Офіційний триденний візит президента України Володимира Зеленського до США завершився. Виступ з трибуни ООН, насичена програма зустрічей з сильними світу цього та, передусім, із президентом США Дональдом Трампом. Власне, остання й так би викликала найбільшу зацікавленість міжнародних медіа, а через публікацію тексту телефонної розмови між президентами США і України, що стало приводом для початку імпічменту господаря Білого дому – поготів.[1]

25 вересня 2019 року Володимир Зеленський на Генасамблеї ООН закликав світову спільноту підтримати Україну, яка потерпає від анексії Криму і збройного конфлікту на Донбасі. "Завершення війни і повернення миру є моїм завдання, але не ціною життя наших громадян. Саме тому ми потребуємо світової підтримки", - заявив український президент. "Ніхто не може почувати себе в безпеці, коли йде війна в Україні, коли йде війна у Європі". За його словами, війна не так далеко, як може здатися. "Методи її ведення, технології та озброєння призвели до того, що наша планета вже не така велика. Сьогодні часу, який я витратив на останній абзац, досить, щоб зруйнувати Землю. На кожного лідера лягає відповідальність за долю всього світу". "Сильний лідер не той, хто, не моргнувши оком, відправляє тисячі солдатів на вірну смерть. Сильний лідер той, хто береже життя кожної людини", - заявив український президент. За його словами, Україна завжди демонструвала готовність забезпечувати мир будь-яким шляхом. "І робила кроки до міжнародної безпеки, наприклад, коли відмовилась від ядерного потенціалу, який на той час був більшим, ніж у Франції, Великої Британії та Китаю разом узятих. Нам здавалось, що ми будуємо інший новий світ, в якому, щоб твою думку чули і зважали на неї, не потрібно мати ядерну зброю", - заявив Зеленський. "Врешті, в цьому новому світі наша держава втратила частину своєї території та майже щодня втрачає своїх громадян", - заявив він і додав, що саме тому Україна наголошує на необхідності зміни світових правил. "Слід визнати, що механізм є небездоганним, механізми починають давати збій, а отже потребують оновлення", - сказав Володимир Зеленський.[2]

Цього ж дня Президент України Володимир Зеленський провів перші переговори з президентом США Дональдом Трампом на полях 74-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Президенти поговорили перед журналістами і перейшли до переговорів за закритими дверима. За результатами переговорів Зеленський виступив перед журналістами. Про війну на Донбасі і захоплення українських територій Трамп почав з озвучування своїх надій на те, що Зеленський і Путін зможуть "розв'язувати проблему" щодо України. "Я справді вірю, що президент Путін хотів би щось зробити. Я дійсно сподіваюся, що ви і президент Путін зустрінетеся і зможете розв'язувати проблему. Це буде надзвичайним досягненням, і я знаю, що ви намагаєтеся зробити це", - заявив глава Білого дому.

Зеленський у свою чергу підкреслив, що допомогти Україні зупинити війну на Донбасі можуть лише спільні зусилля США і ЄС. «У нас є дві війни в Україні. Перша - це корупція, з якою ми будемо боротися, і ми будемо переможцями в цьому бою. Мій пріоритет - зупинити війну на Донбасі і повернути наші території - Крим, Донецьк, Луганськ. Дякуємо за вашу підтримку в цьому випадку», - підкреслив глава держави. Зеленський ще заявив, що Трамп під час зустрічі пообіцяв йому допомогти в поверненні анексованого Криму. Зеленський також обговорив з президентом США Дональдом Трампом питання енергетичної безпеки України. В умовах російсько-української війни президенту Зеленському конче необхідна була підтримка з боку США. Про це він прямо і відверто заявив з трибуни ООН. Для цього йому була потрібна зустріч з Президентом США Д. Трампом.

Д. Трамп переймався іншими інтересами: як виграти чергові президентські вибори і відновити стратегічне партнерство з Росією, заручившись при цьому підтримкою В. Путіна.

Саме в цій ролі Україна виявилась цікавою для Д. Трампа. По-перше, використати Україну як таран в компроментації свого суперника на президентських виборах Джо Байдена, розкрутивши участь його сина в скандальній українській компанії «Бурісма». По-друге, зняти «українську проблему» з російсько-американських відносин яка стояла на заваді зближення Дональда Трампа з Володимиром Путіним. Не випадково на прес-конференції Д.Трамп практично натякав Зеленському домовитись самому з В.Путіним тобто пристати на його умови: "Я справді вірю, що президент Путін хотів би щось зробити. Я дійсно сподіваюся, що ви і президент Путін зустрінетеся і зможете розв'язувати проблему” – повторював Д.Трамп. Такими умовами як зясувалося пізніше виявилася імплементація «формули Штайнмайера».

До того ж у команди Трампа виникла спокуса скинути вину на Україну за втручання Росії у президентські вибори Росії в США на користь Трампа у 2016 роци, пославшись при цьому на зламаний сервер Хіларі Клінтон та симпатії до неї українського керівництва під проводом президента Петра Порошенка. Переконатись у цьому Трампа також змусила передача українською стороною компромату на керівника передвиборчого штабу Д.Трампа Пола Манафорта комісії прокурора Міллера з розслідування втручання Росії в президентські вибори в США.

