Фото: Прапори країн-членів ЄС навпроти Версальського Палацу у день саміту Євросоюзу
Джерело: Reuters
8 квітня відбулась визначна подія для Української держави. Протягом візиту до Києва Президентки Європейської комісії та Високого представника Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля, Урсула фон дер Ляєн передала Володимиру Зеленському анкету-опитувальник для отримання Україною статусу кандидата на членство у Європейському Союзі. Даний опитувальник, відповідь на питання якого українські дипломати проробляли заздалегідь, очікуючи його надання, складається із 40 сторінок. Для порівняння, опитувальник, який отримувала Боснія і Герцоговина, складалася з 400 сторінок. Зо оцінкою Заступника Керівника Офісу Президента України Ігоря Жовкви, після отримання анкети вступ України до Європейського Союзу відбудеться протягом найближчих років, а вже на наступному черговому саміті ЄС 23-24 червня, керівництво держави сподівається на рішення Європейської ради щодо надання Україні статусу кандидата.[1]
Схоже, що Україні, яка досить успішно виконала Угоду про Асоціацію, вдалося переконати ЄС та кардинально змінити думку Євросоюзу. Зокрема, цьому сприяли потужні виступи Володимира Зеленського перед урядами та суспільствами європейських країн та спільні з найближчими країнами-партнерами декларації щодо європейської перспективи України, що наблизило Україну до членства в ЄС. Станом на сьогодні, навіть Італія, держава, що виступала проти членства України, змінила свою позицію, прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі запевнив Володимира Зеленського у своїй підтримці.
Проте, наразі залишається низка країн, які не готові підтримати вступ України та з якими українська дипломатія має ретельно працювати. Це 8 країн: Португалія, Нідерланди, Австрія, Іспанія, Ірландія, Бельгія, Угорщина та Німеччина. Перші 6 країн займають більш нейтральну позицію та підтримають Україну якщо це зроблять ФРН та Франція. Угорщина Віктора Орбана займає антагоністичну позицію щодо України, однак якщо лідери Європейського Союзу підтримають інтеграцію України, то з великою ймовірністю це зробить і Будапешт, як це вже було коли Україні надавався статус партнера НАТО з розширеними можливостями. Головним противником швидкої інтеграції України є Німеччина. Саме на Берліні уряд Володимира Зеленського має сфокусувати свою діяльність.[2]
З продовженням війни Євросоюз все більше підтримує Україну в усіх сферах, це стосується економічної підтримки, військової, а також санкційної політики. Якщо раніше вжити рішучі кроки були готові здебільшого східноєвропейські держави, які відносно своїх спроможностей робили колосальний внесок, з тим як світ бачить звірства, які вчинили росіяни на українській землі, змінюються позиції і західноєвропейських держав. Шостий санкційний пакет, що буде запроваджено проти Росії, ймовірно, буде включати ембарго на російську нафту. За інформацією The New York Times, переговори про поетапне ембарго почнуться після другого туру президентських виборів у Франції, 24 квітня 2022 року.[3] Згідно з дослідженням аналітичного Центру транспорту та навколишнього середовища (T&E), кожного дня Росія отримує близько 285 мільйонів євро від європейських країн за нафту.[4] І саме нафта складає головну статтю доходів РФ, а не газ і дозволяє Російській Федерації продовжувати загарбницьку війну проти України. Найближчим часом уряд України очікує, що європейські партнери зупинять цей грошовий потік, вдаривши по Кремлю та спроможностям росіян продовжувати агресію.
У питанні введення ембарго досі не всі держави одностайно готові поступитися економічними інтересами. Угорське керівництво виступило з недолугими коментарями щодо різні у Бучі, коли Віктор Орбан заявив, що потребує додаткових доказів російських злочинів.[5] Після цього Угорщина відкинула можливість введення санкцій проти енергетичного сектору Росії і висловила готовність сплачувати за російський газ у рублях. Незабаром Президент України Володимир Зеленський нагадав угорському колезі про злочини нацистської Німеччини по відношенню до угорських євреїв і заявив, що рано чи пізно Орбану доведеться обирати на чиїй стороні виступає його країна.[6] На думку Орбана санкції не відповідають інтересам Угорщини, однак, це велика помилка. Якщо б Україна програла, на кордоні Угорщини вже стояли б російські війська. Суверенітет цієї держави підпав би під загрозу, не ту, яку угорський уряд пропагує серед населення, вдаючи із себе борців з фондом Джорджа Сороса а реальну загрозу. Віктор Орбан обирає шлях пост-радянських авторитарних лідерів, діяльність яких зрештою призводили до криз у цих країнах. Приклад Олександра Лукашенка у Білорусі мав би стати попередженням Віктору Орбану щодо можливих наслідків такої політики.
Не можна просто споглядати як українці вмирають поруч з твоїм кордоном і намагатися утримати баланс. Про це угорським колегам нагадали представники Вишеградської Четвірки. Польща, Словаччина та Чехія стали надійними партнерами України протягом цієї війни. Три держави, на противагу Будапешту, підтримали Україну політично, гуманітарно, підтримали запровадження санкцій, а також передали Україні значну кількість озброєння, зокрема, системи ППО, артилерію, системи РСЗВ, боєприпаси тощо. 30 та 31 березня 2022 року у Будапешті мала б відбутись зустріч країн Вишеградської четвірки, однак Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак скасував свою участь у зустрічі через риторику Угорщини щодо російського вторгнення в Україну. Міністр оборони Чехії Яна Чернохова також скасувала свою участь. "Я завжди підтримувала "Вишеградську четвірку", і мені дуже шкода, що дешева російська нафта зараз важливіша для угорських політиків, ніж українська кров", – написала Чернохова у своєму Twitter.[7] Це вже не перший тривожний дзвоник в межах даного формату.
