27 травня Європарламент опублікував попередні результати виборів, які проходили з 23 по 26 травня у 28 країнах Євросоюзу. Найбільше місць — 179 — отримує «Європейська народна партія». На другому місці «Прогресивний альянс соціалістів і демократів» — 150 місць. На третьому — рух президента Франції Еммануеля Макрона разом «Альянсом лібералів і демократів за Європу» — 107 мандатів. «Зелені» здобувають 70 місць. Відтак правоцентристський і лівоцентристський блоки в Європарламенті втратили спільну більшість через зростання підтримки лібералів, зелених і націоналістів. Однак проєвропейські партії все одно матимуть більшість місць в Європарламенті. Крім того, у Європарламенті відзначили рекордну за останні 20 років явку на виборах: у 27 країнах ЄС без Великої Британії вона становила близько 51 відсотка, а разом із даними Британії загальний показник становитиме від 49 до 52 відсотків.

У Великій Британії перемогу здобула партія прихильників Brexit на чолі з Найджелом Фараджем, відома своїм скептичним ставленням до Євросоюзу. Каталонський лідер Карлос Пучдемон, за даними екзит-полів, набрав необхідну кількість голосів, аби потрапити у Європарламент. Однак, як пише Euronews, Пучдемон не може взятися за обов'язки євродепутата, оскільки перебуває у добровільному вигнанні й живе у Бельгії.Те ж саме стосується його колеги Оріола Джанкераса, який перебуває під арештом в Іспанії. Ультраправа партія «Національне об’єднання» Марін Ле Пен, яка є прихильницею Росії і визнає анексію Криму, перемагає на виборах до Європарламенту у Франції. У Польщі лідирує правляча політсила «Право і справедливість». У Німеччині блок ХДС/ХСС канцлерки Ангели Меркель перемагає на виборах до Європарламенту, але з рекордно низьким результатом. Зазначимо, що Німеччина має найбільше представництво в Європарламенті — від неї оберуть 96 депутатів.[1]

Міністр закордонних справ Павло Клімкін вважає сприятливими для України результати виборів у Європейський парламент. Про це він написав у мікроблозі Twitter, передають передають Українські Новини. "Беру телефон і починаю вітати багатьох друзів, яким вчора дали кредит довіри виборці. Попутно і наріжу їм завдання щодо підтримки України. У новому складі Європарламенту наші друзі, безумовно, переважають. Запорука нашого спільного успіху - дружба та європейські цінності", - написав Він.

Колишній Президент Петро Порошенко також у своєму пості в соціальній мережі Facebook, позитивно оцінив результати виборів у Європарламент."З оптимізмом сприймаю результати виборів у Європарламент. Не справдилися песимістичні прогнози щодо успіху популістів, ультраправих і євроскептиків. Громадяни ЄС чітко підтвердили прихильність і підтримку інтеграційних процесів на європейському континенті", - написав він. Порошенко привітав Європейську народну партію (ЄНП) з першим місцем на виборах і висловив надію що Європарламент, як і Європейська Рада і Єврокомісія, активно будуть підтримувати європейський поступ України.[2]

Європа змогла знову позитивно здивувати. Вибори завершилися позитивніше за прогнози, хоча не минулося без тривожних сигналів. Останні роки європейська політична тусовка жила побоюваннями, що в новому скликанні парламенту може сформуватися "диктат євроскептиків". А після міграційної кризи, перемоги прибічників Brexit, на тлі нідерландського референдуму, каталонської саги тощо багато хто думав, що єдина Європи тріщить по швах. Та життя довело, що воно є бентежним, а емоції – швидкоплинними.

Європейський парламент, попри всі побоювання, залишиться проєвропейським та проукраїнським на наступні п'ять років. Головною та найбільш чисельною групою лишається правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП) із 178 мандатами. Це – та партійна група, до якої належать Меркель та Туск, друзі України, головні драйвери сучасної Європи та підтримки України. На другому місці – лівоцентристи, соціал-демократи (СД), 148 мандатів. Не найбільш проукраїнська група, але точно не "друзі Росії". Та й у їхніх проєвропейських настроях сумніву немає. Третє місце обійняли ліберали, до яких планує долучитися новачок, блок Макрона. Ці чотири "єврооптимістичні" фракції разом набирають понад 500 голосів – більш ніж достатньо для стійкої більшості. І це саме ті партійні групи, які традиційно підтримують Україну, щоразу підтверджують європейські перспективи нашої держави ти безальтернативно засуджують агресію РФ.

То виходить, Європарламент лишився незмінним, і європейцям нема про що хвилюватися? Ні, проблема є. За 40 років роботи європейського парламенту в ньому завжди була стійка більшість, що складалася з двох партійних груп – правоцентристів з Європейської народної партії (ЄНП) та лівоцентристів з групи соціал-демократів (СД). У новому скликанні вони лишаються двома найбільшими групами. Обидві отримали більше, ніж їм прогнозували, але це менше ніж 376, необхідних для більшості. А отже, для всіх критичних голосувань ЄНП та СД мають домовитися ще з кимось. І вже відомо, про що доведеться домовлятися в першу чергу. Восени Європарламент має призначити нового президента Єврокомісії, тобто наступника Юнкера, та фактично затвердити її склад. Досі для цього вистачало голосів двох груп-лідерів. Тепер "міжсобойчик на двох" стає неможливим. Потрібна підтримка мінімум ще однієї групи. Бажано – лібералів, бо у них голоси є із запасом. От тільки ліберали вже заявили, що їм такий порядок не до вподоби і вони мають своїх кандидатів. Нині чимало європейських медіа дають доволі невеселі прогнози та чекають, що формування нової комісії може затягнутися аж до наступного року.[3]

Але "Європейська правда" схильна до більшого оптимізму. Так, "апокаліптична затримка" можлива, але найімовірніше – домовитися вийде доволі швидко. Зрештою, у Європарламенті і до того була розвинена культура компромісу – більшість ніколи не намагалася "продавити" свої проекти рішень, а натомість завжди шукала компромісний варіант. Непрацююча напівлегітимна Єврокомісія не потрібна нікому. Тому – або кандидата від ЄНП, німця Манфреда Вебера погодяться підтримати зелені та частина радикалів, або групи-лідери все ж підуть на кадрові поступки лібералам. А зважаючи на те, що ліберали переважно є дуже прихильними до України (і навіть французів з партії Макрона це загалом стосується), такий варіант для нас видається не найгіршим А нинішній склад Європарламенту – який, повторимося, є значно кращим за сподівання – за будь-якого розкладу працюватиме ще п'ять років.

Чи не найбільшою несподіванкою нинішніх виборів стала висока активність європейців. Єврооптимісти традиційно поступаються популярністю національним. Люди не розуміють, як вплине на їхнє життя те, що вони обирають когось у Брюсселі. Наслідком є невисока явка. Та вибори-2019 зламали це правило. Середня по всіх 28 країнах явка цього року перевищила 50% і встановила рекорд за 20 років. Люди повірили, що їхній голос у ЄС важливий. У ситуації, коли союз стоїть на роздоріжжі, це є безумовно правдою. А отже, нинішній Європарламент матиме більшу суспільну легітимність за усі попередні. І це, імовірно, стане вікном для серйозної реформи ЄС[4]

Таким чином, вибори в Європарламент відбулися доволі вдало, проєвропейські сили, які прихильні до України перемогли. Наразі ж, очікується, що оновлений Європейський парламент досягатиме нових звершень у своїй політиці та докласть зусилля в подоланні нагальних проблем.