Такий крок призвів до охолодження відносин між адміністрацією Д.Трампа і  П.Порошенком. Щоби виправити цей прорахунок і поновити довіру з боку президента Трампа,  президент П. Порошенко разом з генпрокурором Ю. Луценко витягнули інший компромат на сина Д. Байдена, історія якого пов’язана з українською «Бурисмою». Тим самим вони заклали міну сповільненої дії під відносини України та США, яка і вибухнула під час візиту Президента В. Зеленського в США.

Тож, маючи надію перезавантажити відносини України з США В. Зеленський фактично опинився на «мінному полі», закладеному політикою попереднього президента України Петра Порошенка. Але, намагання В. Зеленського якомога швидше зустрітися з Д. Трампом наштовхнулисьна серйозні перешкоди, про які стало зрозуміло з пояснень спецпредставника США по Україні Курта Волкера. Волкер визнав, що адміністрація Трампа направила Зеленському запрошення незабаром після його обрання навесні і що згодом воно було відкликане. За словами джерел, знайомих з деталями його показань, Волкер сказав конгресменам, що затримка організації зустрічі Трампа із Зеленським та рішення призупинити надання військової допомоги глибоко стурбували українських чиновників, які вважають Вашингтон важливим союзником у протистоянні Росії[3]. Стурбувало це і тимчасово повіреного у справах США в Україні Вільяма Тейлора: «Невже військова допомога і зустріч в Білому домі прив'язані до розслідувань?», - написав він Сондленду першого вересня, після того, як Трамп скасував візит до Польщі, куди повинен був приїхати і Зеленський[4].

Таким чином, Трамп ніколи не прагнув зустрічі. І оскільки США не хотіли організовувати для Зеленського зустріч з Трампом, Білий дім, судячи з листування чиновників адміністрації, висував все нові й нові вимоги. Його високопосадовці використали можливу зустріч як засіб тиску, щоб отримати від українців обіцянку провести розслідування по виборах в США в 2016 році і енергетичній компанії, в якій працював син кандидата від демократичної партії Джо Байдена[5].  Цей факт став формальною причиною для запуску процесу слухань про імпічмент президента Дональда Трампа в палаті представників Корнгресу США. Тиск відбувався, як можна побачити, задля примушення Києва надати допомогу Трампу в боротьбі з його політичними опонентами, демократами, зокрема колишнім віце-президентом, а зараз одним із кандидатів на номінацію на пост-президента Джо Байденом. Окрім "справи Байдена" Трамп також, вочевидь, бажав реанімувати теорію про нібито втручання України у хід виборів 2016 року.

Апогеєм розвитку цієї драми у її відношенні власне до українсько-американських відносин стала зустріч президентів Трампа та Зеленського у Нью-Йорку. Розуміючи, що Україна проти волі виявилась втягненою у гострий внутрішньоамериканський скандал, В.Зеленський заявив, що президент США Дональд Трамп не тиснув на нього під час телефонної розмови, яка відбулася 25 липня, з приводу розслідування, в якому фігурує син колишнього віце-президента США Джозефа Байдена Хантер. «Ви чули, я вважаю хорошою телефонну розмову, яка була нормальною. Ми говорили про багато речей. Я думаю, що ви це прочитали... ніхто на мене не тиснув», - підкреслив Зеленський. Він також заявив, що не давав обіцянок розслідування якихось конкретних справ Генеральною прокуратурою України.[6]

В цій зустрічі для Трампа було важливо: показати, що все гаразд, нічого особливого не відбувається і витягнути з вуст Володимира Зеленського визнання того, що тиску начебто не було. Для Києва було важливо продемонструвати, що цей скандал не означає розриву двосторонніх відносин. Обом президентам треба було показати, що діалог триває, хоч і за таких надзвичайних обставин.

Наслідки для України. Абсолютно очевидно, що президент Зеленський опинився у складному становищі. Без погодження з Києвом у Вашингтоні оприлюднили запис розмови від 25 липня. Це доволі безпрецедентне явище. У тій розмові можна помітити певні прикрощі у тому, що казав президент України. Але при цьому зрозуміло, що український президент намагався підлаштуватися під незвичний типаж свого співрозмовника. Крізь цю призму і треба сприймати його частину діалогу. Зеленський ставив за мету продовжити співпрацю з США, а тому й робив для цього все можливе.

У найближчій перспективі не можна очікувати кризи у двосторонніх відносинах наших країн. Україна зацікавлена у продовженні співпраці. Так само у цьому зацікавлена велика та впливова частина американського істеблішменту та уряду. Наші відносини – це більше ніж відносини з Трампом, це відносини з країною загалом. Президент Трамп не посміє продовжувати чинити тиск на Україну, принаймні робити це публічно. Адже до нього зараз прикуті усі погляди. Тому "український напрямок" залишиться в надійних руках тих, хто вважає підтримку України важливою справою, такою, що відповідає американським інтересам. Але все одно, звісно, нам треба бути обережними й ретельно продумувати свої кроки на перспективу. Катастрофи не сталося, але турбулентність зберігається.[7] Втім, попри напружену обстановку Зеленський зміг вистояти.