У світлі погіршення відносин між Російською Федерацією та Євросоюзом, які після початку збройної агресії проти України, окупації Кримського півострова та частини Донецької та Луганської областей, і так були на досить низькому рівні, 16 червня Європейська Комісія опублікувала спільне комюніке щодо відносин Європейського Союзу з Росією. Документ, який формувався протягом цього року під впливом проведених консультацій як всередині самого Європейського Союзу, так і перемовин з РФ у Москві, підтверджує прихильність ЄС до політики щодо Росії, ухваленої в 2016 році, а також доповнює новими принципами, відповідно до яких ЄС має намір взаємодіяти з Росією у майбутньому.
Першим принципом стратегії 2016 року та головною умовою будь-якої суттєвої зміни у європейсько-російських відносинах ЄС визначав виконання Росією Мінських домовленостей. Другим принципом політики на російському напряму закріплювався намір зміцнювати відносини зі східними партнерами ЄС та іншими сусідами, у тому числі в Центральній Азії. Третім принципом було визначено необхідність посилювати стійкість ЄС (в т.ч. в контексті енергетичної безпеки та гібридних загроз). Четвертим принципом стала можливість вибіркової взаємодії з Росією з питань, що цікавлять ЄС, а п’ятий – необхідність підтримки громадянського суспільства Росії.
Цьогорічне комюніке визначило 3 додаткові принципи, на яких ґрунтуватиметься політика співпраці ЄС з Російською Федерацією та які багато в чому повторюють минулу стратегію. Це: давати відсіч (або протидіяти), стримувати та взаємодіяти. Відповідно до першого принципу, ЄС буде продовжувати протидіяти порушенням прав людини в РФ і виступатиме за демократичні цінності. В цьому контексті в документі згадується агресія Росії проти України та Грузії. Євросоюз закликає Москву взяти на себе відповідальність як сторона конфлікту та в повному обсязі виконати «Мінські домовленості». Також, підкреслюється намір країн-членів більш активно протидіяти розповсюдженню неправдивих наративів, спрямованих на виправдання російської агресії, протидіяти гібридним загрозам, а також «паспортизації» українського населення. Даний пункт свідчить про розуміння європейськими партнерами викликів, які створює для національної безпеки України російська паспортизація. Наразі документом визначено можливість запровадження відповідних обмежувальних заходів у разі продовження Кремлем своєї підривної діяльності, однак конкретних інструментів, або проєкту санкцій у відповідь на паспортизацію досі не було розроблено.
З метою стримування спроб з боку Росії підірвати інтереси ЄС, «Союз має стати більш міцним і стійким», зазначається в документі. «Ми повинні більш системно та об’єднано протидіяти загрозам та злочинним діям, забезпечуючи при цьому координацію з такими партнерами, як НАТО та G7. Держави-члени повинні ще активніше координувати свої відповіді на дії Росії», протидіяти кіберзагрозам та дезінформації. В майбутньому, для протидії дезінформації з боку Росії, ЄС має намір посилити регуляцію соціальних мереж. Також, принцип стримування поширюється на енергетичну сферу. Для України важливим фактором є пункт про намір ЄС підтримувати енергетичну безпеку сусідів. «Ми будемо підтримувати енергетичну безпеку наших сусідів, в тому числі це стосується правильної реалізації угоди про транзит газу через Україну. Завершення синхронізації країн Балтії з європейською мережею і торгівлею електроенергією залишається пріоритетним завданням». Спільна позиція Євросоюзу щодо енергетики, безумовно, є позитивним моментом для України.
Водночас, позиція ФРН щодо газогону «Північний потік – 2» суперечить спільному європейському підходу, закріпленому в цьому комюніке, і створює безпекові та політичні ризики для східноєвропейських країн. В цьому році Російська Федерація зменшила постачання газу до ЄС, що обумовлює вибухом на території одного з підприємств «Газпрому». При цьому Газпром ігнорує можливості збільшення поставок, зокрема – через недовантажену українську ГТС. Через це, ціна на газ на європейському ринку значно підвищилася і сягнула рекордних 525 доларів за тисячу кубометрів. Усе це відбувається на тлі подорожчання скрапленого природного газу в Азії, а також низького рівня запасів в підземних сховищах у ЄС. «Оператор ГТС України» пропонував «Газпрому» додаткові транзитні потужності, починаючи з квітня. Але Росія пропозицію так і не прийняла... Росіяни продовжили створювати штучний дефіцит газу на європейському ринку, відмовившись бронювати додаткові транзитні потужності України й на четвертий квартал цього року. Крім України, Газпром також відмовився бронювати транзитні потужності газопроводу «Ямал-Європа» через Польщу на четвертий квартал, а також на перші три квартали 2022 року!
