31 серпня 2021 року Президент України Володимир Зеленський здійснив робочий візит до Сполучених Штатів, де протягом трьох днів провів низку важливих зустрічей, головною з яких стала зустріч з очільником Білого дому Джозефом Байденом. Адміністрація Володимира Зеленського ретельно готувалась та покладала великі надії на візит до головного партнера України, Сполучених Штатів, оскільки протягом цього року у міжнародних відносинах сталися кардинальні трансформації, які ускладнили геополітичне становище держави. На додаток, відносини між Україною та Сполученими Штатами Америки перебували в інертному стані, а отже, потребували нового поштовху та практичного змісту подальшого співробітництва.
Зустріч двох президентів сталася на другий день візиту Володимира Зеленського. До цього моменту, між Україною та США вже було укладено низку угод щодо стратегічного оборонного партнерства, науково-технічного співробітництва, безпеки космічних польотів, захисту інформації, а також прикордонної безпеки. Сфера безпеки і оборони є однією з головних тем американо-українських відносин.
Серед можливих інструментів досягнення мети щодо зміцнення безпекової ситуації навколо України перед зустріччю називалися надання Україні статусу головного союзника США поза межами НАТО, або укладання особливої оборонної угоди. Оптимальним варіантом для України, на думку низки українських парламентарів, було б підписання такої угоди, згідно з якою Сполучені Штати надавали б Україні безпекові гарантії та розміщували власний військовий контингент на території України. Статус головного союзника США поза межами НАТО таких гарантій не надає, і тому не був у пріоритеті української дипломатії, особливо у світлі останніх подій у Афганістані, країни, що мала такий статус.
Водночас, американська сторона не мала наміру надавати будь-яких безпекових гарантій та сильніше втягуватись у російсько-український конфлікт. Тому, можна зробити висновок, що Володимир Зеленський зміг досягти максимуму, який був наразі можливий. Президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден підтвердив підтримку Україні на тлі триваючої збройної агресії Російської Федерації. Показово, що сторони не згадували про Мінські домовленості, ані під час спілкування з журналістами, ані у спільній заяві, опублікованій сторонами після перемовин глав держав, що є безумовним прогресом, адже ще у червні після зустрічі президента США та Росії, Джо Байден підтримував ідею імплементації Мінських угод. Перемовини Володимира Зеленського та Джо Байдена тривали 2 години, замість запланованих 40 хвилин. Цей факт варто сприймати позитивно, як заявив Президент України, тому, що це свідчить про зацікавленість американської сторони. Головною темою ля обговорення стало питання безпеки.
Нові принципи американо-українських відносин у сфері безпеки та оборони були зафіксовані в Угоді щодо стратегічних основ оборонного партнерства. Це комплексний документ, який охоплює великий спектр напрямів взаємодії Вашингтона та Києва. Зокрема, у документі йдеться про наміри посилення співпраці у сфері оборони, забезпечення міжнародно-правової підтримки суверенітету та територіальної цілісності України з боку США, спільну протидію російській агресії, а також сприяння набуттю Україною членства в НАТО. Зазначається намір поглиблення співпраці в Чорноморському регіоні з метою забезпечення свободи судноплавства та ефективної протидії загрозам і викликам у всіх сферах військової діяльності, а також посилення партнерства оборонних розвідувальних спільнот двох держав, і посилення співпраці в галузі кібербезпеки. Також, підкреслюється важливість проведення успішних реформ в Україні та готовність Сполучених Штатів сприяти цьому.
Підписаний рамковий документ фактично не визначив яким чином буде здійснюватись подальше співробітництво України та США у військовій сфері, однак окреслив визначений напрям для роботи. Тому, наступним кроком Міністерства закордонних справ України має бути практичне наповнення даної угоди, яка хоч і не надала Україні безпекових гарантій, яких потребує Київ, однак, потенційно може стати більш ефективним інструментом, аніж статус головного союзника США поза межами НАТО. Оборонна угода стала складовою цілого комплексу домовленостей, які увійшли в опубліковану після зустрічі двох президентів Спільну заяву щодо стратегічного партнерства України та Сполучених Штатів Америки.
Одним з головних здобутків, які були закріплені у Спільній заяві - це намір активізувати Комісію стратегічного партнерства (КСП). Зокрема, зазначається, що КСП буде переорієнтована та забезпечена ресурсами для подолання викликів 21-го століття. «Для того щоб відзначити підвищений статус нашого партнерства, Міністр закордонних справ України та Державний секретар США мають намір затвердити нову Хартію на засіданні КСП цієї осені у Вашингтоні» - зазначається у документі.[1] МЗС України вже підтвердило початок підготовки до майбутнього засідання.
