Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Східне Партнерство визначило нові цілі політики

Незадовго до схвалення нових напрямків співпраці  Східного партнерства, 9 квітня 2020 року Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив ідею про те, що Україна, Молдова та Грузія можуть відігравати особливу роль у Східному партнерстві. "Україна разом з Грузією та Молдовою готова сприяти започаткуванню нової амбітної глави "Східного партнерства". Ми виступаємо за поглиблення процесу політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС шляхом повної реалізації потенціалу поглиблених та всеохопних зон вільної торгівлі (ПВЗВТ), зокрема у форматі "ЄС + асоційовані партнери", доступу до Спільного ринку ЄС та посилену секторальну інтеграцію", - заявив Дмитро Кулеба. Він зазначив, що Україна поділяє підхід, за яким "Східне партнерство" має базуватись на спільних цінностях і задовольняти очікування усіх його учасників. Дмитро Кулеба також подякував за впровадження "V4EastSolidarity program" - програми допомоги країнам-учасницям "Східного партнерства" у боротьбі з наслідками пандемії коронавірусної хвороби, та за послідовну підтримку країнами "Вишеградської четвірки" суверенітету і територіальної цілісності України. "Ми поділяємо необхідність спрямування зусиль "Східного партнерства" для надання комплексної допомоги партнерам у розбудові стійкого суспільства, зокрема шляхом підтримки держав-учасниць у протидії кіберзагрозам та дезінформації", - додав він.[1]

Власне, вже 15 квітня 2020 року Європейська комісія під час зустрічі в режимі відеоконференції схвалила пропозиції щодо довгострокових цілей політики "Східного партнерства" у період після 2020 року. Метою є збільшення обсягів торгівлі, зміцнення взаємопоєднання та поглиблення економічної інтеграції з Азербайджаном, Вірменією, Білоруссю, Грузією, Молдовою і Україною, зміцнення демократичних інституцій та верховенства права у цих країнах", - зазначив речник Єврокомісії Ерік Мамер. За його словами, цілями такої довгострокової політики є також допомога партнерам на Сході у вирішенні екологічних проблем, підвищення їх кліматичної стійкості, сприяння цифровій трансформації та розвитку громадянського суспільства.

Мамер повідомив також, що ці пропозиції були розроблені за участю високого представника ЄС Жозепа Борреля та єврокомісара з питань розширення та сусідства Олівера Варгеї. В офіційній інформації щодо прийнятого рішення, яка оприлюднена на сайті Єврокомісії, наводяться слова Борреля, який нагадав, що “Східне партнерство” залишається важливим елементом зовнішньої політики Євросоюзу. "Сила наших сусідів є також силою Європейського Союзу; "Східне партнерство" залишається важливим елементом зовнішньої політики ЄС. Наші пропозиції дозволять надалі зміцнювати шість країн-партнерів, відображаючи пріоритети та виклики, які ми поділяємо, продовжуючи приносити змістовні та позитивні результати для всіх громадян", - заявив він.

В свою чергу єврокомісар Варгеї наголосив, що заходи "Східного партнерства" дозволять зміцнити стійкість країн-партнерів перед викликами сьогодення. "Ми будемо тісно співпрацювати для вирішення сьогоднішніх транскордонних проблем, включаючи пандемію Covid-19", - зазначив єврокомісар. Єврокомісія очікує, що країни-члени ЄС і країни-партнери розглянуть та підтримають згадані пропозиції до саміту "Східного партнерства", який має відбутися у червні 2020 року.[2]

Варто зауважити, що цей проект, який має назву «Підсилення стійкості – Східне партнерство, що забезпечить усіх», є результатом консультацій протягом усієї осені 2019 року між країнами-членами ЄС та східними партнерами щодо майбутньої політики партнерства після 2020-го. Передбачається, що документ стане основою для обговорення на саміті «Східного партнерства» в Брюсселі, який попередньо призначений на 18 червня.[3] Таким чином, навіть пандемія не змогла відтермінувати появу нового позиційного документа ЄС, який визначає напрямки співпраці з країнами Східного партнерства після 2020 року. Звичайно, наші амбіції в рамках СхП наразі задоволені не у повному обсязі. Але ми і надалі працюємо над започаткуванням додаткового формату співпраці між ЄС та Україною, Молдовою та Грузією – "Східне партнерство плюс".[4]

Що стосується України, то в рамках Східного Партнерства вона послідовно дотримується євроінтеграційного курсу та демонструє значний прогрес серед інших країн-учасниць.

 


[1] Європейська правда. Кулеба просуває ідею особливого статусу України, Молдови та Грузії у Східному партнерстві: https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/04/9/7108574/

[2]Укрінформ. Єврокомісія затвердила пропозиції щодо "Східного партнерства" після 2020 року:https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2899264-evrokomisia-zatverdila-propozicii-sodo-shidnogo-partnerstva-pisla-2020-roku.html

[3]Рікард Юзвяк. Яким буде майбутнє «Східного партнерства» після 2020 року? :https://www.radiosvoboda.org/a/majbutne-skhidnoho-partnerstva/30481927.html

[4] Микола Точицький. Випробування коронавірусом: що зміниться і що залишиться у співпраці України з ЄС:https://www.eurointegration.com.ua/articles/2020/04/1/7108215/