Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Стандарти ЗМІ проти інформаційного хаосу та дезінформації

9 листопада 2019 року Президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету Міністрів розробити законопроєкти, що стосуються врегулювання діяльності медіа в Україні. Відповідний указ "Про невідкладні заходи щодо проведення реформ і зміцнення держави" №837/2019 глава держави підписав 8 листопада. "Кабінету Міністрів ужити заходів щодо розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроєктів щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, передбачивши, зокрема, положення щодо вимог та стандартів новин, механізмів запобігання розповсюдженню недостовірної, викривленої інформації, її спростування, заборони фізичним та юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні, а також передбачити посилення відповідальності за порушення законодавства про інформацію", – ідеться в документі. Законопроєкти мають розробити до 31 грудня 2019 року.

Указ, який містить низку інших розпоряджень у різних сферах, було підписано за підсумками наради 4 листопада з метою "забезпечення подальшого здійснення структурних економічних реформ, запровадження додаткових механізмів для прискорення соціально-економічного розвитку України, підвищення добробуту населення, гармонійного розвитку регіонів, продовження впровадження європейських стандартів життя, зміцнення держави".[1]

15 листопада під час публічної дискусії “Свобода слова, захист журналістів та інформаційного простору України від дезінформації (маніпуляції та фейків)” перший заступник міністра культури, молоді і спорту Анатолій Максимчук поінформував, що Міністерство культури, молоді та спорту України розглядає можливість запровадження посади омбудсмена з питань інформації, який протидіятиме дезінформації.  "Омбудсмен - це той інститут, який уже присутній, вони називають себе по-різному в різних країнах. Але те, що пропонується до обговорення, - це омбудсмен з питань інформації як незалежна особа, основною метою діяльності якої є звернення до суду або моніторинг і виявлення дезінформації та звернення до суду з тим, щоб її заборонити. Насправді, якщо взяти до уваги кейс про розп'ятого хлопчика та фосфорні бомби, то немає суб'єкта, інтереси якого порушені і який може звернутися до суду... Коли з'являється омбудсмен, то він представляє інтереси суспільства, і в цьому випадку він може йти до суду", - пояснив він.

Так, загалом до функцій цього омбудсмена пропонується віднести моніторинг інформаційного простору, перевірку інформації на предмет наявності ознак дезінформації із залученням фактчекінгових організацій (в умовах обмеження ресурсів), розгляд скарг щодо дезінформації та звернення до суду з метою захисту інтересів суспільства. Окрім того, до системи елементів, яка має мінімізувати розповсюдження дезінформації та її вплив на людей, - саморегулювання журналістської спільноти, інформування щодо контенту та його типів, удосконалення порядку спростування дезінформації, підвищення медіа-грамотності суспільства, заборона юридичним і фізичним особам країни-агресора володіти медіа, якісна процедура акредитації іноземних журналістів, реєстрація медіа, а також відкоригування відповідальності за поступки і злочини. Водночас він уточнив, що в міністерстві пропонують не вважати за дезінформації оціночні критичні судження, сатиру, а також недостовірну інформацію про особу, що не шкодить суспільним інтересам.

Також, Анатолій Максимчук наголосив на важливості існування організації, яка слідкуватиме за дотриманням журналістами стандартів В Україні має бути така організація, яка розробить для журналістів рекомендації щодо професійних стандартів та етики і слідкуватиме за їх дотриманням, а також захищатиме працівників ЗМІ. “Суперважливим елементом є незалежна самоврядна журналістська організація, яка буде важливим стейкхолдером. Крім того, мають бути затверджені стандарти журналістської етики”, - сказав Максимчук. За його словами, така організація не тільки опікуватиметься питанням дотримання журналістських стандартів, контролюватиме дотримання критеріїв достовірності новин, підтверджуватиме статус журналіста, а й працюватиме над забезпеченням гарантій певного захисту працівників ЗМІ. “Оскільки, як ми чули у багатьох дискусіях, на жаль, журналістом зараз може себе називати будь-хто, можуть мати посвідчення і претендувати у тому числі на те, щоб держава їх захищала, хоча по факту вони не є журналістами, не діють за стандартами, прийнятими у цивілізованих країнах для журналістики”, - сказав перший заступник міністра культури, молоді та спорту. Він зазначив, що держава надаватиме гарантії журналістам, які здійснюють професійну діяльність відповідно до стандартів, розроблених самоврядною організацією.

Міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський заявив, що законопроєкт щодо протидії дезінформації може бути внесений до Верхової Ради у грудні. “Ми хочемо внести (до ВР - ред.) його у грудні, тобто в один час із новим законопроєктом про медіа”, — сказав Бородянський. При цьому раніше під час самої дискусії, відповідаючи на запитання її учасників, міністр пояснив, що ці два законопроєкти мають “різний рівень розбудови”. Так, за його словами, майбутній закон про медіа набагато глибше розроблений, але обидва документи будуть пов'язані між собою. Водночас Бородянський запропонував представникам ЗМІ разом працювати над розробкою законопроєктів, які будуть регулювати діяльність журналістів.

Крім того, Анатолій Максимчук зазначив, що МКМС пропонують в судовому порядку блокувати інформаційні ресурси за системне розповсюдження дезінформації. "Спочатку ми мову ведемо виключно про певну дезінформацію, тобто не про весь сайт, а про певну інформацію. Якщо ж ми бачимо, що це систематична робота, яка спрямована на дезінформацію - в процедурі, яка визначена законом, буде в тому числі СБУ долучатись - ці питання вирішувати, щоб виключно в судовому порядку заборонити роботу того чи іншого сайту",- заявив він. При цьому Максимчук наголосив, що це буде останнім заходом за умови наявності систематичності поширення дезінформації. "Оціночні та критичні судження, сатира, недостовірна інформація про особу, яка не шкодить суспільним інтересам не може бути дезінформацією, за це нема кримінальної відповідальності", - підкреслив міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський.[2]

Таким чином, стуробованість влади щодо дезінформації та пощирення фейків в медіа не є безпідставною, адже зараз олігархічно-клептократичний режим обєднався з прокремлівським та заангажував ЗМІ в Україні діяльність яких спрямована на обслуговування інтересів Кремля та української клептократії і дискредитацію новообраної влади. В цьому плані така реація з боку влади дійсно є виваженою та жодним чином не обмежує свободу слова.

 


[1]https://gordonua.com/ukr/news/politics/-zelenskij-doruchiv-kabminu-rozrobiti-zakonoproekti-shchodo-vreguljuvannja-dijalnosti-media-v-ukrajini-1412809.html

[2]https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2818719-svoboda-slova-zahist-zurnalistiv-ta-informacijnogo-prostoru-ukraini-vid-dezinformacii-manipulacii-ta-fejkiv-publicna-diskusia.html