Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Україна в очікуванні широкомасштабних бойових дій з боку Росії

 

Кінець березня – початок квітня ознаменувався різкою ескалацією українсько-російського конфлікту. Російська Федерація почала активно стягувати свої війська до кордону з Україною під приводом військових навчань. Нарощування військ відбувається на Північно-Східному та Східному напрямках, а також в окупованій Автономній Республіці Крим і в акваторії Азовського та Чорного морів. Окрім цього, в мережі інтернет періодично з’являлися відео з просуванням російської техніки на українському напрямку по території Білорусі та Придністров’я. Збільшення військової присутності поблизу України супроводжувалося агресивною риторикою та звинуваченнями на адресу України в нібито мілітаристських настроях та намірах силовим шляхом повернути окуповані території Донецької та Луганської областей.

Інформаційна кампанія проти України набрала обертів ще з лютого. Систематичні звинувачення в порушенні режиму тиші Збройними Силами України отримало продовження у квітневому фейку про «Розп’ятого хлопчика – 2». 3 квітня 2021 року бойовики «народної міліції ДНР» випустили «екстрену заяву», у якій звинуватили українських військових у застосуванні безпілотника, «спорядженого саморобним вибуховим пристроєм». У заяві стверджували, що «скидання вибухового пристрою поблизу будинку» на підконтрольній окупантам території – у селищі Олександрівське в Донецькій області – призвело до загибелі дитини 2016 року народження і поранення жінки 1954 року народження. Волонтерський проєкт StopFake і проєкт «Радіо Свобода» «Донбас.Реалії» провели власне розслідування, проаналізували повідомлення жителів у місцевих пабліках у соцмережах і спростували заяву окупантів. Зв’язавшись з місцевими мешканцями волонтери та журналісти дізналися, що хлопчик дійсно помер, проте не від дрону, а через боєприпас, який родич хлопчика приніс та зберігав у себе вдома.[1] Не зважаючи на це, фейк про хлопчика активно розповсюджувався не тільки на російських каналах, але й в українських медіа. Зокрема, українським виданням «Страна» і проросійськими депутатами від партії Віктора Медведчука «ОПЗЖ».

Також, Кремль вдався до маніпуляцій, коли Дмитро Пєсков, допустив повторення трагедії в Сребрениці в разі відновлення повномасштабних бойових дій на Донбасі. Д. Пєсков додав, що в разі загострення ситуації «Росія не залишиться осторонь». Ці слова фактично повторюють лютневу фразу Путіна «Росія Донбас не бросить». Така риторика яскраво показує відношення Кремля до Мінського процесу та мирного врегулювання на Донбасі в цілому. Навіть якщо Мінські домовленості будуть виконані, Росія не виведе свої війська з Донбасу.

За словами Головнокомандувача Збройними Силами України Руслана Хомчака, Росія поширює повідомлення про агресивні наміри України для дискредитації України на міжнародній арені та для створення паніки у населення окупованих територій. Головнокомандувач спростував інформацію про наміри повертати Донбас силовим шляхом. Фактично все керівництво України підтвердило курс на вирішення конфлікту виключно у дипломатичний спосіб. Заяви представників України підкріплюються діями: українська сторона намагається досягти деескалації у двосторонніх та багатосторонніх форматах. Зокрема, Україна ініціювала засідання в рамках ОБСЄ та спробувала організувати перемовини країн в нормандському форматі. Проте, Кремль відмовився робити кроки для подальшої деескалації. За інформацією Головного управління розвідкою Міністерства оборони України, станом на 12 квітня Росія вже перекинула до кордонів України та в окупований Крим 16 батальйонно-тактичних груп з мотострілецьких, танкових та повітряно-десантних підрозділів. Згодом з’явилась інформація про спрямування 15 кораблів Каспійської флотилії РФ з Каспійського до Чорного моря на навчання з Чорноморським флотом.

