Фото: Європейські лідери зустрілися у Франції, щоб обговорити вторгнення Росії, а також членство України в ЄС
Джерело: Deutsche Welle

В останній тиждень березня у Брюсселі відбулися саміти Європейського Союзу, НАТО та “Групи Семи”. Центральною темою самітів, очікувано, стала війна в Україні та протидія агресії Російської Федерації. Після оприлюднення результатів подій, стало зрозуміло, що країни-партнери України продовжать свою допомогу на існуючому рівні. ЄС не підтримав ідеї пришвидшеного вступу України до ЄС, а Північноатлантичний альянс, своєю чергою, підтвердив, що не вступатиме у пряме зіткнення з Росією і буде дотримуватися політики стримування. Рішення щодо надання наступального озброєння також не було ухвалено. Відсутність таких важливих політичних рішень дистанціює країн-партнерів від російсько-української війни та б’є по переговорних позиціях України. Водночас підтримка міжнародних партнерів залишається вкрай важливим чинником протидії Росії, яка впливатиме на терміни завершення цієї війни.

Важливим сигналом стало рішення Групи Семи посилювати санкції. Як зазначив Ніколас Малдер у своїй статті для Foreign Affairs, санкції проти Росії стали найжорсткішими заходами, коли-небудь запровадженими проти такої великої та потужної держави як Росія. Менш ніж за три тижні Сполучені Штати та їхні союзники відключили великі російські банки від світової фінансової системи; блокували експорт високотехнологічних компонентів в унісон з азіатськими союзниками; заморозили заморські активи сотень багатих олігархів; скасовано торгові угоди з Москвою; заборонили російським авіакомпаніям перебувати в повітряному просторі Північної Атлантики: обмежили продаж російської нафти до Сполучених Штатів і Великобританії; заблокували всі іноземні інвестиції в російську економіку зі своєї юрисдикції; заморожено 403 млрд доларів із 630 млрд доларів іноземних активів Центрального банку Росії.[1] У результаті, за тиждень після вторгнення рубль впав на третину до долара, а ціни на акції багатьох російських компаній обвалилися. 

Проте, за прогнозами ОЕСР, ВВП Росії за цей рік скоротиться лише на 10-15%. Таким чином, тих заходів, які наразі вжили країни ЄС та США, навіть, зважаючи на їхній безпрецедентний масштаб, недостатньо. Макроекономічну ситуацію у Росії також станом на 31 березня 2022 року вдалося стабілізувати. Долар можна було купити по курсу 80. Світові бренди досі працюють в Росії, сплачують податки та зарплати росіянам. Хоча США вже заявили про відкриття стратегічних резервів нафти, а Велика Британія може ухвалити аналогічне рішення найближчим часом,[2] рішення щодо ембарго на закупівлю російської нафти досі немає. Це дає путінському режиму можливість існувати, продовжувати агресію та займати кращі переговорні позиції. 

Якими б потужними не були економічні санкції, території повертаються військовим шляхом. Аналізуючи безпекове співробітництво, можна зробити висновок, що НАТО скомпрометував себе як безпекова організація. Союзники не спромоглися узгодити військову допомогу по лінії Альянсу та проігнорували заклик Володимира Зеленського надати державі наступальне озброєння, 1% всіх танків, артилерії та винищувачів НАТО. Європейські країни та США побоюються втягнення у пряме зіткнення з Росією і тому досі уникали цього кроку. Таким чином, звільнення окупованих Росією територій сповільнюється. Наразі військово-технічне співробітництво здебільшого відбувається на двосторонньому рівні. Низка країн вдалася до безпрецедентного рівня підтримки. Серед цих країн неочікувано з’явилась Іспанія, яка вже надіслала 10 літаків з озброєнням в Україну. Безумовно, ключову роль відіграють США та Великобританія, суттєву підтримку здійснюють країни ЦСЄ.

Статус КВО може змінити рішення Великобританії. За словами Міністра оборони Великої Британії Бена Уоллеса, Україні буде відправлено більше летального озброєння для протистояння російській агресії, зокрема, артилерію більшої дальності і більше зенітних ракет.[3] Ефект доміно запущено і 1 квітня уряд Німеччини схвалив постачання Україні БМП із запасів колишньої НДР, які зараз знаходяться у Чехії, хоча раніше німецький уряд блокував це рішення. Це велика зміна і тепер можна очікувати, що після Німеччини та Великобританії, інші країни Європи, а також США не забаряться із постачанням артилерії, снарядів до неї, танків та літаків. Така підтримка дозволила б військово-політичному керівництву України провести операції зі звільнення окупованих міст, включно з тими, де сьогодні вже відбувається гуманітарна катастрофа.

