Президент України Володимир Зеленський з офіційним візитом прибув до Парижа. У столиці Франції він провів перемовини зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном. Під час зустрічі сторони обговорили питання війни на Донбасі, ситуацію з українськими бранцями Кремля та спільні взаємини.  Зеленський укотре наголосив, що припинення вогню на Донбасі – головний його пріоритет. Встановлювати мир він збирається не військовим шляхом, а дипломатичним і за допомогою санаційного тиску. Щодо перемовин з бойовиками, Макрон припукає, що Україна вже їх розпочала. Проте, Зеленський згодом уточнив, що про жодні перемовин з окупантами не мовиться, натомість контакти відбуватимуться лише у межах мінського формату. Макрон, зі свого боку, запевнив, що Франція підтримуватиме Україну у всіх її намірах щодо завершення війни.

За словами Макрона, Франція готова провести засідання у нормандському форматі.  Щоправда перед цим вона має побачити, що сторони конфлікту виконують свої зобов’язання. Також французький президент розповів, що Париж уже попередньо обговорив з канцлером Німеччини Ангелою Меркель і з президентом РФ Володимиром Путіним, які це можуть бути жести й елементи, "що йдуть у продовження мінського процесу для того, щоб знову поновити функціонування нормандського формату".

Зеленський, зі свого боку, підкреслив, що мінські домовленості та звільнення українських бранців ідуть паралельно, і їх не потрібно змішувати. Відтак, Україна паралельно продовжуватиме "Мінськ", а потім уже повернеться до нормандського формату. Український президент наголосив, що він хоче не лише припинити війну на Донбасі, а повернути українських бранців Кремля на Батьківщину.  Зеленський та Макрон обговорили повернення 24 захоплених Росією на Азові моряків.  Макрон, зі свого боку, підкреслив, що питання звільнення українців для нього та його країни є важливим і перебуває у полі його уваги. Водночас політик запевнив у підтримці зусиль для їхнього звільнення.

Володимир Зеленський вважає, що у Парламентської асамблеї Ради Європи немає підстав для того, щоб повертати російську делегацію. Водночас український президент наголосив, що Європа не може почуватися в безпеці, поки Росія вдає, що міжнародних норм не існує. Макрон заявив, що Франція і надалі буде продовжувати санкційно тиснути на Росію, але це не стосується санкцій у Раді Європи, оскільки від них страждає не російська держава, а її громадяни.[1]

Після офіційного візиту до Франції і зустрічі з Еммануелем Макроном, президент Володимир Зеленський поїхав до іншої європейської держави – Німеччини. 18 червня український глава зустрівся з канцлером ФРН Ангелою Меркель, президентом країни Франком-Вальтером Штайнмайером та очільником Бундестагу Вольфгангом Шойбле, провів переговори із представниками бізнес-кіл Німеччини. Як і з президентом Франції, зустрічі з німецькими лідерами пройшли у дружній атмосфері і при взаємній підтримці. Але обговорювали сторони все ті ж гострі питання – ситуацію на Донбасі, антиросійські санкції, «Північний потік-2», Нормандський формат перемовин.[2]

Протокол зустрічі Зеленського з канцлером передбачав ряд офіційних заходів і почестей, як і належить на найвищому державному рівні. На підсумковій прес-конференції сторони зробили ряд важливих заяв. З трибуни канцлера Володимир Зеленський звернувся до тих німецьких підприємців і політиків, які ратують за зняття або пом’якшення санкцій проти агресії Кремля: «Тих, хто агітує за зняття санкцій, закликаю побувати на Донбасі і переконатися, скільки горя принесла українським людям ця війна. Подивіться на Крим, який з туристичного краю і природної перлини перетворився у реальний військовий табір. Ми не починали цю війну, але ми мріємо і боремося за її завершення кожного дня». Зеленський ще раз підкреслив у європейській столиці – антиросійські санкції – це  «єдиний шлях залагодити цей конфлікт без кровопролиття. Меркель запевнила, що до тих пір, поки ситуація на Донбасі не зрушить з мертвої точки у бік врегулювання і припинення вогню, санкції проти Росії скасовані не будуть. Те ж стосується і санкцій за анексію Криму.

