2020 рік був дуже насиченим для українських дипломатів. На фоні пандемії, яка кардинально змінила світ, ставши каталізатором глобальних трансформацій, перед українською дипломатією постало багато викликів та завдань. Потрібен був певний час, щоб знайти формат подальшого існування та ефективного функціонування, а в умовах війни на Донбасі та супутніх пандемії криз, постала необхідність прийняття якомога швидких і одночасно виважених рішень. Аналізуючи рік що минає, можна констатувати, що в 2020 році, не зважаючи на всі труднощі, позиції України в дипломатичному вимірі посилились. 

Серед дипломатичних успіхів, що стали чинниками зміцнення позицій України Дмитро Кулеба виокремлює 7 основних: 

1. Зміцнили безпеку України; 
2. Підвищили рахунок Росії за агресію проти України; 
3. Допомогли громадянам і медичній системі України боротися з COVID-19; 
4. Звільнили багатьох українців із-за ґрат за кордоном; 
5. Проявили лідерство у двосторонніх відносинах та у регіоні Центральної Європи; 
6. Допомогли українським експортерам у світі; 
7. Завершили перший етап великої цифровізації в МЗС.

Цього року Україна отримала статус члена Програми розширених можливостей НАТО. Держави-члени НАТО рішуче проявили солідарність з Україною шляхом проведення спільних військових навчань «Спільні зусилля» на території Південної України і в Чорному морі. Під час навчань відбулась наймасштабніша десантна навчальна операція, в якій підрозділи Десантно-штурмових військ ЗС України діяли спільно із військовослужбовцями 16-ї десантно-штурмової бригади Збройних сил Великої Британії.

В політичному вимірі Україна поглибила співробітництво з іншими державами на двосторонньому та багатосторонньому рівнях. Спільно з Польщею та Литвою було створено «Люблінський трикутник». Вперше за 70 років Україна очолила Дунайську комісію. Вперше держава висунула кандидата на посаду Генсека ОЧЕС. Було підписано історичну угоду з Великою Британією, що започатковує якісно новий рівень стратегічного партнерства. Документ задає стратегічний характер і визначає основні напрями розвитку українсько-британських взаємин.[1] На додаток, було укладено угоду з Британією про розвиток ВМС України та будівництво інфраструктури для їх базування у розмірі 1,25 млрд фунтів.

Важливим моментом стало те, що Україна змогла зберегти нейтральну позицію і не була втягнута у президентську кампанію в США, не зважаючи на всі маніпуляції і спроби це зробити. Також, відбулося постачання зброї зі США. Укладені безпеково-оборонні та військово-технічні угоди з Туреччиною (Байрактар, ВМС, двигуни). Україна та Туреччина створили формат «Квадрига», що передбачає щорічні зустрічі міністрів закордонних справ і міністрів оборони, на яких будуть обговорюватись політико-безпекові питання. У грудні вже відбулась перша зустріч в даному форматі. 

Ще на початку року Дмитро Кулеба заявив про наміри розвитку та поглиблення відносин України з азійськими країнами. Під час онлайн-брифінгу щодо дипломатичних підсумків 2020 року, Міністр повідомив, що Міністерство закордонних справ уже розробило і почало реалізувати Азійську стратегію, але публічним цей документ стане після затвердження Кабінетом Міністрів загальної Стратегії зовнішньополітичної діяльності України.[2] Розвиток азійського вектора є дуже позитивним сигналом, адже до цього часу Міністерство закордонних справ здебільшого зосереджувало свою увагу на євроатлантичній інтеграції, при цьому залишаючи інші зовнішньополітичні напрямки без належної уваги.

Міністерство закордонних справ доклало зусиль до підтримки громадян і медичної системи України. У боротьбі з COVID-19, було залучено гуманітарну допомогу від багатьох  держав світу. За умов пандемії, в дипломатичному вимірі Україна перешкодила послабленню санкцій РФ під приводом COVID-19 і домоглася посилення санкційного тиску.

Україна ініціювала «Кримську платформу», міжнародний майданчик для обговорення проблем навколо Криму та майбутньої деокупації півострова. Ініціатива стане першим з моменту російської анексії форматом, створеним з метою роботи в напрямку повернення Криму.

Окрім цього, МЗС приділило велику увагу економічним аспектам, сприянню українському експорту та співпраці з вітчизняними компаніями. Міністерство закордонних справ, за словами Міністра Кулеби, перетворило Раду експортерів та інвесторів при МЗС на дієвий орган. Також, у жовтні, Україна та ЄС домовилися щодо оновлення Угоди про асоціацію.