Сильна, демократична Україна, як влучно зазначається у статті видання The Economist “Why Ukraine must win”, перешкодила б російському експансіонізму тому, що її кордони були б безпечними. Таким чином, НАТО стало б, відповідно, менш витратним. Сполучені Штати були б вільнішими, щоб зосередитись на суперництві з Китаєм.[4] Інтеграція України у безпекову архітектуру Європи зміцнювала б її і сприяла концепції європейської автономії. У безпековому вимірі Євросоюз став би суб’єктним, маючи у своєму складі одну з найбільш боєздатних армій континенту. Лідери Франції та Німеччини мали б зайняти більш рішучу позицію та враховувати не тільки короткострокові наслідки підтримки України, але й довгострокові. 

Втім, наразі низка Європейських країн все ще робить напівкроки. Деякі з них взагалі не підтримали, або розкритикували санкції проти Росії. Лідерами серед них - Угорщина та Сербія. Ці дві країни фактично виступили на стороні Росії у цьому конфлікті. Позиція лідерів двох держав не лишається без уваги України, країн НАТО та ЄС. Порядок денний Віктора Орбана та Олександра Вучіча несумісні з демократичними цінностями, що сповідують країни Євроатлантичного простору. За оцінкою аналітика “Призми” Сергія Герасимчука, попри намагання Орбана копіювати Путіна, наразі в нього більше виходить йти шляхом Лукашенка.[5] Лідер Угорщини намагаючись здобути преференції від Росії та Європи одночасно, обирає шлях яким йшли автократи пострадянських країн. 

Політика кожного такого автократа зазнавала краху. Позиція Сербії для європейської безпекової архітектури є ще більш загрозливою, враховуючи її партнерство з Росією, яке може призвести до дестабілізації на Балканах. У статті для The Hill, політичний експерт Роберт Крімер закликає запровадити санкції проти Сербії через антидемократичні дії керівництва цієї держави[6]. Отже, навколо Росії гуртуються ті держави, уряди яких тяжіють до авторитаризму всупереч демократичним цінностям.

Боротьба українського народу це не тільки боротьба за право бути незалежною та суверенною нацією. Результат цієї війни матиме значний вплив на подальший розвиток континенту і визначатиме роль демократії, як ідеології, що об’єднує вільні країни, що прагнуть розвитку та мирного співіснування.

Наразі Північноатлантичний альянс сконцентрований на внутрішній безпеці і піклується лише про те щоби війна не вийшла за межі України, про що неодноразово заявляв Генсек НАТО Єнс Столтенберг.[7] Проте, війна в Україні вже вийшла за межі її територій. Ревізіоністська Росія не відмовиться від своїх загарбницьких прагнень, а країни ЦСЄ ніколи не будуть упевнені у власній безпеці поруч з таким сусідом. Оскільки країни НАТО обмежується лише «стримування» Росії та усіма способами уникає прямого зіткнення з нею, майбутнє європейського порядку залежить від успіху України у війні з окупантом. Для ефективної протидії Україні потрібні наступальні озброєння, які дозволять провести операції зі звільнення окупованих міст. Важливо щоб лідери країн Європи та США усвідомили, що старий світоустрій майже остаточно зруйнований, він не працює і його основи підірвані російською повномасштабною агресією проти України. Демократичний світ знаходиться під ударом і пересічні громадяни розвинених країн все більше це відчувають, а термін “порядок, заснований на правилах” стає таким самим анахронізмом, як і теорії інституціоналістів. Тому вже сьогодні вкрай важливо закласти фундамент для створення справедливої системи міжнародних відносин, яка можлива лише у разі перемоги України у цій війні.

Посилання:
1. Under unprecedented sanctions, how is the Russian economy faring?, 30.03.2022,
URL: https://www.economist.com/finance-and-economics/2022/03/30/under-unprecedented-sanctions-how-is-the-russian-economy-faring
2. U.K. Agrees to Join U.S. in Strategic Oil Reserves Release, 01.04.2022,
URL: https://www.bnnbloomberg.ca/u-k-agrees-to-join-u-s-in-strategic-oil-reserves-release-1.1746246
3. Британія направить Україні більше летального озброєння - міністр оборони, 31.03.2022,
URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/31/7136999/
4. Why Ukraine must win, 02.04.2022,
URL: https://www.economist.com/leaders/2022/04/02/why-ukraine-must-win
5. Угорщина проти України та ЄС: як вибори остаточно перетворили Орбана на союзника Росії, Сергій Герасимчук, 01.04.2022
URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/04/1/7137032/
6. Second European country refusing to sanction Russia — a challenge to democracy, Robert Creamer, 30.03.2022,
URL: https://thehill.com/opinion/international/600383-second-european-country-refusing-to-sanction-russia-a-challenge-to/
7. NATO says Russia's war must not escalate beyond Ukraine, 08.03.2022,
URL: https://www.reuters.com/world/nato-says-russias-war-must-not-escalate-beyond-ukraine-2022-03-08/