9 грудня 2019 року в Парижі відбулася зустріч лідерів країн нормандської четвірки. Вона стала майданчиком для першої зустрічі та переговорів тет-а-тет Володимира Зеленського і Володимира Путіна. Загалом делегації Франції, Німеччини, України та РФ провели в Єлисейському палаці майже десять годин — аж до глибокої ночі. За підсумками зустрічі сторони затвердили комюніке і вийшли на спільну прес-конференцію. Найголовніші домовленості — обмін полоненими та припинення вогню на Донбасі до кінця року.
Про що домовилися?
- Обмін полоненими — його заплановано провестидо кінця 2019 року. До полонених мають отримати доступ працівники Червоного Хреста — «повний і безумовний». При цьому Зеленський неодноразово згадував про формат обміну «всіх на всіх», тоді як Путін твердив про «всіх встановлених на всіх встановлених». У комюніке є обидва формулювання (обмін «до кінця року на основі принципу «всіхна всіх», починаючи з «усіх встановлених на всіх встановлених»). Пізніше Зеленський уточнив, що мова йде про повернення в Україну 72 осіб з ОРДЛО.
- Перемир’я — повне припинення вогню на Донбасі має бути встановлено до кінця 2019 року.
- Розведення військ — домовилися про взаємне відведення військ ще в трьох точках до кінця березня 2020 року. Де саме — визначить Генштаб. За словами Зеленського, це будуть «гуманітарні точки», а не стратегічні позиції. Путін наполягав на тому, щоб Україна відвела війська вздовж всієї лінії розмежування, Зеленський на це не погодився.
- Мінські домовленості - визнані основою роботи Нормандського формату.
У комюніке наголошується, що:
- нормандська четвірка прихильна «їх повній імплементації». Однак на підсумковій прес-конференції Меркель висловила надію, що мінський формат «вдасться оживити і він буде гнучким».
- Формула Штайнмайєра — її буде включено в українське законодавство «згідно з версією, узгодженої нормандською четвіркою та тристоронньою контактною групою». Закон про особливий статус Донбасу (тимчасовий) — термін його дії буде продовжено на рік. «Нам легше зараз продовжити цей закон і потім пізніше внести формулу Штайнмайєра — бачачи певні кроки з іншого боку, що ми наближаємося до деескалації, — аніж приймати новий закон», — пояснив Зеленський на брифінгу українським ЗМІ.
- Місія ОБСЄ - має отримати доступ до всієї території України та працювати в режимі 24/7, а не тільки 12 годин на добу.
- Нормандський формат — буде продовжено. Наступна зустріч нормандської четвірки має відбутися через чотири місяці, навесні 2020 року. До цього радникам лідерів і главам МЗС доручили знайти варіанти втілення в життя «політичних і безпекових умов», щоб в ОРДЛО можна було провести місцеві вибори.[1]
Які теми були найбільш спірними?
- Контроль над кордоном — питання залишилося відкритим. Зеленський наполягав, що Україна має отримати контроль до проведення місцевих виборів, Путін — що лише після виборів, посилаючись на текст Мінських угод 2015 року. За словами Зеленського, ця дискусія зайняла найбільше часу, тему порушували на всіх рівнях — кілька разів у чотирибічному форматі, в розмові з Путіним віч-на-віч, у двосторонньому спілкуванні української та російської делегацій.
- Дата місцевих виборів — її поки немає, Україна не брала на себе конкретних зобов’язань щодо їх терміну.
- Повернення незаконно засуджених Українців з РФ і Криму — питання винесли «за дужки» нормандської зустрічі 9 грудня. Зеленський мав намір вести розмову про великий обмін, включно з цими категоріями, проте зробити цього не вдалося.
- Закріплення особливого статусу Донбасу в Конституції - українська сторона стверджує, що не погодилася на це.
- Розведення військ — РФ, Франція і Німеччина, за словами Зеленського, вели мову про відведення уздовж всієї лінії розмежування. Українська сторона категорично на це не погодилася — посилаючись в тому числі на низький темп навіть на «пілотних» ділянках. Зеленський відстоює позицію, що шлях вирішення конфлікту має бути знайдено до відведення військ по всій лінії розмежування.
Червоні лінії - на підсумковій прес-конференції Зеленський перерахував конкретні пункти, щодо яких Україна не піде на поступки.
- збереження унітарного статусу України і неможливість її федералізації;
- незмінність вектора руху і розвитку України («неможливість будь-кого впливати на це питання», окрім народу України);
- відмова йти на поступки ціною територій («Донбас і Крим - це Україна»).
Про що ще говорили? Крим — до цього питання на саміті «не дійшли», хоча українська сторона готувалася порушувати проблему анексії, заявив Зеленський. Газ — тему не піднімали в переговорах лідерів нормандської четвірки, але обговорювали в двосторонніх переговорах з РФ. «Це питання ми розблокували», — заявив Зеленський. За його словами, далі радники президентів і енергокомпанії будуть вести переговори щодо деталей нового контракту. Україна вимагає його підписання на 10 років, «але буде точно не один рік», пояснив президент. «Домовилися домовлятися», — резюмував глава Нафтогазу Юрій Вітренко. Прямі переговори Києва з ОРДЛО — президент Зеленський дав зрозуміти, що не сяде за стіл переговорів з представниками так званих «ЛНР» і «ДНР». Зеленський повідомив, що «більш справедливо» було б залучити до переговорів в рамках тристоронньої групи в Мінську не лише представників квазіреспублік, але і жителів Донбасу, які були змушені залишити свої будинки через конфлікт.[1]
Російські медіа оцінили зустріч Нормандської четвірки як позитивну для РФ, і з нейтральними або негативними підсумками для Донбасу. Наратив про те, що на сході України йде громадянська війна, що це конфлікт виключно внутрішній, продовжує поширюватися. І основним підсумком саміту в Росії визначили те, що саме «на Україну чекає досить напружена домашня робота».
Успіх же російської сторони полягає в тому, що нібито саміт показав всьому світові, як Україна і надалі не збирається виконувати Мінські угоди, не погоджуючись змінювати Конституцію і відводити війська вздовж всієї лінії розмежування. Про це заявив ведучий Володимир Соловйов у програмі «Полный контакт с Владимиром Соловьевым» на радіо «Vesti FM». Окрім того, у російських ЗМІ з’явилася й нова страшилка – нібито якщо Україна отримає контроль над кордоном на Сході, то Донбасу загрожує «друга Сребрениця».
В цілому, після саміту риторика пропагандистів стосовно України особливо не змінилася. На наступний день після зустрічі в російських ЗМІ з’явилися новини про те, що вже більше 50 тисяч мешканців «ДНР» отримали російські паспорти, а один із депутатів Держдуми запропонував скасувати держмито за отримання громадянства РФ для жителів окупованих територій. [2
Отже, як і раніше очікувалось,
- Путін залишився на своїй позиції, але для самого Президента РФ цей візит виявився не надто сприятливим.
- Побоювання українців, що зустріч глав держав буде безуспішною для нашої держави не справдилися, навпаки, Макрон та Меркель підтримали Зеленського.
- Зі свого боку, Президент України гідно вистояв на цій зустрічі зробивши невеликі кроки для вирішення конфлікту на Донбасі.