Минулого року після вибухів на військових складах у Чехії, Угорщина не погодилась з більш жорсткою щодо Росії версією заяви Вишеградської четвірки, тому був затверджений більш м’який варіант. Початковий варіант декларації, розроблений Польщею, був набагато жорсткішим і вимагав скасування проекту газопроводу «Північний потік-2», а також висловлював рішучу підтримку Україні та Білорусі. Послідовна проросійська політика уряду Орбана підриває безпеку у Східній Європі. Угорщина мала б стати природнім союзником сусідніх країн, однак, політика її чинного уряду руйнує міждержавну довіру, і в умовах глобального протистояння демократичних та авторитарних країн, яка наразі вимальовується, держава-член НАТО та ЄС знаходиться на стороні країни-агресора.
Сумнівною виявилася і політика урядів європейських держав поза межами ЄС: Сербії, Молдови та Грузії. Якщо Сербія вже має статус кандидата на членство, то Молдова та Грузія, разом з Україною скористалися шансом та отримали анкети-опитувальники. Таким чином, боротьба українців відкрила можливості для Грузії та Молдови. Обидві держави не приєднались до санкцій проти Росії і стали одним з ймовірних шляхів обходу європейських санкцій. У Грузії це викликало нерозуміння з боку населення, яке з першого дня війни підтримує український народ шляхом проведення мітингів, надання гуманітарної допомоги, а грузинський контингент іноземного легіону Збройних Сил України є одним з найбільших.
Молдова, своєю чергою, ухвалила низку внутрішньополітичних рішень, які скорочують російський вплив всередині держави та мають вплинути на проросійські погляди частини населення. Це, наприклад, законопроєкт про боротьбу з пропагандою і дезінформацією. Згідно з документом, розпалювання ворожнечі, виправдовування воєнної агресії, елементи гібридної агресії та інформація, що поширюється державою-агресором як через традиційні, так і через соціальні медіа, каратимуться штрафами. Російські новини, інформаційно-аналітичні та військові програми в Молдові будуть заборонені для трансляції. Також впроваджено заборону на «георгіївську стрічку» та символіку поточної агресії — латинські символи Z та V. Використання такої символіки теж каратиметься штрафами. На думку експерта української Призми, Сергія Герасимчука, в інтересах України, щоб уряд Молдови йшов далі та боровся з п’ятою колонною у своїй державі - проросійськими партіями.
В цілому, якщо відкинути емоції і не враховувати моральний аспект, євроінтеграція Грузії та Молдови – відповідає інтересам України. Однак, дії урядів двох країн, відмова повністю підтримати санкції проти РФ, викликають недовіру, і якщо з території Молдови чи Грузії буде походити небезпека, Україна та країна-партнери мають натиснути на ці держави. Це стосується питання збереження санкційного режиму і безпосередньої загрози Україні з території Придністров’я. Якщо Росія спробує перекинути туди свої літаки, аеропорт Тирасполя буде знищено разом з російськими літаками, які будуть знаходитись у повітряному просторі Молдови.
Чим більше цивілізований світ бачить результати російської агресії, європейські країни все більше консолідуються навколо України. Цьому сприяють успіхи Збройних Сил України, міжнародна підтримка країн-партнерів, робота українського керівництва та громадянського суспільства. Поки всередині Європейського Союзу залишаються держави, які досі не готові підтримати вступ України, тому українська дипломатія має сконцентруватись на роботою всередині даних країн. Особливо це стосується Німеччини, чия позиція може вплинути на інші держави. Менше з тим, Україна наблизилась до членства в ЄС і тепер це питання найближчих років.
Посилання:
1. "Наш вступ до ЄС точно буде протягом найближчих років". Інтерв’ю дипрадника Зеленського, 11.04.2022,
URL: https://www.eurointegration.com.ua/interview/2022/04/11/7137610/
2. Від Литви до Угорщини: хто в ЄС підтримує, а хто блокує швидкий рух України до членства, 25.03.2022,
URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/03/25/7136607/
3. У ЄС планують запровадити поетапне ембарго на закупівлю російської нафти - NYT, 15.05.2022,
URL: https://tsn.ua/ato/u-yes-planuyut-vvesti-poetapne-embargo-na-zakupivlyu-rosiyskoyi-nafti-nyt-2037499.html
4. European oil receipts boosting Putin’s war chest by $285m a day, study finds, 08.03.2022,
URL: https://www.theguardian.com/business/2022/mar/08/european-oil-receipts-boosting-putins-war-chest-study-finds
5. Орбан вважає, що різанина в Бучі могла бути інсценуванням, 09.04.2022,
URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/04/9/7137528/
6. Зеленський розкритикував позицію прем’єр-міністра Угорщини щодо України, 03.04.2022,
URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelenskyi-orban-krytyka/31782919.html
7. Зустріч "Вишеградської четвірки" в Будапешті скасована через позицію Орбана щодо України, 29.03.2022,
URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/29/7136825/