Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Три стратегічних напрямки української дипломатії в умовах російсько-української війни

Фото: Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба
Джерело: Новинарня

8 червня 2022 року Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів брифінг для українських ЗМІ, під час якого зазначив 3 головних пріоритети над якими наразі працює українська дипломатія на чолі з Президентом Володимиром Зеленським:
1.Зброя, забезпечення постачання в Україну військової допомоги
2.Санкції та їх санкційних заходів щодо держави-агресора
3.Статус кандидата на членство у Європейському Союзі, робота з державами-членами ЄС для отримання статусу кандидата на наступному саміті Європейської Ради. 

Коментуючи перший напрям зовнішньополітичної діяльності, Дмитро Кулеба заявив, що санкції мають бути ефективними та ухвалюватись швидко, без зволікань.  Зволікання як з шостим санкційним пакетом - абсолютно неприпустимі. 

Центральне місце у розробці санкцій наразі займає робота групи Єрмака-Мак Фола, їх напрацювання беруть за основу при запровадженні санкцій ЄС та G7. Робота групи також поділяється на три напрями:

1 напрям санкцій Єрмака-Мак Фола передбачає секторальні санкції у сферах енергетики, фінансів і торгівлі. 

2 напрям - дорожня карта нових персональних санкцій проти російських олігархів, високопоставлених урядовців та керівників держпідприємств. 

3 напрям - закриття виявлених лазівок для обходу та ухилення від санкцій. Серед можливих ініціатив у ЄС наразі розглядається криміналізація обходу санкцій.

6 пакет містить нафтове ембарго, але його потрібно посилювати. Нафтове ембарго, за словами Дмитра Кулеби, ставить владу РФ на лічильник зворотного відліку. "Повне ембарго, після того, як воно почне діяти, а рано чи пізно це станеться, утворить в російському бюджеті пробоїну на десятки мільярдів доларів", - сказав МЗС України. Дмитро Кулеба також відповів на слова прем’єр-міністра Бельгії, який закликав почекати та побачити як працюватимуть вже запроваджені санкції. “Достатньо подивитись на карту боїв на Донбасі, на руйнування в Україні, на ненависть до Українців, яку випромінюють російські політики, на їхні спроби укорінитися на Херсонщині та частині Запорізької області щоб зрозуміти, що немає часу на зволікання та переведення подиху. 

Україна наполягає на якнайшвидшому ухваленні сьомого санкційного пакету. Головна мета санкцій, за словами голови зовнішньополітичного відомства - вбити російський експорт. Дане завдання залишається непростим, адже не тільки країни Азії, Африки та Латинської Америки продовжують торгувати з РФ. Це роблять і європейські країни. Наприклад, як зазначив посол України в Німеччині, ФРН за час війни збільшила імпорт з Росії на 60%. Економіка РФ орієнтована на експорт, тому основні прибутки країна отримує від продажу сировини та товарів закордон. 70 % товарів транспортуються морем. При цьому власний російський торговельний флот здатен перевезти лише малу частину і Росія залежна від іноземних вантажних суден. 

Україна продовжує наполягати на передачі заморожених російських активів на відбудову України. Таке рішення вже ухвалила Канада. Щоб подібні кроки зробили у інших державах потрібна політична воля та відповідне законодавство. Багато держав за словами Дмитра Кулеби хвилюються за свою власність на території РФ, яку Росія може націоналізувати у відповідь. На додаток, ймовірно, деякі країни бояться створювати подібний прецедент, який може відлякувати деяких інвесторів, хоча на цьому аспекті в офіційних повідомленнях наголошується у меншою мірою

Також Міністр закордонних справ України Міністр закликав міжнародні компанії, що досі продовжують бізнес на території країни-агресора, покинути Росію та переносити бізнес до України, де вони будуть користуватись усією необхідною підтримкою. Україна планує відкриття бізнес представництв закордоном, з подальшим перенесенням їх в Україну, а також створення регіональних хабів, що охоплювали б країни ЦСЄ, Чорноморського регіону, Центральної Азії та Південного Кавказу. Тобто, пропонується, щоб центральні офіси компаній, що відповідають за певний регіон, відкривались не у Росії, а в Україні. Першою компанією, що ухвалила таке рішення стала ірландська Kingspan, яка інвестує 200 млн євро у новий технологічний будівельний хаб в Україні. Даний проєкт планується реалізувати протягом наступних 5 років. Він створить близько 600 робочих місць.  

Вже 1537 компаній добровільно, або під тиском громадськості та побоюючись за втрату репутації, вийшли з російського ринку. Як показав досвід, приватні комерційні установи можуть відігравати значну роль у міжнародних відносинах і це є одним з чинників, що впливає на перспективи завершення війни. За словами Дмитра Кулеби, не зважаючи на поширену думку, що такий крок призводить до збитків, навпаки, згідно з дослідженнями Єльської школи менеджменту, бізнес таким чином зміцнює свою репутацію серед інвесторів, споживачів їхніх товарів і у них зростає капітал. У останні два тижні багато СЕО, керівників корпорацій приїжджають до України. МЗС України сприяє організації їхніх подорожей. Інвестори наголошують, що умови входу бізнесу до України є сприятливими, якщо винести за дужки війну Росії проти України. Економічна активність життєво важлива для подальшого функціонування держави. Стан справ у тилу є не менш важливими, аніж успіхи на фронті, тому економічному аспекту надається така пріоритетність у зовнішньополітичній діяльності України.

