Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Російські вибори на Донбасі як старт реінтеграції окупованих територій в Росію

 

16-19 вересня відбулися чергові вибори до Державної думи Російської Федерації. Правляча партія «Єдина Росія» отримала 324 із 450 мандатів та має конституційну більшість у нижній палаті російського парламенту. Цей результат гірший, ніж у попередні роки. У 2016 році, за результатами виборів «Єдина Росія» мала 343 мандати у Держдумі. На тлі падіння рівня підтримки Володимира Путіна та його партії «Єдина Росія», керівництво Кремля вдалося до масових фальсифікацій, попередньо зробивши все можливе для придушення чесної конкуренції шляхом тиску на опозиційні партії, оголошення їхніх лідерів «екстремістами», а також шляхом переслідувань незалежних журналістів та правозахисників. Google Play і App Store під тиском російської влади видалили пов'язаний із російським опозиціонером додаток «Навальний». 

На додаток, Кремль залучив до виборів, у т.ч. примусово, українських громадян. За словами уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, участь у виборах до Держдуми РФ взяли 230 тисяч громадян України, які мешкають на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. За її словами, людей було паспортизовано і вивезено для голосування на територію Росії. Ще 150 тисяч працівників бюджетної сфери та студентів, за обов’язкової реєстрації на порталі «Держпослуги», голосували у 255 «інфоцентрах» на Донеччині та у 141 – на Луганщині. Вона також повідомила, що в окупованому Криму незаконно працювало понад тисячу виборчих дільниць. Окупант насильно примушував бюджетників йти голосувати та звітувати про «зроблений вибір». Зокрема, у Феодосії освітяни повинні були сфотографуватися у кабінці для голосування і надіслати фото в одну із соціальних мереж, в іншій кримській школі потрібно було фотографуватися біля урни з бюлетенями «з правильним вибором».[1] Також, для голосування у Ростовській області, з ОРДЛО пустили 825 автобусів та організували 12 залізничних рейсів. Водночас у Службі безпеки України заявили, що автобуси, які возили так званих виборців з ОРДЛО на територію Росії, курсували напівпорожні. При цьому за документами у них було 100% завантаження місць. Така псевдомасова явка активно висвітлювалась проросійськими пропагандистами, які створювали «потрібну» картину у ЗМІ», - повідомляє прес-центр СБУ. За наявною інформацією, більшість махінацій відбулися через електронне голосування. Зокрема, організатори збирали персональні дані «залежних бюджетників» та вводили їхні дані в систему без особистої участі «виборців».[2]

Дії Російської Федерації грубо порушують фундаментальні принципи і норми міжнародного права, зобов’язання РФ за міжнародними договорами, сторонами яких є Україна і Росія. Міністерство Закордонних справ України висловило протест з цього приводу та засудило проведення виборів на окупованих українських територіях. Позицію Української влади підтримало міжнародне товариство, у т.ч., Європейський Союз. Верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель наголосив на тому, що ЄС не визнає і ніколи не визнає незаконної анексії Криму й міста Севастополя, тому й не визнає так звані вибори, влаштовані на окупованому Кримському півострові. А рішення Росії залучити до своїх виборів також мешканців непідконтрольних нині українській владі територій Донецької й Луганської областей України – суперечить духові й цілям Vінських домовленостей.[3] 

Фактично, Російська Федерація продовжує інтегрувати окуповані території у свій політичний простір за моделлю Південної Осетії. Юридично ОРДЛО не входить до складу Російської Федерації. Однак, на цій території проживає велика кількість українців, які вже отримали російські паспорти і стали російськими громадянами. Валюта, російський рубль, ще з 2015 року є основним засобом розрахунку. Населенню окупованих територій нав’язується нова шовіністична профашистська  ідеологія, яка була закріплена у січневій доктрині «Руський Донбас», що було представлено на т.з. «Інтеграційному форумі» в місті Донецьк. 

Цією Доктриною визначаються низка завдань. Це, зокрема: формування в населення окупованих територій Сходу країни особливого погляду на історію, основу якої складають ідеали і цінності «російської цивілізації»; «сприяння зміцненню російської національної самосвідомості, патріотизму, гордості народу Донбасу за свою Батьківщину  (Росію) і відповідальності за її майбутнє; «повернення Донбасу як суб'єкта у сферу російського історичного простору» тощо. На додаток, у самій Росії обговорюються програми переселення жителів з окупованих територій у слабозаселені регіони за Урал, і вже випробовують дану ініціативу. На початку вересня з Донбасу до Якутії вже перевезли 2 000 шахтарів із сім'ями і усім особам роздали російські паспорти. 

У таких умовах реінтеграція окупованих територій, шляхом виконання «Мінських домовленостей» є неможливим. Наразі на сході України відбувається чергове загострення. За інформацією, що містить доклад ОБСЄ, у вересні в середньому реєструється понад 250 порушень режиму припинення вогню в день. Особливу заклопотаність викликає велика кількість жертв серед цивільного населення в результаті обстрілів і стрілянини. Уточнюється, що таких обстрілів на Донбасі не було з літа минулого року, коли були вжиті заходи з припинення вогню. На додаток, представники ОРДЛО 37 разів блокували пересування співробітників моніторингової місії ОБСЄ, а Росія не продовжує прикордонної та спостережної місії ОБСЄ на двох контрольно-пропускних пунктах на російсько-українському кордоні. Отже, цикл збройного конфлікту на Сході входить у нову фазу ескалації. Таким чином, Російська Федерація надалі буде використовувати загострення на Донбасі з метою політичного тиску на Україну, паралельно завершуючи інтеграцію окупованих районів Донецької та Луганської областей в лоно своєї державності, яку можна розцінювати як повзучу анексію української території.

Українська влада має розцінювати такі дії як вихід Росії з Мінських угод, і більше не залишатися в їхній парадигмі щодо вирішення російсько-українського конфлікту. Потрібно думати про реальну стратегію, яка би забезпечила повернення окупованих територій. Тільки при такій умові можна досягнути миру, не покладаючись на мінський процес і виключно дипломатичні засоби. Після російських виборів на Донбасі в Державну Думу РФ, перебування української сторони в мінському процесі означає тільки одне – продовження війни з Росіє на Донбасі.


  1. https://www.pravda.com.ua/news/2021/09/22/7308069/
  2. https://ua.interfax.com.ua/news/general/770651.html
  3. https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3322318-vibori-bez-viboru-i-bez-viznanna.html