Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Проблема з порушенням прав людини в Криму залишається невирішеним, а спекуляції Угорщини та РФ посилюються

Ще 8 листопада 2019 року Міжнародний суд ООН в Гаазі, дійшов висновку, що його юрисдикція поширюється на розгляд позову України до Росії у зв’язку з порушенням останньою міжнародного права в анексованому Криму. Відповідне рішення озвучив голова суду Абдуль-Каві Юсуф. Йдеться про застосування і тлумачення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму і Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, який стосується анексованого Росією Криму. «Перемовини між сторонами тривали приблизно два роки із залученням як дипломатичної кореспонденції, так і особистих зустрічей. Це, з точки зору суду і попри відсутність успіху в досягненні компромісу, вказує на те, що Україна здійснила щиру спробу вести переговори (з Росією – ред.)», – сказав Юсуф під час виголошення резолютивної частини рішення. Він додав, що на момент звернення Києва до суду переговори з Кремлем зайшли у глухий кут.[1]

6 березня 2020 року Рада Безпеки ООН провела засідання, присвячене окупації Криму. На засіданні виступили представники України, зокрема уродженці самого півострова. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров звернув увагу присутніх, що Росія не виконала жодної резолюції РБ ООН щодо Криму. "Усі постанови, рішення, резолюції, рекомендації, декларації та заклики Ради Європи, ОБСЄ, інших міжнародних організацій у частині Криму залишаються без належного реагування Російської Федерації та з порушенням нею статутних документів і принципів діяльності цих  організацій", – підкреслив Чубаров. 

Представник президента України у Криму Антон Кориневич повідомив, що "наразі 116 українських громадян є політичними в'язнями, затриманими державою-окупантом, переважно це кримські татари". Перший заступник постійного представника Росії в ООН Дмитро Полянський назвав озвучену представниками України інформацію "казками" та "аріями на тему Криму". Представник Європейського союзу назвав анексію Криму Росією незаконною і "прямим викликом міжнародній безпеці". Цю позицію підтримали інші країни. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у Twitter подякував членам ООН, які "безкомпромісно засудили порушення прав людини у Криму, що тривають".[2]

Окремої уваги заслуговує те, що напередодні, 3 грудня 2019 року голова нижньої палати російського парламенту В'ячеслав Володін повідомив, що Національні збори Угорщини запропонуваи Росії об'єднати зусилля для "захисту прав національних меншин" в Україні. "До нас у Держдуму звернувся парламент Угорщини з проханням об'єднати зусилля для того, щоб відстояти права меншин, в першу чергу на вивчення мови”- наголосив він. Спікер нижньої палати Держдуми також заявив, що в Україні живе велика кількість поляків і угорців, права яких нібито порушуються. Йдеться про закони "Про освіту" і "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Заява Володіна пролунала одразу ж після інтерв'ю посла Угорщини в Україні Іштвана Ійдярто виданню "Главком". Інтерв'ю вийшло 28 листопада 2019 року, але широке висвітлення у ЗМІ отримало напередодні. У ньому дипломат, зокрема, розкритикував "мовну" статтю Закону “Про освіту” і заявив, що "змішана система призведе до того, що діти ані на угорською, ані українською не розмовлятимуть". "Під час бесіди було додатково зазначено, що Закон України "Про освіту" не порушує права українців угорського походження, а навпаки надає їм можливості кращої самореалізації в Україні, що підтверджено Венеціанською комісією", - зазначили у дипвідомстві.[3]

Така новина викликала в Україні природне обурення. Адже наразі Росія практично вичерпала свій арсенал можливих методів впливу на Україну, якщо не рахувати масованого воєнного вторгнення чи ядерного бомбардування. Натомість, в Будапешта є ще чимало способів економічного і політичного тиску на Україну. Частиною з них Угорщина охоче користується – наприклад, блокуючи співпрацю по лінії Україна-НАТО. "Звернення" угорського парламенту до російських колег дивовижним чином збігається з тим фактом, що якраз за день до того, міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Сійярто повідомив, що розпочинає переговори з російським "Газпромом" про довготривалий контракт на постачання блакитного палива.[4]

Тим не менш, 13 березня 2020 року Президент Володимир Зеленський підписав закон "Про повну загальну середню освіту". Як запевнили у президента України, з ухваленням цього закону Україна виконала останню рекомендацію Венеціанської комісії щодо Закону "Про освіту" від 5 вересня 2017 року в частині здобуття освіти особами, що належать до національних меншин. Зокрема Закон "Про повну загальну середню освіту" передбачає право вільного вибору мови навчального процесу приватними закладами освіти. Крім того, новий закон деталізує положення закону "Про освіту" від 5 вересня 2017 року з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії й запроваджує три мовні моделі для здобуття освіти в закладах середньої освіти.[5]

Вже настав шостй рік, як Росія нещадно порушує права людини в окупованому Криму та забороняє відновлення Меджлісу. І разом з тим,  просуває  на міжнародній арені слухання щодо порушення прав російськомовного населення в Україні. Тож, висновок є таким – права людни в Криму будуть пригнічуватись допоки Росія не покине півострів. Що стосується Угорщини, то вона може ще більше погіршити віносини з Україною, у разі, якщо і надалі «співпрацюватиме» з Росією в питаннях нацменшин на території України.

 


[1] https://www.radiosvoboda.org/a/news-haaha-sud-ukraina-krym/30260328.html

[2]https://gordonua.com/ukr/news/crimea/-prjamij-viklik-mizhnarodnij-bezpetsi-radbez-oon-obgovoriv-situatsiju-z-pravami-ljudini-v-krimu-1490061.html

[5] https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/03/13/7107498/