Серед практичної допомоги можна виокремити незначну допомогу у розмірі 60 мільйонів доларів, що включає постачання бронебійних систем «Джавелін» та іншого оборонного летального й нелетального обладнання, $45 млн на гуманітарні потреби та $12 млн на боротьбу з пандемією COVID-19. Перед Україною з’являються перспективи після укладеної угоди щодо НДДКР: Угоди про дослідження, розробку, випробування та оцінку, яка забезпечує основу для двостороннього військово-технічного співробітництва та співпраці у сфері озброєнь, тобто, відкриває вітчизняному ВПК доступ до американських технологій.
Також, сторони уклали угоду, що сприятиме посиленню енергетичної безпеки України. Угодою започатковано Стратегічний діалог з питань енергетики та клімату. В рамках даного інструменту Україна та США мають намір співпрацювати для врегулювання системних диспропорцій в енергетичній системі України, розширення реформи корпоративного управління в державних енергетичних компаніях, посилення інвестиційної привабливості енергетичної галузі України та залучення іноземних інвестицій. Крім того, державне підприємство «Енергоатом» підписало меморандум про взаєморозуміння з компанією Westinghouse Electric. Реалізація даного меморандуму відкриє можливість залучити інвестиції для будівництва п'яти блоків вартістю до $30 млрд – окрім урахування прямих інвестицій, буде локалізована частина виробництва, бюджет отримає додаткові податкові надходження. Першим кроком має стати завершення будівництва енергоблоку у Хмельницькому, який будують вже протягом 9 років. Якщо це вдасться успішно зробити, Westinghouse у перспективі побудує ще 4 реактори.
Окрім зустрічі з офіційними представниками у Вашингтоні, Володимир Зеленський зустрівся з представниками бізнесу, українською діаспорою, дав лекцію у Стенфорді. Зокрема, було проведено низку зустрічей з представниками аналітичних центрів, провідними інвесторами, представниками венчурних фондів та акселераторів Кремнієвої долини, президентом Групи Світового банку, керівником NASA, а також CEO компанії Apple Тімом Куком. Під час цих заходів Володимир Зеленський обговорював можливості залучення американських інвестицій в Україну та можливості для реалізації спільних американо-українських проєктів. Було представлено повний та чіткий список пропозицій для американських інвесторів та бізнесу — «План трансформації України» загальною вартістю $ 277 млрд. Таким чином, Президент України приїхав до Сполучених Штатів із конкретним баченням подальшого розвитку американо-українських відносин на всіх рівнях, яке втілилось у конкретні пропозиції та перспективні проєкти. Ефективність виконаної роботи визначатиметься у майбутньому кількістю реалізованих проєктів, успішне втілення яких вимагатиме якісного державно-приватного партнерства з боку української влади.
Результатом робочого візиту Володимира Зеленського до США стало оновлення стратегічного партнерства між Україною та Сполученими Штатами. Сторони домовились про активізацію Комісії стратегічного партнерства та узгодили початок роботи щодо оновлення Хартії Україна-США про стратегічне партнерство. Майбутній документ, який визначатиме подальший орієнтир співпраці двох країн відповідатиме реаліям сьогодення. Енергетичні та бізнес проєкти, які були окреслені протягом триденного візиту, можуть посилити економіку та енергетичну спроможність України, однак, існує можливість, що дані проєкти не будуть реалізовані, так і залишившись у вигляді меморандумів.
Водночас Україна не отримала від Джо Байдена безпекових гарантій ані у військовому вимірі, ані в контексті запуску газогону «Північний потік – 2». Показово, що безпековий документ укладено міністрами оборони двох держав у присутності Президента України. Під час підписання з боку США не було ані президента Байдена, ані віце-президентки Камали Харріс, що відповідало б високому рівню Президента України. Отже, Україна залишається у фокусі адміністрації Джозефа Байдена, і українська влада зробила все необхідне для цього протягом даного візиту, однак Україна не є пріоритетним напрямом, зовнішньої політики США для цієї адміністрації, що пояснюється специфікою зовнішньополітичної стратегії нинішнього очільника Білого дому відносно Китаю. Відсутність конкретних кроків щодо стримування агресивної політики Кремля з боку США свідчить про те, що Україна має покладатись лише на свої сили у протистоянні зі своїм північним сусідом. Лише зміцнення економіки та власних збройних сил може стати гарантією суверенітету та територіальної цілісності України, а інструменти, які з’являються в України після Вашингтонського візиту Володимира Зеленського можуть стати одним з чинників посилення стійкості України.