12 січня 2021 рокувідбувся перший офіційний візит новообраної президентки Республіки Молдова Майї Санду до Києва. Обрання проєвропейського кандидата в Республіці Молдова відкрило вікно можливостей для розвитку українсько-молдовських відносин та діалогу, який останніми роками був фактично призупинений. Під час перемовин Президент України Володимир Зеленський та Майя Санду обговорили широке коло питань двостороннього порядку денного, а за результатами їх зустрічі була зроблена спільна заява, в якій було окреслено низку нових ініціатив.
В політичному вимірі прийнято рішення вивести відносини між двома державами на рівень стратегічного партнерства. Для цього оголошено про створення Ради Президентів як нового постійного формату співпраці. В заяві закріплено взаємну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України та Молдови в межах міжнародно визнаних кордонів, а також зафіксовано готовність сторін взаємодіяти з метою посилення регіональної безпеки, імплементації відповідних угод про асоціацію з ЄС та реалізації стратегічних цілей, спрямованих на набуття повноправного членства у Європейському Союзі.[1] Відзначено необхідність подальшого розвитку формату співпраці «ЄС + 3 асоційовані партнери» (Україна, Молдова, Грузія).
Підтверджено зацікавленість стати частиною ініціативи «Тримор’я». В контексті євроінтеграції для України вкрай важливо приймати участь в регіональних ініціативах. Саме розвиток відносин з європейськими державами шляхом секторальної інтеграції в рамках багатосторонніх форматів таких як: «Люблінський трикутник», «Дунайська комісія», головою якої вперше з моменту існування обрали представника України, «Тримор’я», «Східне партнерство», а також співробітництво на двосторонньому рівні з європейськими державами, може наблизити Україну до вступу в Європейський Союз. Зважаючи на те, що вступ до ЄС має стратегічне значення як для України, так і для Молдови, в цьому питанні підходи України та Молдови збігаються.
Окремо лідери держав підтвердили намір надати новий імпульс роботі Спільної міжурядової комісії з питань торговельно-економічного співробітництва та інших двосторонніх механізмів співпраці, в тому числі для пошуку взаємоприйнятних шляхів вирішення проблемних питань, які довгий час залишалися невирішеними. Зокрема, серед спірних питань, які існують в українсько-молдовських відносинах, можна назвати бажання України побудувати низку ГЕС на Дністрі, що може призвести до падіння рівня води в річці та перебоїв з водопостачанням води в Молдову.
Другим спірним питанням є бажання Молдови поглибити русло річки Дунай, щоби порт Джурджулешт міг приймати великотоннажні судна. Для України ж Джурджулешт - це конкурент порту Рені.[2] Третє питання, що потребує вирішення це завершення демаркації українсько-молдовського кордону. В результаті зустрічі очільників держав вагомих домовленостей щодо спірних питань досягнуто не було. Тим не менш, активізація міжпарламентського діалогу має закласти основу для знаходження консенсусних рішень та подальшого розвитку двосторонніх відносин.
Так само в результаті зустрічі не було окреслено конкретних ініціатив стосовно врегулювання конфлікту в Придністров’ї. Вочевидь, вирішення Придністровського питання не є можливим без участі великих держав. Україна та Молдова потребують підтримки з боку Сполучених Штатів та країн Європейського Союзу, тому практичні механізми відновлення територіальної цілісності обох держав будуть обговорюватись в інших форматах, за участю великих держав.
Водночас, у практичному вимірі було досягнуто важливих домовленостей щодо розвитку спільної інфраструктури. Узгоджено створення автомобільного транспортного коридору, який поєднає Київ і Кишинів. Президент України наголосив, що амбітний проект будівництва сучасної магістралі, яка з’єднає Київ та Кишинів, дасть змогу скоротити час подорожі між столицями держав до п’яти-шести годин, що активізує торгівлю, спростить транзит та покращить міжлюдські контакти. Також планується будівництво мосту «Ямпіль – Косеуць» та розбудова прикордонної інфраструктури й під’їзних шляхів на українсько-молдовському державному кордоні.
На додаток, відзначено напрацювання для поглиблення співпраці в енергетичній сфері. Йдеться про збільшення обсягів зберігання природного газу молдовської сторони в українських сховищах, проекти транзиту європейського газу територією Молдови до України, відновлення постачання електроенергії до Молдови та транзиту електроенергії з України до Румунії, який пройде територією Молдови. Окремо, під час зустрічі Майї Санду з Прем’єр-міністром України, Денис Шмигаль констатував наміри обох держав синхронізувати в 2023 році енергетичні системи з європейською континентальною мережею ENTSO-E, що важливо в контексті енергонезалежності від РФ.
Також, лідери України та Молдови відзначили важливість запровадження взаємного перетину кордону за ID-паспортами, забезпечення освітніх та інших прав української національної меншини в Молдові та, відповідно, молдовської меншини в Україні та важливість спільної боротьби з контрабандою на українсько-молдовському кордоні, зокрема на придністровській ділянці.
Підсумовуючи, вибір України першою державою, яку відвідала Майя Санду у якості президентки Молдови є позитивним сигналом для українсько-молдовських відносин, які за часів президентства Ігоря Додона були фактично заморожені. Прагматичний підхід у відносинах та реалістичні ініціативи, окреслені під час візиту Санду є правильними кроками для відновлення і подальшої розбудови співробітництва між Україною та Молдовою. Для України, враховуючи проблеми у відносинах з сусідніми державами, факт покращення відносин з Молдовою є важливим елементом зміцнення дипломатичних позицій та покращення перспектив збільшення свого регіонального впливу. Водночас, спільні зусилля двох держав, спрямовані на внутрішні перетворення, можуть стати додатковим поштовхом для подальшої інтеграції України та Молдови до Європейського Союзу.