12 жовтня у Києві відбувся Двадцять третій саміт Україна-Європейський Союз. Сторони підсумували результати поточної взаємодії між Україною та Європейським Союзом, а також визначили напрями подальшого співробітництва, які були закріплені у спільній заяві, прийнятій за результатами саміту. Опублікований документ можна умовно розділити на наступні частини:
- Політичне та безпекове співробітництво
- Угода про асоціацію
- Реформування в Україні
- Економічна співпраця та фінансова допомога
- Енергетика
1. Сторони погодились затвердити амбітні довгострокові цілі та визначити нові пріоритети на період після 2020 року на шостому саміті Східного партнерства, що відбудеться у 2021 році. Таким чином, ідея зміни підходу до взаємодії ЄС з Асоційованим Тріо: Україною, Грузією та Молдовою, були почуті у Брюсселі. Пункт, в якому міститься позиція щодо співпраці у сфері Спільної політики безпеки та оборони (СПБО) в цілому повторює позицію, яка була закріплена за результатами 22-ого саміту Україна-ЄС. Єдиною зміною стало підтвердження наміру ЄС вивчити можливості подальшої підтримки стійкості України, зокрема у сфері професійної військової освіти. Йдеться про намір відкрити в Україні військову та консультативну навчальну місію ЄС (EUATM), а це свідчить про еволюцію співробітництва у військовому вимірі між Україною та Євросоюзом.[1]
Євросоюз підтримав Україну на тлі триваючої російської агресії, засудив порушення суверенітету та територіальної цілісності України, проведення виборів до Державної Думи на окупованих територіях, порушення прав людини на цих територіях, а також перешкоджання діяльності місії ОБСЄ та вільному судноплавству в Азовському та Чорному морях. ЄС залишається «відданим впровадженню та оновленню відповідних політик невизнання, у тому числі шляхом застосування обмежувальних заходів». З цією метою регулярні консультації щодо цих політик та співпраці, у тому числі на міжнародних форумах будуть продовжені. У цьому контексті у документі згадується новостворена «Кримська платформа». Хоча документ містить досить критичні положення щодо Російської Федерації, нові санкції проти Росії, або конкретні пропозиції щодо їх запровадження документом не визначені.
Ще одним питанням, яке турбує українське суспільство є можливе скасування безвізового режиму. Подальше функціонування безвізу, навколо якого було багато спекуляцій, було підтверджено. Сторони підкреслили важливість подальшого дотримання критеріїв лібералізації візового режиму та прискорення пов’язаних з цим реформ. Також, Україна та Європейський Союз уклали Угоду про спільний авіаційний простір. Відповідно до положень Угоди, сторони встановлять Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС на основі рівних правил безпеки авіації, управління повітряним рухом, соціальних прав працівників, електронних систем бронювання, захисту довкілля та забезпечення прав споживачів.
2. Євросоюз визнав спільне зобов’язання просувати принципи, закріплені в Угоді про асоціацію. Було підтверджено необхідність реформування угоди, яка за 10 років певним чином застаріла та вимагає відповідної адаптації. Головною перемогою для України в контексті оновлення Угоди про асоціацію стало досягнення згоди на переговори про зміну митних ставок. Тривалий час у Євросоюзі заперечували таку потребу, апелюючи до того, що мита або безмитні квоти лишилися по тих товарних лініях, які є чутливими для європейських виробників. Втім, Україна зі свого боку зобов’язується розв’язати проблему з лісом-кругляком, замінивши просту заборону експорту (без заборони вирубки Карпат) на більш ефективні механізми.[1]
3. ЄС привітав та визнав успіхи України у реформуванні. Серед перелічених ініціатив, акцент у спільній заяві зроблено на важливості проведення успішної реформи. Підкреслена необхідність відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, реформи Конституційного Суду. Також відзначено відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування майна, тим самим висловлено підтримку заходам Володимира Зеленського, які були вжиті після виникнення конституційної кризи. На додаток, ЄС підтримав антиолігархічні ініціативи Володимира Зеленського, однак, у досить стриманий спосіб, підкресливши, що вітає саме юридично обґрунтоване прийняття та впровадження відповідного законодавства, та закликав до подальших кроків України на цьому напрямку.
