Що робить Україна для зміцнення Чорноморської безпеки і чи готове її підтримувати НАТО?

Питання безпеки Чорноморського регіону, на відміну від Балтійського, протягом багатьох років залишалось другорядним питанням для США та Північноатлантичного альянсу. Внаслідок цього, після окупації Автономної Республіки Крим, захоплення виключної морської економічної зони навколо півострова та активів України та подальшої мілітаризації Криму, Російська Федерація зміцнила власні позиції, поширивши вплив у Чорному та Азовському морях. Росія обмежує свободу мореплавства і регулярно перекриває великі морські зони під виглядом проведення військових навчань. Безпекова ситуація у Чорному морі змушує держави регіону зміцнювати зв’язки з потужними країнами-членами НАТО для створення противаги домінуючому становищу Росії.

Так, Україна, яка зазнала прямої збройної агресії, наразі знаходиться у складному геополітичному середовищі. Низка країн-членів Північноатлантичного альянсу виступає проти вступу України до НАТО через загрозу конфронтації з Російською Федерацією. Фактично, за 13 років, що минули після Бухарестського саміту 2008 року, перспектива вступу України зменшилась. Головним чинником, що впливає на це є позиція Російської Федерації, яка всупереч запевненням генсека альянсу Єнса Столтенберга, все ж таки має право вето, при цьому не будучи членом НАТО. Це змушує керівництво України разом з розвитком власних військових спроможностей, шукати альтернативні шляхи зміцнення безпекової ситуації навколо держави. Одним з таких інструментів стало створення двостороннього стратегічного партнерства з низкою держав, а також регіональних альянсів за участю країн, що мають спільні з Україною побоювання щодо агресивної політики Росії у Балто-Чорноморському регіоні.

Нинішня українська адміністрація одним з пріоритетних напрямів визначила розбудову потужного флоту. З цією метою відбувається розвиток вітчизняної зброї та техніки, хоча і з незадовільними темпами, а також закупівля іноземних зразків. Зокрема, минулого року на озброєння ВМСУ прийнято береговий ракетний комплекс 360МЦ «Нептун», а влітку цього року - перший розвідувально-ударний безпілотний комплекс Bayraktar TB2. Прийнято рішення щодо розбудови інфраструктури для будівництва та базування флоту. За словами командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України контр-адмірала Олексія Неїжпапи, головна база буде знаходитись біля Очакова на чорноморському узбережжі. Ще одну побудують у Бердянську. Також ВМС ЗСУ отримали для своїх потреб причал у морському порту «Південний». Серед країн-партнерів, що допомагають Україні в імплементації стратегії розбудови флоту можна виокремити три країни, це: США, Велика Британія та Туреччина.

В рамках військової допомоги від Сполучених Штатів Америки Україна має отримати 5 катерів типу «Island». 2 з них вже знаходяться у розпорядженні ВМСУ, а 3 наразі проходять модернізацію у США. Наступного року планується передача Україні швидкісних бойових катерів Mark VI. Загалом погоджено поступову передачу Україні 16 патрульних катерів Марк VI та супутнє обладнання до них на загальну суму в 600 млн. дол. у межах програми Foreign Military Sales (FMS). Передбачається постачання за рахунок України, однак частина катерів буде сплачена за рахунок програм військової допомоги США.

Співпраця з Великою Британією отримала поштовх після ухвалення урядом Бориса Джонсона британської зовнішньополітичної стратегії «Глобальна Британія». Документом визначається пріоритет захисту свободи судноплавства у всьому світі, захист міжнародної безпеки у т.ч. у Чорному морі, а також міститься намір зміцнення військових спроможностей України. Ці наміри втілились у підписання 8 жовтня 2020 року Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії. Згодом, 23 червня 2021 року між двома країнами, на облавку есмінця Королівських ВМС Британії HMS Defender, який прибув до Одеси, було укладено документ під назвою «Ukrainian Naval Capabilities Enhancement Programme». Дані документи передбачають спільне проєктування і будівництво військових кораблів в Україні та Великій Британії, реконструкцію суднобудівних підприємств і будівництво двох баз для ВМС України.[1] Зокрема, передбачається надання Україні позики на 10 років на суму до 1,25 млрд британських фунтів. Саме на ці гроші Україна розбудовує бази «Очаків» і «Бердянськ», будівництво яких за допомогою британських підрядників планується завершити до 2024 року. Також, британці мають побудувати вісім сучасних ракетних катерів для ВМСУ. Лише два перші корпуси нових катерів будуть побудовані на верфі у Великій Британії, а інші шість – в Україні. Таким чином, Україні також будуть надані технології, що дозволить локалізувати виробництво та активізувати економічну активність на виробництві, де відбуватиметься будівництво. На додаток, Україні передадуть два протимінних кораблі класу Sandown.