Другим пріоритетом дипломатичної діяльності держави є зброя. Росія на четвертий місяць після початку війни, не зважаючи на всю міжнародну допомогу Україні, Коаліцію Раммштайну та Закон про ленд ліз, досі має колосальну перевагу у важкій техніці. Тієї допомоги, що отримала Україна наразі критично мало. Зброї потрібно набагато більше, адже країна агресор має десятикратну перевагу в артилерії. Дмитро Кулеба у промові згадав про важливість отримання крупнокаліберної артилерії та РСЗО. Кількість РСЗО яку станом на 8 червня, на момент промови Міністра, пообіцяли Україні є критично малою. Для перемоги над Росією, Україні потрібні десятки західних РСЗО. Проблема полягає у тому, що Західні держави роками здійснювали демілітаризацію, а порівняно з індустріальними спроможностями середини 20 століття, ВПК країн НАТО не здатний у стислий термін створити нові одиниці озброєнь. На це накладається відсутність політичної волі та небажання низки країн-членів допомагати Україні у кількості необхідній для перемоги над Росією. Тому перед українською дипломатією залишається важке завдання вмовити країн-партнерів більше допомагати необхідною зброєю. На користь України відіграє той факт, що ключові особи у Великій Британії (фактично консенсус) та у США (Ллойд Остін та Ентоні Блінкен) виступають за беззастережну підтримку України.

 


Фото: Скільки озброєння отримала Україна, порівнянно з заявленою необхідною кількістю
Джерело: Financial Times

Третім пріоритетом української дипломатії є отримання статусу кандидата у члени ЄС. Україні потрібен статус кандидата, а не сурогати, “кандидат у кандидати”, як хотіли запропонувати Україні деякі європейські лідери, зокрема, президент Еммануель Макрон. Протягом останнього місяця Українська дипломатія доклала великих зусиль для отримання позитивного рішення на саміті Європейської Ради. Низка країн - членів були скептично налаштовані через те, що на їх думку у разі надання Україні статусу кандидата стирається межа між політикою сусідства та розширення. Також такі держави як ФРН та Австрія вважають несправедливим такий крок по відношенню до Балканських країн, хоча самі Балканські держави підтримують Україну. Водночас варто зауважити, що було б несправедливо робити Україну заручницею відносин ЄС з Балканськими державами. 

Також європейські бюрократи побоювалися політизації питання та наголошували на важливості відповідати Копенгагенським критеріям. Оскільки йдеться лише про статус кандидата, питання відповідності, або невідповідності Копенгагенським критеріям не має перешкоджати ініціативі надання статусу кандидата в члени ЄС. Тому головна відповідальність була покладена на висновок Єврокомісії. Дмитро Кулеба зауважив, що історія синхронізації України та ЄС - це шлях постійної боротьби з психологічними бар’єрами. Однак, як це було у випадку з Угодою про асоціацію, безвізовим режимом, які стали історіями успіху, надання Україні статусу кандидата в члени ймовірно стане правильним рішенням, що підштовхне Україну до подальшого розвитку та закріпить цивілізаційний вибір українців. 

Також Дмитро Кулеба наголосив на питанні допомоги українцям, які опинились закордоном. Україна створила мобільні групи МЗС для надання консульських послуг та захисту прав українців за кордоном. Міністерство закордонних справ України отримало сім комплектів спеціальних технічних засобів для екстреної допомоги громадянам у надзвичайних ситуаціях за кордоном від найбільшої європейської криптобіржі WhiteBIT. Зовнішньодипломатичне відомство зазначило, що “Екстрені валізи” містять лептоп з виходом в інтернет, принтер та інші прилади для оформлення критично важливих документів.

Окрім саміту Євросоюзу наприкінці місяця відбудеться саміт НАТО. Не зважаючи на напад Росії на Україну, схоже, що країни-члени досі не готові сприяти пришвидшенню інтеграції України в Європейську безпекову архітектуру. За словами Дмитра Кулеби, наразі Міністр не має надій, що на саміті НАТО будуть ухвалені важливі рішення щодо України, а також щодо Чорноморського регіону в цілому. Тому у короткостроковій перспективі головними пріоритетами української дипломатії визначаються санкційна політика, військово-технічна співпраця, отримання озброєнь та отримання статусу кандидата в ЄС. Кінець червня, як і в минулому році насичений на саміти, що можуть змінити подальший розвиток подій та перебіг російсько-української війни. Позиція відсторонення НАТО від сприйняття російської воєнної загрози має катастрофічні наслідки, тому в цьому червні країни Північноатлантичного простору мають можливість ухвалити рішення, що у подальшому згладять минулі помилки. Для цього важливо враховувати інтереси України та співпрацювати з державою як невід’ємним членом європейського співтовариства, на що і спрямовані зусилля Міністерства закордонних справ України.
 


Джерела:

МЗС отримало від найбільшої європейської криптобіржі WhiteBIT сім «валіз рятівника», 09.06.2022,
URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3503482-mzs-otrimalo-vid-najbilsoi-evropejskoi-kriptobirzi-whitebit-sim-valiz-rativnika.html