захід. Після зустрічі Володимира Путіна з Еммануелем Макроном і компліментів на адресу російського президента, що пролунали впродовж неї, в Україні стали говорити, що зустріч в «нормандському форматі» може бути небезпечна для України оскільки Захід може зіграти на боці Росії.  Свою стурбованість про те ,що Франція та Німеччина можуть спонукати президента України Володимира Зеленського до неприйнятних поступок Москві висловив і колишній український президент, а нині представник України в Тристоронньої контактній групі з питання врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кучма."Зеленському буде дуже важко - він буде стояти один проти трьох опонентів", - зазнвчив він[3].

Чим завершиться зустріч лідерів "нормандської четвірки", і що буде далі? Представники української влади в свою чергу висловлюють надію, що розраховують завершити війну до кінця року. Що стосується експертів, то вони будують прямо протилежний прогнози щодо підсумків саміту. Також на думку експертів, Росія в разі провалу переговорів постарається створити якомога більше проблем новій українській владі. "Я думаю, що Росія розраховує на кілька моментів. Перше - що нова команда з часом не впорається з керуванням державою, пересварилися з усіма. Можливо, взимку нам намагатимуться організувати "газову кризу". Крім того, негативний ефект може мати світова економічна криза, якої всі чекають в 2020 році. І в Кремлі очікують, що на тлі всього цього в Україні відбудеться серйозна політична криза, за результатами якого вони зможуть відіграти позиції", - говорить Петро Бурковський. Директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк в свою чергу побоюється, що Кремлю за підтримки Німеччини і Франції на цей раз вдасться домогтися успіху. "Я думаю, будуть підписані нові домовленості. При цьому, на жаль, Росія доб'ється набагато кращих для себе результатів. І, на жаль, це вже ставить під питання подальшу можливість для України повернути Донбас на своїх умовах. Думаю, ймовірність такого результату не 100% звичайно, але дуже велика ", - говорить експерт.[4]

Підводячи підсумки вищесказаного, очевидно, що зараз багато експертів висловлює занепокоєння з приводу майбутнього «Нормандського процесу». І цьому хвилюванню є доволі вагомі причини. Як ми бачимо Росія має в запасі багато питань якими можна маніпулювати на цій зустрічі, наприклад зараз вона активно наполягає на імплементації «плану Штайнмаєра», який передбачає наступні дії:

1. Проведення виборів в ОРДЛО без роззброєння бойовиків, відведення російських військ та контролю над кордоном.

2. Після проведення виборів Україна надає політичну та економічну автономію ОРДЛО.

3. Україна має оголосити повну амністію всім бойовикам.

4. Бойовики отримують статус “народної міліції”.

Згідно з положеннями «формули», спочатку Україна повинна погодитися на вибори на Донбасі, надати регіону особливий статус і тільки потім відбудеться відведення військ. Для України втілення такої «формули» буде означати капітуляцію у війні з Росією. Не випадково, Леонід Кучма заявив, що українська сторона не згодна з положеннями «формули Штайнмайера» про проведення виборів на окупованих територіях без виведення військ. Він зазначив, що учасники «нормандської четвірки» повинні враховувати інтереси України.[5]