Співробітництво з Туреччиною також передбачає спільне виробництво кораблів, і, окрім цього, морської авіації. Наразі для Військово-Морських сил України вже будується перший з чотирьох корветів класу Ada. У Туреччині буде побудовано лише корпус першого корабля за участю українських фахівців. Потім його буде транспортовано на українське суднобудівне підприємство та вже за участю турецьких фахівців відбудеться оснащення та доведення до повної готовності. Турецькі фахівці вже провели огляд суднобудівних потужностей України та підтвердили технологічну сторону такого сценарію.[2] У перспективі, на корвети можна буде встановити протикорабельну версію ракети «Нептун», якщо її морська версія буде вчасно адаптована. Державні випробування корабля, який зможе знищувати інші кораблі, бойові літаки і підводні човни супротивника повинні почати вже в 2023 році. Імплементація стратегії побудови потужного москітного флоту має відбутись у термін до 2035 року.

Щодо морської авіації, Україна має намір надалі збільшувати кількість наявних у розпорядженні ВМС БПЛА Bayraktar TB2. Військово-технічне співробітництво України з Туреччиною має позитивну динаміку. 7-8 жовтня голова зовнішньополітичного відомства України провів у Львові перемовини з міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу. Було оголошено про створення центрів тестування, тренування та сервісу безпілотних розвідувально-ударних комплексів Bayraktar TB2 на території України, а також підтверджено інформацію щодо створення в Україні заводу по їхньому виробництву. Окрім цього, у рамках «Квадриги» Україна та Туреччина опрацюють можливість масштабних спільних проєктів у літакобудуванні з використанням потужностей державного підприємства «Антонов». Дмитро Кулеба анонсував проведення найближчим часом низки заходів на високому рівні, а також підкреслив важливість розвитку українсько-турецького співробітництва для зміцнення безпеки у Чорноморському регіоні.

За планом українського керівництва, Туреччина може стати частиною т.з. «Малого НАТО». «Співробітництво між Україною і Туреччиною в питанні безпеки в Чорному морі є дуже тісним і відвертим. І ви знаєте, що поки Україна не є членом ЄС і НАТО, ми розпочали політику створення малих альянсів. Є стратегічна ініціатива президента України про те, що країни НАТО, плюс Україна, Грузія і навіть Молдова можуть об'єднати свої зусилля в питанні Чорноморського регіону. І ця ініціатива проговорюється зараз у різних столицях, у тому числі з НАТО», – сказав Кулеба.[3]

Через недостатню увагу Північноатлантичного альянсу до Чорного моря, Росія поширила свій вплив та зайняла наступальні позиції у регіоні. На сьогодні через відсутність єдності та різне бачення оптимальної стратегії щодо Росії, НАТО досі не створило Чорноморську флотилію. У комюніке, ухваленому за результатами саміту у Варшаві, у 2016 році, вказувався намір збільшувати передову присутність на суходолі, в морі та у повітрі в регіоні Чорного моря. Однак, тоді Болгарія виступила проти ідеї утворення флотилії, вважаючи, що це «порушить стабільність у регіоні». Наразі перспективи такої ініціативи погіршує бажання нинішнього керівництва Сполучених Штатів Америки досягти стратегічної стабільності з РФ та відвернути російсько-китайський альянс. Таким чином, Чорноморські держави стають заручниками геополітичних змін, які впливають на їхні спроможності протидіяти агресивній політиці Росії. У таких умовах розбудова власного флоту та створення малих альянсів є оптимальною стратегією для України.

Інститут зовнішньополітичних досліджень

Інститут зовнішньополітичних досліджень

Що робить Україна для зміцнення Чорноморської безпеки і чи готове її підтримувати НАТО?