Що стосується повернення Росії до Ради Європи, Меркель зазначила таку ймовірність при виконанні агресором певних зобов’язань: «Що стосується повернення Росії до Ради Європи, у нас були різні думки. Ми повинні були зважити дві речі. Це, по-перше, порушення міжнародних прав щодо України. Це проблема, яку не можна залишити поза увагою міжнародної спільноти. Але для повернення Росії потрібно виконати певні умови, це не буде реалізовано за будь-яку ціну».

Канцлер також підтвердила домовленість про відновлення діалогу у форматі Нормандської четвірки – за участю Франції, Німеччини, України та Росії: «Ми готові і шукаємо можливість якомога швидше зустрітися. 12 липня буде зустріч радників у мінському форматі». «Збереження транзиту російського газу через Україну, його акумулювання в українських сховищах – це гарантія енергетичної безпеки і України, і Європи. Ви знаєте, що у нас закінчується контракт на транзит російського газу в кінці цього року. Але ми зараз ведемо переговори, і я думаю, що найближчим часом наші групи сядуть, і я впевнений, що ми домовимося. І ніхто Україні не буде, вибачте, викручувати руки». «Не секрет, що наші позиції щодо проекту «Північний потік-2» є діаметрально протилежними. У той же час ми вдячні за готовність до предметного діалогу з боку Німеччини з цього непростого питання».

На зустрічах з президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмайером і главою парламенту Вольфгангом Шойбле Володимир Зеленський підняв питання інфраструктурного відновлення Донбасу і гуманітарної допомоги Європи у цьому процесі. Також президент торкнувся теми звільнення українських моряків і військовополонених, утримуваних Росією. З діловими колами Німеччини Зеленський обговорив подальші реформи в Україні, боротьбу з корупцією і потенціал, який може дати країна загальноєвропейському ринку.

Практичним результатом зустрічей в Берліні (як і в Парижі) стало анонсування переговорів в рамках Нормандської четвірки. Володимир Зеленський розраховує на реанімацію формату та ефективність нової розмови з росіянами. Але головною перепоною залишається те, що офіційно Росія не готова йти назустріч Україні. Кремль відкрито зайняв вичікувальну позицію, розраховуючи на прояв лояльності з боку нової влади та адміністрації Зеленського. У свою чергу, президент України заявляв про те, що торгувати територіями з агресором не має наміру. Про реакцію Кремля на позицію Зеленського красномовно свідчить навіть не те, що звучить від імені спікера Путіна Дмітрія Пєскова, а те, що відбувається на окупованих територіях та лінії розмежування за останні місяці. [3]   

Тривалі обшуки й арешти кримських татар, вироки п’ятьом жителям півострова із позбавленням волі від 12 до 17 років за політичні переконання, щоденне порушення режиму припинення вогню і загибель воїнів ЗСУ – це і є позиція Росії щодо України. Іншими словами, вона не змінюється. А значить – мови про мир поки не йде. Те, що Київ заручається підтримкою Європи – безумовно важливо і правильно. Але Володимиру Зеленському, якщо він зацікавлений зрушити процес з мертвої точки, належить шукати рішення, які або змусять Росію до миру, або заохотять її для цих цілей.[4]

Таким чином відбулися закордонні поїздки Зеленського до головних європейських держав. Новообраний президент України гідно представив позицію нашої держави, яка засвідчила незмінність нашого зовнішньополітичного  курсу. Втім, хоча Франція та Німеччина схвально висловилися щодо підтримання Мінського процесу і Нормандського формату, звільнення українських військовополонених та подальшенні санкційного тиску на Російську  Федерацію, врешті-решт обидві країни так і не дослухалися заклику Зеленського не повертати Росію в ПАРЄ. Тому тепер нова влада має вирішити яким чином вона має зміцнити свої позиції та заручитися підтримкою європейських друзів надалі.