28–29 червня в японській Осаці відбувся саміт G20. Зустріч «Великої двадцятки» знову стала місцем розмови президентів США та Росії. Лідери країн обговорювали проблеми України, Венесуели та Сирії, говорили про економічне співробітництво та забезпечення сталого розвитку. Офіційні теми форуму такі: глобальні економічні ризики, торговельні суперечки, збільшення зайнятості та інвестицій, інновації та штучний інтелект, а також можливості для жінок. Окремі країни також домовляються, як протидіяти змінам клімату та боротися із забрудненням навколишнього середовища. Зокрема, Японію турбує забруднення Світового океану пластиком.

Зустріч президентів США та Росії тривала майже півтори години і відбулась за участі членів делегацій. Як повідомив Білий дім, Україна була однією з тем розмови, разом із Венесуелою, Іраном та Сирією. Трамп відповів журналістам, що не обговорював із Путіним питання захоплених українських моряків. Натомість Путін стверджує, що під час якоїсь із розмов президент США порушував це питання. Білий дім підсумував, що Трамп і Путін «погодилися, що поліпшення відносин в інтересах обох країн, а також світу».

Білий дім повідомив, що з канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель Трамп обговорив, зокрема, підтримку економічних реформ в Україні. Також вони говорили про дії Ірану на Близькому Сході й ситуацію в Лівії. Сама Меркель заявляла, що обговорюватиме з президентом США також торгівлю, інвестиції, ситуацію в Західній Африці й боротьбу з тероризмом. 29 червня Трамп провів розмову і з лідером Китаю Сі Цзіньпіном, яку назвав чудовою. Китай та США домовилися поки що не запроваджувати нові мита в торговій війні між собою та відновити перемовини. Також, Трамп погодився зняти заборону для американських компаній продавати високотехнологічну продукцію китайському гіганту Huawei.

На саміті Емманюель Макрон та Володимир Путін обмінялися запрошеннями: Макрон покликав Путіна на Паризький форум миру в листопаді. Натомість Путін запросив французького колегу на святкування 75-річчя перемоги в Другій світовій війні. Президент РФ назвав Францію одним із найважливіших іноземних партнерів. Макрон висловив сподівання, що в липні вдасться провести зустріч у нормандському форматі. Про те, що вона може відбутися, уже неодноразово говорили представники різних країн. Востаннє лідери зустрілися в такому форматі в жовтні 2016 року. Макрон нагадав, що треба виконувати Мінські домовленості. Навідміну від Трампа, про українських військовополонених згадала прем’єрка Британії Тереза Мей. Вона заявила, що будь-який прогрес вимагає деескалації конфлікту на Донбасі та звільнення 24-ох моряків. Вона запевнила, що нормалізації двосторонніх відносин між Британією та Росією не буде, поки РФ не припинить діяльність, яка дестабілізує міжнародну ситуацію.[1]11

Також під час саміту G20 в японській Осаці президент Росії Володимир Путін і канцлер Німеччини Ангела Меркель домовилися про збереження "Нормандського формату". Про це передає "Інтерфакс-Україна". "Ми домовилися, що будемо цей формат використовувати і надалі", - зазначив російський лідер. При цьому Путін додав, що згоден використовувати "всі інструменти", серед яких один це - "Нормандський формат"."Так, будемо працювати. Питання тільки коли, терміни треба узгодити, в якій послідовності будемо проводити консультації - удвох, утрьох, учотирьох", - пояснив він. Президент Росії наголосив, що "по конкретиці потрібно домовитися нашим помічникам і МІДам".[2]12

Результати саміту G-20 в Осаці, що під час його проведення домінували прагматичні мотиви. Можна виділити декілька ключових тенденцій:

1. Президент Туреччини Реджеп Ердоган заручився підтримкою Дональда Трампа в питанні закупівель російських ЗРК С-400. Після саміту Трамп дав зрозуміти, що не підтримає Конгрес США в його спробах ввести санкції проти Анкари за покупку російських ЗРК.

2. Китай і США відновлять торгові переговори.

3. Трамп втретє зустрінеться з Кім Чен Ином.