4. Закріплено намір запропонувати Україні у 2021 році двосторонню фінансову допомогу в рамках Інструменту сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI) для підтримки ключових реформ. Водночас ЄС позитивно оцінив Економічний та інвестиційний план для Східного партнерства та його флагманські ініціативи для України, які мобілізуватимуть до 6,47 млрд євро державних та приватних інвестицій для стимулювання економічного розвитку і підтримки відновлення після пандемії та домовилися про його швидке впровадження. Також у документі згадується виконання умов надзвичайної Програми макрофінансової допомоги ЄС для України та виділення другого траншу обсягом 600 млн євро. Ці кошти були виділені не зважаючи на відсутність активної співпраці України з МВФ. У гуманітарному вимірі ЄС підтвердив підтримку постраждалому від конфлікту населенню на сході України у розмірі 25,4 млн євро на 2021 рік.
5. Енергетичний блок є досить об’ємним. Європейський Союз підтвердив роль України як стратегічної країни для транзиту газу та задекларував свою підтримку продовженню транзиту газу територією України після 2024 року. У контексті існуючих та майбутніх газотранспортних систем на території України та ЄС, підкреслені спільні зобов’язання щодо повного застосування чинного законодавства ЄС та зобов’язань за Угодою про асоціацію. Сторони також погодилися максимально використовувати наявні енергетичні мережі та потужності один одного, а також проводити консультації та координацію у відповідних ситуаціях щодо розвитку інфраструктури, які можуть зашкодити інтересам обох Сторін. Важливо, що Європейський Союз визнав власну відповідальність у процесі зближення України та ЄС, адже раніше наголошувалося лише на зобов’язаннях України. Водночас намір тіснішої координації спільної енергетичної політики свідчить про прогрес в інтеграції України до Європейського Союзу. Сторони також домовились про створення робочої групи високого рівня для прискорення реформ ринку електроенергії та газу в Україні та погодилися координувати подальші кроки щодо інтеграції ринків газу та електроенергії. ЄС підтвердив свою повну підтримку синхронізації інтегрованої енергосистеми України з європейською мережею ENTSO-E після виконання всіх необхідних технічних та ринкових передумов.
Двадцять третій Саміт Україна-ЄС підсумував загальні досягнення взаємодії України та Європейського Союзу. Були визначені подальші перспективні напрями співробітництва, що мають на меті подальшу інтеграцію України у європейський економічний, енергетичний та військово-політичний простори. Низка пунктів, які містяться у спільній угоді за результатами саміту містять позитивні для України рішення. Серед досягнень для України можна виокремити, по-перше, визнання ЄС спільного зобов’язання у просуванні спільних принципів, закріплених в Угоді про асоціацію, адже раніше наголошувалося лише на зобов’язаннях України. По-друге, згода на перегляд митних ставок для українського бізнесу створює нові можливості для експорту вітчизняних товарів. По-третє, варто відзначити позитивну динаміку у еволюції підходу до взаємодії ЄС з країнами Асоційованого тріо. По-четверте, ЄС поступово змінює позицію щодо безпекового співробітництва з Україною, про що свідчить намір відкрити в Україні військову та консультативну навчальну місію ЄС (EUATM). Історія європейських інтеграційних процесів показує, що трансформація організації відбувається поступово, відповідно до інтересів країн-членів. Тому, заяви українського керівництва щодо пришвидшення вступу України не вплинуть на позицію ЄС. Найкращим засобом успішної Євроінтеграції є реформування всередині України, та максимально ефективне використання інструментів, які Євросоюз надає Україні, відповідно до власних національних інтересів.