Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Результати Паризької зустрічі в Нормандському форматі

9 грудня 2019 року в Парижі відбулася зустріч лідерів країн нормандської четвірки. Вона стала майданчиком для першої зустрічі та переговорів тет-а-тет Володимира Зеленського і Володимира Путіна. Загалом делегації Франції, Німеччини, України та РФ провели в Єлисейському палаці майже десять годин — аж до глибокої ночі. За підсумками зустрічі сторони затвердили комюніке і вийшли на спільну прес-конференцію. Найголовніші домовленості — обмін полоненими та припинення вогню на Донбасі до кінця року.

Про що домовилися?

  1. Обмін полоненими  його заплановано провестидо кінця 2019 року. До полонених мають отримати доступ працівники Червоного Хреста — «повний і безумовний». При цьому Зеленський неодноразово згадував про формат обміну «всіх на всіх», тоді як Путін твердив про «всіх встановлених на всіх встановлених». У комюніке є обидва формулювання (обмін «до кінця року на основі принципу «всіхна всіх», починаючи з «усіх встановлених на всіх встановлених»). Пізніше Зеленський уточнив, що мова йде про повернення в Україну 72 осіб з ОРДЛО.
  2. Перемир’я — повне припинення вогню на Донбасі має бути встановлено до кінця 2019 року.
  3. Розведення військ — домовилися про взаємне відведення військ ще в трьох точках до кінця березня 2020 року. Де саме — визначить Генштаб. За словами Зеленського, це будуть «гуманітарні точки», а не стратегічні позиції. Путін наполягав на тому, щоб Україна відвела війська вздовж всієї лінії розмежування, Зеленський на це не погодився.
  4. Мінські домовленості - визнані основою роботи Нормандського формату.

У комюніке наголошується, що:

  • нормандська четвірка прихильна «їх повній імплементації». Однак на підсумковій прес-конференції Меркель висловила надію, що мінський формат «вдасться оживити і він буде гнучким».
  • Формула Штайнмайєра — її буде включено в українське законодавство «згідно з версією, узгодженої нормандською четвіркою та тристоронньою контактною групою». Закон про особливий статус Донбасу (тимчасовий) — термін його дії буде продовжено на рік. «Нам легше зараз продовжити цей закон і потім пізніше внести формулу Штайнмайєра — бачачи певні кроки з іншого боку, що ми наближаємося до деескалації, — аніж приймати новий закон», — пояснив Зеленський на брифінгу українським ЗМІ.
  • Місія ОБСЄ - має отримати доступ до всієї території України та працювати в режимі 24/7, а не тільки 12 годин на добу.
  • Нормандський формат — буде продовжено. Наступна зустріч нормандської четвірки має відбутися через чотири місяці, навесні 2020 року. До цього радникам лідерів і главам МЗС доручили знайти варіанти втілення в життя «політичних і безпекових умов», щоб в ОРДЛО можна було провести місцеві вибори.[1]

Які теми були найбільш спірними?

  1. Контроль над кордоном — питання залишилося відкритим. Зеленський наполягав, що Україна має отримати контроль до проведення місцевих виборів, Путін — що лише після виборів, посилаючись на текст Мінських угод 2015 року. За словами Зеленського, ця дискусія зайняла найбільше часу, тему порушували на всіх рівнях — кілька разів у чотирибічному форматі, в розмові з Путіним віч-на-віч, у двосторонньому спілкуванні української та російської делегацій.
  2. Дата місцевих виборів — її поки немає, Україна не брала на себе конкретних зобов’язань щодо їх терміну.
  3. Повернення незаконно засуджених Українців з РФ і Криму — питання винесли «за дужки» нормандської зустрічі 9 грудня. Зеленський мав намір вести розмову про великий обмін, включно з цими категоріями, проте зробити цього не вдалося.
  4. Закріплення особливого статусу Донбасу в Конституції - українська сторона стверджує, що не погодилася на це.
  5. Розведення військ — РФ, Франція і Німеччина, за словами Зеленського, вели мову про відведення уздовж всієї лінії розмежування. Українська сторона категорично на це не погодилася — посилаючись в тому числі на низький темп навіть на «пілотних» ділянках. Зеленський відстоює позицію, що шлях вирішення конфлікту має бути знайдено до відведення військ по всій лінії розмежування.