Головною невдачею в площині дипломатії стало невиконання Паризьких домовленостей в рамках «нормандського формату». Українська сторона сподівалась провести наступну зустріч цього року, проте Росія відмовилась від ідеї проведення саміту до того як Україна виконає взяті на себе політичні зобов’язання за результатами Паризької зустрічі. Для України ж найбільш важливим залишається безпекове питання. Спочатку держава має взяти під контроль кордон, потім провести вибори в ОРДЛО. Така позиція суперечить «мінським домовленостям», а Росія не готова їх переглядати. В таких умовах процес мирного врегулювання на Донбасі фактично заморожується.

Певну занепокоєність викликала відсутність послідовності дій та чіткої позиції представників України в ситуації навколо виборів у Білорусі. Безумовно, українська дипломатія діяла ситуативно, про що свідчили протиріччя у заявах дипломатів та парламентарів. Дана ситуація стала свідченням того, що держава не має чіткого бачення та визначеної стратегії щодо сусідніх країн. Україна чекала реакції держав-партнерів і, згодом, приєдналась до санкцій проти влади Лукашека. Приєднання до санкцій є логічним кроком з боку України, проте зовнішня політика держави має будуватись виходячи з національних інтересів самої України, а для цього Міністерству закордонних справ необхідно мати чітку стратегію щодо відносин з іншими державами.

Великого удару по Євроатлантичним прагненням України було завдано рішенням  Конституційного Суду України щодо скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування. Дії суду в ЄС розцінили як підставу для можливого тимчасового призупинення безвізу. Окрім безвізу, під загрозу потрапила співпраця з Міжнародним Валютним Фондом і макрофінансова допомога від Європейського Союзу у розмірі 1,2 мільярда євро. Рішення Конституційного суду України від 27 жовтня порушувало ключові зобов’язання України у її відносинах з міжнародними партнерами, зокрема, з ЄС, та створювали труднощі у відносинах з державами, які безпосередньо допомагали Україні будувати антикорупційну систему, серед яких: Європейський Союз, Сполучені Штати, Канада, Японія, Південна Корея. Проте, швидка реакція та послідовні дії, спрямовані на розв’язання кризи, що виникла, дозволили зберегти підтримку міжнародних партнерів та вийти на шлях подальшого врегулювання.

В 2020 році Міністерством закордонних справ було зміцнено фундамент та започатковані важливі ініціативи для подальшого розвитку зовнішньополітичної діяльності України. Серед пріоритетів на наступний рік Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба виокремив наступні:

1. Протидія РФ на всіх фронтах та зміцнення безпеки держави.
2. Боротьба з COVID-19 та захист здоров’я українських громадян.
3. Запуск «Кримської платформи».
4. Створення якісно нової та ефективної політики України стосовно закордонних українців.
5. Нарощування українського експорту у світі та залучення інвестицій в країну.
6. Робота над тим, щоб Україна утримувала та зміцнювала свої позиції у сфері відновлюваної енергетики, зокрема в частині водневої енергетики.
7. «Нові географічні відкриття»: просування азійського, африканського та латиноамериканського треків.[3]

Але на жаль серед цих ініціатив, на відміну від Грузії, немає питання про надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО, також немає відповіді на те: чи Україна і надалі дотримуватиметься політики поступок в розв’язанні кризи угорсько-українських відносин?

Та незважаючи на ці суттєві прогалини, важливим напрямом роботи МЗС України у 2021 році стане кооперація в рамках «Люблінського трикутника» та поглиблення відносин зі Сполученими Штатами Америки. Цього року українська дипломатія активно проводила зовнішню політику. Було започатковано низку важливих ініціатив та підписано документи, що визначатимуть подальше стратегічне партнерство України з іншими державами. На цьому фоні зміна фокусу та концентрація на приматі безпеки та економічному розвитку з боку зовнішньополітичного відомства, перспективи просування регіональних ініціатив та розширення спектру зв’язків шляхом розбудови кооперації з країнами Азії, Африки та Латинської Америки, говорить про еволюцію зовнішньої політики України та її зміну на більш прагматичну.  Наступного року Україні необхідно продовжити започатковані ініціативи, при цьому зберегти підтримку країн-партнерів і докласти зусиль, щоб ціна за окупацію українських територій для Росії підвищилась. 

1. https://www.kmu.gov.ua/news/dmitro-kuleba-ugoda-mizh-ukrayinoyu-ta-velikoyu-britaniyeyu-zblizila-shidnij-i-zahidnij-flangi-yevropi

2.  https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3160726-mzs-pocalo-realizaciu-azijskoi-strategii-kuleba.html

3.  https://ua.interfax.com.ua/news/political/712321.html