4. Трамп і Путін очевидно досягли якихось закритих домовленостей про новий розподіл сфер глобального впливу, зміст яких не розголошується. Гіпер-позитив Трампа і його готовність їхати в Москву на 75-річчя дня перемоги в 2020 році говорить про це. Тут на порядку денному стояли основні питання «глобального договорняка»: Україна, Сирія, Венесуела, Іран.

5. Зустріч Терези Мей і Путіна пройшла напружено. Британська прем'єр-міністр жорстко відгукнулася про Росію і її зовнішній політиці. Зате Путін вперше за довгий час дав інтерв'ю «Financial Times».[3]13

Варто зауважити, що в інтерв’ю «Financial Times» Путін різко засудив ліберальну ідею: «Ця ліберальна ідея передбачає, що взагалі нічого не треба робити. Убивай, грабуй, насилуй - тобі нічого, бо ти мігрант, треба захищати твої права. Які права? Порушив - отримай покарання за це. Тому сама ця ідея себе зжила, і вона вступила в суперечність з інтересами переважної більшості населення. Ліберальну ідею не можна знищувати, вона має право на існування, і навіть підтримувати потрібно в чомусь. Але не треба вважати, що вона має право на абсолютне домінування, ось про що йдеться.»[4]14

6. Відносно Венесуели В.Путін пообіцяв Д.Трампу тримати нейтралітет. Тим не менше, російські військові залишаються перебувати в цій країні[5]15.

7. Імовірність військового удару по Ірану стала вище. Риторика сторін не змінилася, європейці відмовилися підтримати США. А Іран наближається до мінімальних обсягів збагаченого урану, який вони можуть у себе зберігати згідно «ядерного договору».

8. Сирію віддали Росії. Росія отримала де-факто карт-бланш, як і в минулому році, і тепер буде домовлятися з турками. Позиція США буде нейтральною, принаймні з боку самого Трампа.

9. За «Північному потоку-2» зрушень немає. Меркель і Трамп піднімали питання, але ні про що не домовилися, принаймні поки що. Труба будується і далі, Штати готують санкції, а їх реальний вплив під питанням.

10. По Україні намітилися додаткові контури можливих домовленостей.

Щодо України, то очевидно Путін може погодитись на часткове відведення своїх сил на Донбасі та повернення частини українських заручників, що вже продемонстрував В. Медведчук, привізши з собою чотирьох українських полонених в Україну під час саміту G-20 в м. Осака. У відповідь США та Європа будуть тиснути на Україну щодо виконання нею політичної частини мінських угод відповідно до путінського плану, виконання якої буде означати фактичну капітуляцію України перед Росією[6]16.

4 липня стало відомо, що Президент Росії Володимир Путін прибув до Риму. Там він вже зустрівся з Папою Франциском та з президентом Італії Серджо Маттареллою і прем'єр-міністром Джузеппе Конте. Водночас, на вулиці італійської столиці вийшли люди, які влаштували проти лідера РФ протест. З понтифіком російський президент збирався розмовляти про війну в Україні та на Близькому Сході, а також про висунуті Кремлем претензії на адресу українських греко-католиків. На думку Московського патріархату, українські греко-католики підтримують "розкол" у православному світі.Так, під час аудієнції понтифік обговорив з Путіним актуальні міжнародні питання. Зокрема, говорили про Сирію, Україну і Венесуелу, повідомляє портал Vatican News. Крім того, вони торкнулися теми екології, а також "деяких питань, що є значимими для життя католицької церкви в Росії". Папа Франциск висловив "щире і неймовірне задоволення" від зустрічі з Путіним, передає прес-служба Святого престолу.[7]17

Таким чином, саміт G-20 продемонстрував, що тепер глобальний баланс сил змінився на користь Росії. Путін успішно для себе вирішив усі питання, а Трамп помирився з Китаєм, здав всю Сирію, налагодив відносини з Північною Кореєю в обмін на невтручання у внутрішні справи. В свою чергу, як жест доброї волі, Медведчук привіз полонених, і тим самим «показав» що Росія готова іти на діалог, тож Захід мирно погодився з Росією. Втім, заява Путіна в Італії, про те, що він є «захисником християнських цінностей» тим самим кидає ідеологічний виклик Заходу, як цивілізації. Наразі ж для України виникає велика загроза стати розмінною монетою у великій геополітичній грі між провідними державами світу.