Вище військове керівництво України не плекає ілюзій щодо реальних намірів Кремля. В розмові з послом Франції Міністр оборони Андрій Таран заявив, що Україна не може дозволити собі недооцінювати ситуацію і заявив, що Росія здатна планувати для України повторення грузинського сценарію 2008-го року. Для цього можуть бути використані провокації для звинувачення Збройних Сил України у нападі на мирне населення, тим більше, що вже понад 400-м тисячам осіб на окупованих територіях видано російські паспорти.[2] Так само РФ діяла в Грузії у 2008 році , розпочавши паспортизацію населення Південної Осетії та Абхазії, яка потім переросла у «збройний захист своїх громадян». Фактично, наразі Російська Федерація створила передову групу для початку повномасштабного наступу вглиб української території.

Агресивна політика Кремля стала поштовхом для активного залучення Сполучених Штатів Америки. Зокрема, було проведено першу телефонну розмову Президента Зеленського з Джо Байденом та декілька розмов Ентоні Блінкена з Дмитром Кулебою, включно з очною зустріччю в Брюсселі. Важливим сигналом стало запевнення Міністра оборони США про те, що Сполучені Штати не залишать Україну наодинці. На підтвердження цього 31 березня до акваторії східної частини Середземного моря увійшла авіаносна ударна група флоту США на чолі з атомним авіаносцем «Dwight D. Eisenhower». Зазначалося, що загальна мета прибуття цієї ударної групи – демонстрація рішучості США захищати мир в регіоні. Конкретна мета – ударна група американського флоту поставила на меті відпрацювати свої дії по захисту одразу декількох «театрів дій», або ж прилягаючих акваторій, у тому числі – й Чорного моря.[3] На додаток, в сторону Чорного моря було спрямовано ракетні есмінці «Donald Cook» і «Roosevelt», хоча потім, зважаючи на погрози російської сторони не наважились заходити в акваторію Чорного моря. Окрім цього, протягом нарощування військового контингенту РФ навколо українського кордону, в Україну було здійснено декілька перельотів військово-транспортних літаків ВПС США.

Паралельно Джо Байден провів телефонну розмову з Володимиром Путіним під час якої закликав до деескалації ситуації поблизу українського кордону та запропонував зустрітися у найближчі місяці. Не зважаючи на певний оптимізм та сподівання на можливість деескалації, які з’явилися в експертних колах після розмови двох президентів, на даному етапі не варто очікувати реальної зміни намірів Кремля розпочати широкомаштабні бойові дії проти України . Маневри такою кількістю військових сил вимагають значних витрат, тому метою Росії є не просто демонстрація сили, а досягнення власних зовнішньополітичних цілей. Серед можливих завдань, що ставить на меті Кремль може бути як примус України до імплементації «особливого статусу» Донбасу і федералізації держави, або примус до відкриття кримського каналу, так і повна ліквідація української державності, про що протягом останніх місяців прямо говорили керівники Російської Федерації.

Тому, не зважаючи на домовленість щодо організації зустрічі президентів США та РФ, найближчим часом можна очікувати провокацій з боку Кремля та пошуку Casus Belli для подальшого вторгнення на територію України. В ситуації, що склалася, Україні необхідна реальна підтримка Західних країн у вигляді постачання зброї для оборони, підвищення тиску на Російську Федерацію шляхом запровадження нових санкцій та надання гарантій захисту в разі вторгнення регулярних  збройних сил РФ.

 

 

  1. https://gordonua.com/ukr/publications/rozp-jatij-hlopchik-2-navishcho-rosija-rozganjaje-novij-fejk-pro-zagibel-ditini-cherez-ukrajinskij-bezpilotnika-1547643.html
  2. https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3227127-rosia-zdatna-planuvati-povtorenna-gruzinskogo-scenariu-dla-ukraini-taran.html
  3. https://defence-ua.com/army_and_war/avianosna_udarna_grupa_flotu_ssha_uvijshla_do_shidnogo_seredzemnomorja_gotovi_zahischati_j_chorne_more-3315.html