Червоні лінії - на підсумковій прес-конференції Зеленський перерахував конкретні пункти, щодо яких Україна не піде на поступки.

  • збереження унітарного статусу України і неможливість її федералізації;
  • незмінність вектора руху і розвитку України («неможливість будь-кого впливати на це питання», окрім народу України);
  • відмова йти на поступки ціною територій («Донбас і Крим - це Україна»). 

Про що ще говорили? Крим — до цього питання на саміті «не дійшли», хоча українська сторона готувалася порушувати проблему анексії, заявив Зеленський.  Газ — тему не піднімали в переговорах лідерів нормандської четвірки, але обговорювали в двосторонніх переговорах з РФ. «Це питання ми розблокували», — заявив Зеленський. За його словами, далі радники президентів і енергокомпанії будуть вести переговори щодо деталей нового контракту. Україна вимагає його підписання на 10 років, «але буде точно не один рік», пояснив президент. «Домовилися домовлятися», — резюмував глава Нафтогазу Юрій Вітренко. Прямі переговори Києва з ОРДЛО — президент Зеленський дав зрозуміти, що не сяде за стіл переговорів з представниками так званих «ЛНР» і «ДНР». Зеленський повідомив, що «більш справедливо» було б залучити до переговорів в рамках тристоронньої групи в Мінську не лише представників квазіреспублік, але і жителів Донбасу, які були змушені залишити свої будинки через конфлікт.[1]

Російські медіа оцінили зустріч Нормандської четвірки як позитивну для РФ, і з нейтральними або негативними підсумками для Донбасу. Наратив про те, що на сході України йде громадянська війна, що це конфлікт виключно внутрішній, продовжує поширюватися. І основним підсумком саміту в Росії визначили те, що саме «на Україну чекає досить напружена домашня робота»

Успіх же російської сторони полягає в тому, що нібито саміт показав всьому світові, як Україна і надалі не збирається виконувати Мінські угоди, не погоджуючись змінювати Конституцію і відводити війська вздовж всієї лінії розмежування. Про це заявив ведучий Володимир Соловйов у програмі «Полный контакт с Владимиром Соловьевым» на радіо «Vesti FM». Окрім того, у російських ЗМІ з’явилася й нова страшилка – нібито якщо Україна отримає контроль над кордоном на Сході, то Донбасу загрожує «друга Сребрениця». 

В цілому, після саміту риторика пропагандистів стосовно України особливо не змінилася. На наступний день після зустрічі в російських ЗМІ з’явилися новини про те, що вже більше 50 тисяч мешканців «ДНР» отримали російські паспорти, а один із депутатів Держдуми запропонував скасувати держмито за отримання громадянства РФ для жителів окупованих територій. [2

    Отже, як і раніше очікувалось,

  1. Путін залишився на своїй позиції, але для самого Президента РФ цей візит виявився не надто сприятливим.
  2. Побоювання українців, що зустріч глав держав буде безуспішною для нашої держави не справдилися, навпаки, Макрон та Меркель підтримали Зеленського.
  3. Зі свого боку, Президент України гідно вистояв на цій зустрічі зробивши невеликі кроки для вирішення конфлікту на Донбасі.

 


[1]https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/zustrich-u-normandskomu-formati-pidsumki-novini-ukrajini-50058396.html

[2] Там само.

[3]https://www.stopfake.org/uk/klyuch-do-miru-v-ukrayini-v-rukah-u-putina-yak-projshla-zustrich-lideriv-normandskoyi-chetvirki-za-versiyeyu-rosijskih-zmi/