8 липня у Києві пройшов 21-й саміт Україна-ЄС, який став першим для команди нового президента України Володимира Зеленського та останнім для нинішнього керівництва ЄС, яке незабаром замінять за результатами виборів до Європарламенту. Президент України говорив про обмін полоненими і боротьбу з корупцією. Лідери ЄС запевняли, що підтримують Україну і назвали стосунки між Києвом і Брюсселем найкращими за всі часи."Починаючи з 1997-го року - це вже 21-ий саміт загалом, але перший - для мене особисто. Кажуть, що новачкам щастить", - сказав президент у заяві по завершенню саміту у понеділок. "Можливо, 22-й саміт нам і не знадобиться, бо Україна вже буде невід'ємною частиною Європи", - висловив сподівання пан Зеленський.
На цьому саміті не був присутній чинний міністр закордонних справ Павло Клімкін, що відповідав за євроінтеграцію упродовж п'яти останніх років. Він - у політичній відпустці. Захід пройшов також і без участі профільної віце-прем'єрки Іванни Климпуш-Цинцадзе. Її не виявилося в списках української делегації, хоча, за її словами, попередньо її до них внесли. Урядовець написала на своїй сторінці в Facebook, що нібито саме Володимир Гройсман "провів неофіційні комунікації" та виключив її зі спику делегації. Вона назвала це "саботажем". Політик переконана, що команда нового президента не розібралася в ситуації й "повелася на інтриги".
У своїй заяві пан Зеленський відзначив, що майбутнє ЄС неможливе без миру в Україні. "Цю війну - ми хочемо зупинити. І хочемо повернути мир в Україну. Але це можливо зробити єдиною "зброєю" - це дипломатія", - сказав він. При цьому він підкреслив, що санкції - "останній цивілізований інструмент" досягнення миру. Пан Зеленський вважає, що розведення військ в районі Станиці-Луганської є ознакою прогресу на шляху до "сталого припинення вогню". Він сказав, що дав тиждень тій стороні, щоб прибрати бетонні конструкції і розпочати будівництво зруйнованого мосту. "Ми будемо чекати тиждень, максимум 8 днів, і якщо ми не побачимо демонтажу з тієї сторони, ми почнемо будувати міст. Я думаю, що ми до цього готові. Будувати можуть цивільні люди. У нас є ідеї, як це дуже швидко зробити", - сказав пан Зеленський. Президент анонсував проведення у Маріуполі у вересні Інвестиційного форуму з питання відновлення інфраструктури Донбасу.[1]
Також він запропонував до року збільшити термін, протягом якого люди з непідконтрольних територій можуть оформлювати пенсії на території України.
"Але я дуже хочу сподіватися, що за рік вже не буде цієї війни", - сказав пан Зеленський. Він повідомив, що в Мінську тривають переговори про обмін полоненими. За його словами, проблема в тому, що у сторін не співпадають списки на обмін. "Нам показують списки, де наших людей менше, ніж ми знаємо, що вони там знаходяться у полоні", - сказав президент.
Володимир Зеленський сказав, що 5 вересня в Україні свою роботу розпочне Вищий антикорупційний суд, який розміститься на проспекті Перемоги у Києві. "Це звучить дуже символічно, адже нас цікавить не боротьба з корупцією, а перемога над нею", - зазначив він. "Вірю, що зовсім скоро ми будемо просити у вас не гроші, а екстрадицію біглих топкорупціонерів", - звернувся президент України до керівництва ЄС.
Відповідаючи на питання ЗМІ, чи готова Європа до жорсткіших заходів щодо Росії, президент Євроради Дональд Туск нагадав, що три тижні тому ЄС продовжив санкції проти РФ. Він припустив, що це триватиме і далі. Політик повторив, що ЄС ніколи не визнає незаконну анексію Криму і висловив підтримку Мінським угодам. За його словами, Росія повинна скористатися своїм впливом на сепаратистів у вирішенні ситуації на Донбасі. "Європейська Рада закликала Росію звільнити українських моряків і забезпечити вільний прохід по Азовському морю", - заявив пан Туск. Голова Єврокомісії Жан-Клода Юнкер заявив, що пишається Україною і партнерством з ЄС, а стосунки між Україною і ЄС назвав "найкращими за всі часи".
Україна та Європейський Союз під час саміту у Києві також підписали п'ять двосторонніх угод: Угоду між урядом України та Єврокомісією про фінансування заходу "Програма технічного співробітництва 2019 року"; фінансування заходу "Антикорупційна ініціатива - друга фаза"; фінансування заходу "Підтримка громадянського суспільства та культури"; додаткову угоду між урядом України та Європейською Комісією про внесення змін до Угоди про фінансування заходу "Підтримка ЄС для сходу України" (додатковий внесок ЄС в рамках Угоди складає 10 млн євро); підписали Угоду між урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу «U-LEAD з Європою: "Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку - друга фаза".[2]
Четвертий щорічний саміт Україна-ЄС залишив по собі дещо двоякі враження. З одного боку, все пройшло по плану, підписані угоди, справжній вал новин про сотні мільйонів євро, які ЄС готовий виділити для України. З іншого, теперішнє керівництво ЄС завершує свої повноваження та і український прем’єр Гройсман має примарні шанси зберегти посаду в найближчому майбутньому. Саміт відбувся попри тривоги та проблеми — і це вже маленька “перемога”.
Головний консультант відділу зовнішньоекономічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус зазначає: “Ще наприкінці травня під час наради у першого віце прем’єр-міністра багато присутніх висловлювались про те, що цього саміту не буде, або що він відбудеться із затримкою: "Всі були впевнені на 90%, що дата буде змінена і саміт перенесеться на осінь. Але, на щастя, під час візиту Володимира Зеленського до Брюсселя було домовлено, що саміт відбудеться без змін. Важливість цього саміту в тому, що зараз і Україна, і Європейський Союз перебувають у перехідній стадії. У нас відбулися вибори президента і скоро відбудуться вибори до парламенту, тобто можна говорити про повне перезавантаження влади. В ЄС теж були вибори до європарламенту і Туск з Юнкером останні тижні залишаються на своїх посадах. Тож для мене той факт, що саміт таки відбувається, — це сигнал від ЄС, що все одно вони зберігають віру в нас”
Втім, Ігор Рейтерович відзначає, що на шляху до успішної реалізації досягнутих домовленостей вистачає роботи: “ Попри оптимістичні заяви українського президента та учасників саміту, в нас є дуже багато невирішених питань, які потрібно в найближчий час закривати. І в цій ситуації “м’яч знаходиться на українській половині поля”. Адже потрібно приймати багато законопроектів, є дуже багато питань щодо траншу Міжнародного валютного фонду, а вони так чи інакше прив’язані до євроінтеграційних процесів України”.
Таким чином, своє головне завдання Саміт виконав — підвів підсумки «п’ятирічки» та розставив пріоритети на подальшу роботу. Але, як продемонструвала історія з Іванною Климпуш-Цинцадзе, внутрішньополітична боротьба з її проблемами та протистояннями часто кидає тінь на зовнішню політику України. А тому реальну цінність результатів високих зустрічей України та ЄС а також подальшу долю євроінтеграції покажуть не зустрічі та прес-конференції, а реальна робота нових Верховної Ради та Кабміну.[3]
Підсумовуючи можна зазначити, що проведення саміту, вперше в Києві для нещодавно обраного президента України Володимира Зеленського, привносить значний внесок в поліпшення відносин новообраного керівництва України з ЄС, особливо зважаючи на те, що формування зовнішньополітичної команди доки триває.