На початку лютого у Москві відбулась зустріч Високого представника Європейського Союзу Жозепа Боррелля та Міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Подорож Боррелля виявилась вкрай невдалою та дещо отверезила європейську сторону стосовно сприйняття Росії, про що свідчить коментар Високого представника: «Європа і Росія рухаються у різних напрямках. Росія чітко означила небажання поновлювати конструктивні відносини з ЄС, і бачить у демократичних цінностях екзистенційну загрозу для себе. Якщо ми хочемо безпечнішого світу на завтра, ми повинні діяти рішуче сьогодні і бути готовими піти на певний ризик» - заявив він. Високим представникам ЄС знадобилось 7 років гібридної війни, розв’язаної Росією проти Заходу та України, щоб під кінець усвідомити цю очевидну істину.
Паралельно деструктивному діалогу з Москвою Європейський Союз веде перемовини з країнами-членами програми «Східного партнерства», розробляючи новий підхід у відносинах з країнами даного формату. Україна, Грузія та Молдова, налаштовані на подальшу інтенсифікацію відносин з ЄС, зокрема, у сферах імплементації поглиблених і всеохоплюючих зон вільної торгівлі та секторального зближення з ЄС. Керівники МЗС трьох країн погодилися з тим, що інтеграція до внутрішнього ринку ЄС та перспектива поширення «чотирьох європейських свобод» для зацікавлених і підготовлених держав-партнерів мали б стати амбітними стратегічними цілями у рамках Східного партнерства. Міністри також спільно наголосили на важливості розвитку безпекового виміру співробітництва у рамках Східного партнерства, з огляду на наявні загрози й виклики для суверенітету і територіальної цілісності східних партнерів. Тому, наприкінці лютого президент Європейської Ради Шарль Мішель відвідав Україну, Грузію та Молдову в рамках робочого візиту, який він анонсував під час лютневої зустрічі з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем. Важливо відзначити, що подорож до трьох країн-членів Східного партнерства була здійснена на фоні підготовки до саміту країн Європейського Союзу, на якому планується стратегічний перегляд відносин ЄС та Росії.
Першою з країн, яку відвідав президент Євроради Шарль Мішель була Молдова. Наприкінці минулого року на президентських виборах в Молдові було обрано проєвропейську кандидатку Майю Санду, що відкрило вікно можливостей для інтенсифікації відносин між країною та Європейським Союзом. Однак, як зазначив сам Мішель, наскільки широко відчиниться це вікно, залежить безпосередньо від молдовської сторони. На прес-конференції він також зачепив теми імплементації реформ, питання верховенства права та боротьби з корупцією. Президент Євроради крім того підтримав ідею Майї Санду щодо розпуску парламенту та проведення дострокових виборів. Майя Санду своєю чергою наголосила, що громадяни Молдови прагнуть очищення від корупції, реформи — незворотні, а втілити їх можна через дострокові парламентські вибори. Вже 2 березня Санду зробила заяву, що розпуск парламенту відбудеться 23 березня.
Після Молдови Шарль Мішель відправився в Україну. У перший день свого візиту в Україні президент Євроради відвідав разом із президентом Зеленським Схід України. Під час прес-конференції на КПВВ «Щастя», що знаходиться на лінії розмежування з так званою «ЛНР», Шарль Мішель заявив, що українці можуть розраховувати та покладатися на підтримку Європейського Союзу в питаннях незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Головним меседжем зустрічі стала заява президента Європейської ради стосовно Росії, від якої ЄС очікує забезпечення повного доступу для Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до всіх територій України, які наразі не контролюються урядом. Він зазначив, що пандемія COVID-19 не має бути використана як привід для подальшого відмежування цих територій від України. «На жаль, Росія не відповіла на ті політичні позитивні кроки, які зробила Україна для впровадження мінських угод. Саме тому наші економічні санкції проти Росії залишаються. Росія є частиною цього конфлікту, а не посередником», - заявив Шарль Мішель.
Показово, що президент Європейської Ради згадав політику Росії в контексті пандемії. Адже Російська Федерація не тільки робила спроби зняти з себе санкції під приводом пандемії, але й використовує власну вакцину як інструмент «м’якої сили», в тому числі, на окупованих українських територіях, де Росія ще в лютому почала вакцинацію «Супутником» – V, широко висвітлюючи дану подію в новинах.
Після України голова Євроради відвідав Грузію, де спробував виступити посередником для вирішення внутрішньополітичної кризи в країні, яка поставила під сумнів євроатлантичні прагнення Грузії. І хоча він не забезпечив звільнення з-за ґрат лідера грузинської опозиції Ніки Меліа, йому вдалося запропонувати план із шести пунктів, який включає виборчу та судову реформи, обіцянку вирішити питання, щодо людей, яких грузинська опозиція називає політичними в’язнями. Також мова йшла і про перерозподіл влади в грузинському парламенті, про можливі нові вибори. Наприкінці робочого візиту Шарль Мішель призначив свого особистого представника, якому доручено стати посередником у діалозі між владою і опозицією. Цю посаду обійняв колишній голова представництва Єврокомісії в Швеції Крістіан Данієльсон. Сторонам вдалося досягнути домовленості про те, що Рада асоціації ЄС-Грузія, яка зустрінеться в Брюсселі 15 березня, підведе підсумки роботи.
На фоні погіршення відносин ЄС з Росією та можливої зміни європейської стратегії щодо РФ, виникає запитання: чи готовий Євросоюз до поглиблення відносин з країнами Східного партнерства, всупереч бажанням Москви поділити регіон на сфери впливу? Існують шанси, що програма Східного партнерства найближчим часом буде реформована, що створить більше можливостей для поглиблення відносин між країнами-учасницями даної ініціативи та ЄС. Хоча метою Східного партнерства не визначається подальший вступ країн-учасниць до Європейського Союзу, поглиблення відносин, секторальна співпраця, реформування всередині країн, фактично, наближують Україну, Молдову, Грузію до їхньої стратегічної мети – вступу до ЄС. Під час своїх візитів голова Євроради Шарль Мішель, зокрема, мав можливість краще зрозуміти прагнення трьох членів формату та узгодити позиції з лідерами держав.
Водночас, інструмент Східного партнерства не вирішує, напевне, головних завдань України Грузії та Молдови – відновлення їхньої територіальної цілісності, забезпечення безпеки та вихід з-під сфери впливу Кремля. Тому, формат Східного партнерства можна вважати інструментом, який надалі сприятиме реформуванню та запровадженню європейських стандартів в державах-учасницях, проте найближчим часом навряд чи стане дієвим форматом оборонної взаємодії. Серед можливих кроків на шляху тіснішої співпраці в галузі оборони може стати долучення країн Східного партнерства до програми мобільності у військовій сфері, так званого «військового еразмуса» та залучення України та інших країн Східного партнерства до проєктів Постійного структурованого співробітництва (PESCO). Рішення про запровадження нових ініціатив в рамках Східного партнерства держави Європейського Союзу зможуть прийняти на Євросаміті 26 березня.
Використані джерела:
- https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3170911-ukraina-gruzia-ta-moldova-govorat-z-es-v-odin-golos-kuleba.html
- https://zn.ua/ukr/international/pan-abo-propav-.html
- https://www.dw.com/uk/pershyi-den-vizytu-holovy-yevropeiskoi-rady-do-ukrainy-zhorstki-slova-na-adresu-rf/a-56751262
- https://www.radiosvoboda.org/a/eu-skhidna-polityka/31145618.html