12 липня 2021 року на сайті президента Росії було опубліковано статтю Володимира Путіна «Про історичну єдність росіян та українців». Періодично президент РФ публікує статті з власним баченням на міжнародні питання, в яких обґрунтовує мотивації дій та частково окреслює контури майбутньої політики Кремля. Липнева стаття не стала виключенням, а тези, що були використані Путіним в своєму есе вже активно розповсюджуються російськими офіційними представниками та ідеологами «руського мира».
У своїй статті, яка на сайті була опублікована російською та українською мовами, Володимир Путін заявляє про те, що росіяни та українці – це фактично один народ, частини одного історичного і духовного простору, який було розділено за допомогою цілеспрямованих дій зовнішніх сил. Історія українських та російських народів розглядається в історичній перспективі, суто з російської точки зору, час від часу то підтверджуючи факт того, що ці два народи є окремими одиницями, то знов повертаючись до ідеологічної лінії Путіна та твердження про їхню єдність. В статті цілеспрямовано підкреслюється відмежування українських еліт від звичайних громадян і наголошується на тому, що суперечки, що виникли між росіянами та українцями – це результат провальної політики саме цих українських еліт.
Альтернативою для українських громадян за задумом російського президента має стати отримання російського громадянства. Варто зазначити, що в останні місяці паспортизація окупованих територій значно посилилася. Росія штучно створює всі умови, щоб без її громадянства та громадянства т.з. «ЛДНР», в Криму та ОРДЛО неможливо було реалізувати низку своїх прав. Віднедавна політика паспортної інтервенції поширилася і на решту українців, після внесення до Держдуми Костянтином Затуліним, заступником голови Комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції, зв'язків зі співвітчизниками, законопроєкта про репатріацію. У пояснювальній записці йдеться, що законопроєкт визначає умови і процедуру повернення російських співвітчизників на постійне проживання у РФ. Громадяни Білорусі та України, які захочуть стати громадянами Росії, зможуть за спрощеною процедурою, без відмови від власного громадянства і не маючи предків, що раніше проживали на території сучасної РФ, отримати російський паспорт. Такими діями Росія формує “п’яту колону” з громадян, які лояльно ставляться до Російської Федерації. Частково, опублікована стаття спрямована на дану аудиторію, а також проросійські партії, котрі ці люди підтримують. В перспективі Кремль зможе використати своїх громадян для дестабілізації України зсередини та створення сепаратистських рухів в регіонах з паспортизованим населенням, або здійснити військову інтервенцію під приводом «захисту російських громадян». В своїй статті Путін кілька разів безпосередньо погрожує Україні втручанням Росії, яке він виправдовує, в тому числі, з точки зору історії та саме необхідністю захисту російськомовних громадян. Це особливо небезпечно, тому що з цим пов'язана претензія Росії на захист усіх російськомовних меншин у колишніх радянських республіках. Це доктрина «руського мира». Можна провести паралелі з тим як Німеччина використала свої німецькомовні меншини, наприклад, в Чехословаччині та Польщі, для політики експансії. Спочатку в період Веймарської республіки, а потім в ще більшій мірі за часів націонал-соціалізму.[1]
Перефразовуючи тезу Росія – анти-Європа, Путін заявляє, що у проєкті «Україна – анти-Росія» немає місця суверенній Україні, як і політичним силам, які намагаються відстоювати її реальну незалежність… «Усі хитрощі, пов’язані з проектом «анти-Росія», нам зрозумілі. І ми ніколи не допустимо, щоб наші історичні території і близьких для нас людей, які мешкають там, використовували проти Росії. А тим, хто вдасться до такої спроби, хочу сказати, що в такий спосіб вони зруйнують свою країну» – пише він. Таким чином, Володимир Путін окреслює власну зону впливу. Ці посили спрямовані не тільки на Україну, яка за думкою російського президента може існувати лише у статусі російського сателіта, або безпосередньо у складі Росії, але й до Заходу. Фактично це погроза західним країнам та повторення червоних ліній, про які президент Росії говорив ще у квітні цього року під час щорічного послання до Федеральних зборів. Риторика Путіна вкотре нагадує, що геополітичною метою Російської Федерації є просування російських кордонів якомога далі на Схід, подалі від столиці – Москви та російського «хартленду», як це було за часів Радянського Союзу.
Також президент Росії ставить під сумнів суверенітет та територіальну цілісність України, називаючи державу «дітищем радянської епохи, що створювалася за рахунок історичної Росії». Перераховуючи землі, які Путін вважає історично російськими, він, зокрема, згадує про острів Зміїний. Раніше українські експерти вже називали острів можливою точкою, яку російські війська спробують захопити в разі широкомасштабного наступу, або для морської блокади українських чорноморських портів. Лінії морських комунікацій наразі знаходяться у 25-мильній морській смузі між островом Зміїний та газовидобувною платформою «Таврида», яку Росія захопила в 2014 році. Ця смуга контролюється російськими військовими підрозділами з відповідним озброєнням і технічними засобами підводного та надводного спостереження.[2] Потенційно, якщо Кремль наважиться на захоплення острову, то це не тільки заблокує морську торгівлю України, але й дозволить Кремлю впливати на свободу мореплавства на Дунаї, адже острів знаходиться недалеко від гирла річки та території Румунії, країни-члена НАТО. Отже, безпекова ситуація навколо острова вимагає уважного спостереження з боку Збройних Сил України, особливо після згадки цієї території в тексті російського президента. Однак, зважаючи на асиметрію військових спроможностей України та Росії, для унеможливлення сценарію із захопленням Росією острова Зміїний, захист цієї стратегічної території вимагає тісної взаємодії та активного долучення сил НАТО.
Як вже зазначалося, стаття «Про історичну єдність росіян та українців», була опублікована двома мовами. Не зважаючи на це, головною цільовою аудиторією тексту є росіяни, в першу чергу – російські військові. Після публікації статті міністр оборони РФ Сергій Шойгу розпорядився включити «Про історичну єдність росіян та українців» в якості однієї з обов’язкових тем на заняттях з військово-політичної підготовки в армії Росії. Отже, російських військових ідеологічно готують звільняти «історичні російські землі» від «українських фашистів».
Стаття Володимира Путіна, яка написана в дусі етнічного націоналізму, фактично складається з міфів та наративів, які сповідують ідеологи «руського миру». В тексті викладено бачення Кремля на відносини Росії з Заходом та Україною. В цій парадигмі Україна має залишитись у сфері впливу Кремля та посісти місце російського сателіта, а також відмовитись від прозахідного вектора розвитку. В разі якщо політика України залишиться незмінною, держава може зіштовхнутись з екзистенційним викликом, яким стане ймовірна повномасштабна збройна агресія Російської Федерації. «Про історичну єдність росіян та українців» вже включено в якості однієї з обов’язкових тем на заняттях з військово-політичної підготовки в армії Росії з метою ідеологічної обробки російських військових. Водночас, тези, що містяться у статті масово пропагуються на російському телебаченні для психологічної підготовки населення країни до повномасштабного збройного конфлікту з Україною. Риторика Путіна та офіційних представників РФ свідчить про те, що суверенітет та сучасні міжнародно-визнані кордони України для них – лише умовність і в майбутньому російська агресія, на тлі пасивної реакції Заходу, буде збільшуватись.