24 грудня 2020 року Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив на прес-конференції, що одним з головних зовнішньополітичних пріоритетів на наступний рік буде запуск «Кримської платформи». Вперше інформація про створення міжнародного майданчика для обговорення проблем навколо Криму та майбутньої деокупації півострова була анонсована Кулебою ще у червні. З моменту оголошення про створення платформи, Українська дипломатія доклала великих зусиль для того, щоб долучити якомога більше держав до даної ініціативи. Як зазначила Перша заступниця Міністра закордонних справ Еміне Джеппарова в інтерв'ю виданню «Укрінформ», серед партнерів, які вже позитивно оцінили ініціативу створення «Кримської платформи» - США, Канада, Австралія, Велика Британія, Туреччина, Грузія, Данія, Естонія, Литва, Словаччина, Німеччина, Чехія, а також ЄС та низка його держав-членів. Важливим моментом є те, що проведення Кримського Саміту збігається у часі зі змінами у Білому домі. Обрання Джо Байдена президентом Сполучених Штатів є сприятливим моментом для України в контексті протидії агресії з боку Російської Федерації. Враховуючи заяви Байдена стосовно того, що Росія є головною загрозою національній безпеці США та її системі альянсів, Україна може розраховувати на всебічну підтримку ініціативи стосовно Криму з боку Сполучених Штатів. 

Важливе значення для України в питанні деокупації Криму відіграє позиція країн Європейського Союзу. Відомо, що низка держав, зокрема, Франція і Німеччина, підтримують партнерські відносини з Росією та не завжди виказують готовність підтримувати Україну всупереч власним економічним інтересам. Cанкції, що вже були запроваджені, коштували російській економіці приблизно одного відсотка річного ВВП, що не є незначно вразливою для економіки, яка за останні роки зростала приблизно на 1,5 відсотка щороку.[1] Схоже, що наразі Росія готова платити таку ціну за анексію Криму. 

Тож, ціна за анексію має підвищуватись для Росії, а для цього необхідна політична воля європейських держав та США. Хоча переважна більшість європейських країн висловлюються на підтримку територіальної цілісності України, та не визнають анексії Криму, залишається питанням: чи готові ці держави посилити тиск на Російську Федерацію? Тому, представники України напередодні Кримського саміту ведуть діалог з представниками європейських країн, зокрема, звертаючи увагу своїх колег на порушення в Криму прав людини, норм міжнародного гуманітарного права, згортання свободи слова та релігійних свобод, расову дискримінацію, мілітаризацію, загрозу свободі судноплавства в Чорному та Азовському морях, а також на безпекові виклики більш широкому регіону Середземномор’я і Близького Сходу[2], де європейські держави ведуть активну зовнішньополітичну діяльність і напряму конкурують з Росією. Позицію України підтримують більшість держав Балто-Чорноморського регіону, які найбільше відчувають загрозу з боку Російської Федерації, зокрема, через мілітаризацію Криму.

 У рамках 27-го засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ Дмитро Кулеба провів окремий захід «Міжнародна відповідь на окупацію Криму: наступні кроки», на якому окреслив п’ять очікуваних пріоритетів роботи «Кримської платформи». «По-перше, це - безпека, включно зі свободою мореплавства. По-друге, забезпечення ефективності санкційних обмежень проти держави-агресора. По-третє, захист прав людини та міжнародного гуманітарного права. По-четверте, захист освітніх, культурних, релігійних прав. По-п’яте, подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку та навколишнє середовище». 

Передбачається, що Платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав та урядів, рівні міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентського співробітництва, та у форматі експертної мережі.[3] Офіційно діяльність Кримської платформи буде започаткована на інавгураційному Саміті, проведення якого заплановане на травень 2021 року в Києві. Міністерство закордонних справ України також розглядає можливість запрошення на майбутній саміт безпосередньо Росії. В інтерв’ю «Укрінформу» Еміне Джапарова заявила, що принципова позиція держави полягає в тому, що РФ, як держава-окупант, яка несе повну відповідальність за окупацію і її наслідки, має бути запрошена до «Кримської платформи». Проте, перспективи участі Росії в платформі є дуже малоймовірними. Речниця МЗС Росії Марія Захарова, у свою чергу, заявила, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.[4] Проте, будь-які питання з деокупації російська сторона не готова обговорювати. На додаток, у разі ефективної діяльності в рамках «Кримської платформи», російська сторона може зривати домовленості по Донбасу і загострювати ситуацію на Сході країни. Дмитро Кулеба зазначив, що Росія докладатиме усіх зусиль, щоб дискредитувати платформу, та що цей майданчик ймовірно буде одним з епіцентрів російської гібридної війни проти України. 

Вочевидь, Кримська платформа не розв’яже питання анексії півострова і Російська Федерація так просто не поверне українські території. Проте, це важлива ініціатива, якої не було створено за часів президентства Порошенка, через що питання повернення Криму було відокремлено від Донбасу і, фактично, жодних кроків з початку збройної агресії РФ в напрямку повернення півострова не було зроблено. За умови відсутності дискурсу стосовно анексії Криму, зважаючи на потужні інформаційні ресурси Росії, що дозволяють їй поширювати власні наративи, існує небезпека формування «нової реальності» і сприйняття міжнародним товариством захопленого півострова, разом з виключною економічною зоною України, суверенною територією Російської Федерації. 

Ініціатива Президента Зеленського по створенню «Кримської платформи» допоможе підтримувати політику невизнання окупації Криму та тримати питання деокупації та подальшої реінтеграції півострова на порядку денному. Втім, існує небезпека, що дана ініціатива згодом не покаже ефективної роботи на високому рівні і залишиться майданчиком для експертних обговорень. Проте, сам факт існування платформи та співробітництво в рамках даного формату, є важливим для зміцнення позиції України в питанні повернення Криму.  Окрім інформаційної складової, політики невизнання, посилення позиції України в дипломатичному вимірі, як зазначає пан Кулеба, робота в рамках платформи буде спрямована на посилення санкційної політики щодо Росії. Ціна за анексію української території для Росії має підвищуватись. Для цього необхідний консолідуючий та координуючий діяльність держав формат, яким може стати «Кримська платформа».