«Такими діями Кремль надсилає чіткий сигнал, що без запуску «Північного потоку-2» не варто чекати на збільшення обсягів поставок газу. Сподіваємося, що ЄС вірно прочитає цей сигнал і антимонопольний орган Європи надасть відповідну оцінку», - вважає генеральний директор «Оператора ГТС України» Сергій Макогон.[1] Таким чином, прийнята стратегія вже випробовується на відповідність поточним політичним реаліям. В перспективі, Росія може поставити Євросоюз перед вибором – порушити принцип диверсифікації Енергетичного Союзу ЄС, та постачати газ через «Північний потік – 2», в обхід України та Польщі на повну потужність, або залишитись без російського газу, що негативно вплине як на промисловість європейських країн, яка все більше залежить від імпорту природного газу, так і на економічний стан пересічних європейців, а отже й внутрішньополітичний стан країн-членів ЄС. Таким чином, не зважаючи на закріплений у комюніке намір країн-членів «продовжувати діяти з єдністю та послідовністю, відстоюючи свої фундаментальні цінності, принципи та інтереси», а також на твердження, що «двостороння взаємодія не повинна здійснюватися за рахунок спільних інтересів та цілей ЄС», дії окремих країн, продиктовані власними національними інтересами, наразі йдуть врозріз з принципами даної стратегії.
Наступним пунктом після питань енергетики, визначається намір посилювати підтримку східних партнерів, для повної реалізації потенціалу Східного партнерства. Європейський Союз зробив акцент на необхідності здійснення країнами – партнерами ефективних внутрішніх перетворень. Ключовими факторами, що убережуть країни СхП від спроб втручання та дестабілізації з боку Росії, на думку Європейського Союзу – це успішні політичні та економічні реформи, зокрема у сферах верховенства права, прав людини, боротьби з корупцією та належного державного управління. Щодо безпекового співробітництва, зазначається, що «порядок денний відносин з країнами Східного партнерства міг би включати інвестиції в партнерські програми у сфері безпеки для подальшого підвищення їхньої стійкості». Це значить, що в майбутньому ЄС продовжить існуючу політику та спробує уникнути прямої конфронтації з Російською Федерацією. Водночас, співробітництво в сфері кібербезпеки, протидії тероризму, або обмежене долучення України до проєктів Постійного структурованого співробітництва (PESCO), дозволить Україні просунутись в напрямку фактичної інтеграції європейської безпекової системи.
Третім принципом, який було визначено в комюніке є можлива взаємодія з Російською Федерацією там, де це співробітництво буде вигідним для ЄС. Зокрема, називається сфера охорони здоров’я, в контексті боротьби з пандемією COVID – 19, сфера економіки, а також підтримка громадянського суспільства та вільних ЗМІ в Росії. Європейський Союз продовжить взаємодіяти з РФ в межах міжнародних організацій, а основним принципом цієї взаємодії буде повага міжнародного права як головного чинника світового порядку, заснованого на правилах.
В цілому, прийняте ЄС комюніке підтвердило принципи, які були визначені в 2016 році. Описова частина документу містить досить жорстку та реалістичну риторику щодо сучасного стану речей у відносинах з Російською Федерацією. Євросоюз відкинув можливість поділу континенту на сфери впливу та підкреслив право східноєвропейських держав проводити незалежну зовнішню політику. На додаток, вкотре було підкреслено можливість накладання на Москву додаткових санкцій у разі продовження підривної політики Кремля, однак поки відповідних заходів в цьому напрямку здійснено не було. Україні приділено багато уваги в даному комюніке. Країна згадується 17 разів у документі, що складається з 14 сторінок. Риторика Європейського Союзу концентрується в першу чергу на підтримці реформ всередині України і наразі немає об’єктивних передумов щодо зміни європейської політики в цьому напрямку. ЄС продовжить надавати гуманітарну та економічну підтримку, дотримуючись обмеженого партнерства в безпековому вимірі. Україна має продовжувати внутрішнє реформування, що дозволить розширити співпрацю з ЄС, відповідно до принципу «more for more». Водночас, майбутній саміт Східного партнерства має стати подією, яка дозволить посилити безпекову співпрацю з Євросоюзом, зокрема, в контексті протидії кіберзагрозам, боротьби з тероризмом та долучення України до проєктів Постійного структурованого співробітництва (PESCO).