Фото: Армія FM
- Зміни на фронті
Україна виграла перші два етапи війни, витримала наступ на початку, стабілізувала фронт та почала контр-наступ на Харківщині та Херсонщині. Тепер перед українським військом стоїть завдання виграти останній етап, що має завершитись повним витісненням російської армії з території України.
За словами Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного, для ЗС України подальша обстановка представлятиме собою складну комбінацію із фактичного положення лінії зіткнення, наявних ресурсів і комплекту боєздатних військ, та, вочевидь, знаходження стратегічної ініціативи в руках противника. Єдиним шляхом кардинальної зміни стратегічної ситуації, за словами Залужного, є нанесення ЗС України протягом кампанії 2023 року декількох послідовних, а в ідеальному випадку – одночасних контрударів. Основний удар має припасти на “центр тяжіння” російської армії. Оскільки чіткого визначення російського центру тяжіння немає, Головнокомандуавч ЗСУ припускає, що це може бути Крим.
Підготовка наступальної кампанії в Криму вимагає створення одного або декількох оперативних (оперативно-стратегічних) угруповань в складі від десяти до двадцяти загальновійськових бригад - в залежності від замислу і амбіцій українського командування. В обстановці, що складається, зазначене може бути зроблене виключно шляхом заміни основних зразків озброєння вже існуючих бригад на сучасні, які надаються партнерами України. Окремо підкреслюється необхідність отримання від партнерів додаткової кількості ракет і боєприпасів, артилерійських систем, ракетних комплексів, засобів РЕБ тощо. Все це потребуватиме консолідації зусиль всіх країн-партнерів України, тривалого часу і значних грошових видатків.
Також Валерій Залужний наголошує на диспропорції спроможностей України та РФ і зауважує, що центром тяжіння ЗС РФ все ж таки потрібно вважати здатність безкарно завдавати точкових ударів по цілях на всю глибину території України. Оснащення і переоснащення ЗС України системами озброєння відповідної дальності дії, для зменшення диспропорції між ЗС РФ та ЗСУ, може змінити хід війни. Приклад ефективності нанесення ударів на глибину російських сил - удари по кримським авіабазам.
Таким чином, успіх та ефективність контр-наступу залежить від можливого рішення щодо комплексного підходу до переоснащення артилерії, ракетних військ, тактичної авіації і Військово-морських сил ЗС України, зменшення диспропорції у засобах ураження та донесення характеру війни до росіян - у спосіб, який було застосовано у Криму, щоб зробити їхні відчуття від війни гострішими, природнішими і цілком відчутними, попри значну відстань до цілей.
- Військова допомога
У першій половині вересня Україна отримала наступне озброєння:
США:
- 105-мм реактивні осколково-фугасні снаряди M927 для гаубиць M119
- Артилерійські боєприпаси M982 Excalibur
- Ремонтно-евакуаційні машини M984A4 HEMTT (кількість переданих машин
невідома)
Фінляндія:
- Партія військової допомоги для Сил оборони України вартістю 8,3 мільйона євро
- Бронетранспортери Sisu XA-180/185 (Кількість невідома)
Данія:
- Військова форма та зимовий одяг
Норвегія:
- 160 ракет Hellfire з лазерним наведенням, пускові установки та блоки наведення
- Прилади нічного бачення
Іспанія:
- 75 піддонів зі 155-мм боєприпасами
Литва:
- 105-мм гаубиці M101 (кількість не уточнюється)
ФРН:
- Контрбатарейна РЛС “COBRA”
- ЗСУ “GEPARD” (5 одиниць)
Литва:
- Бронетранспортери M113 (Кількість не уточнюється)
Джерело: Mil.ua
- Росія: внутрішні та зовнішні виклики
Український контрнаступ на Харквщині завдав потужного удару по моральному духу російської армії та російських пропагандистів. Голова МЗС Сергій Лавров на тлі подій заявив, що Росія не відмовлялась від переговорів з Україною. Речник Кремля Дмітрій Пєсков, своєю чергою, відмовився коментувати контрнаступ ЗСУ та переадресував журналістів до міністерства оборони РФ. Однак, у міноборони не змогли дати правдоподібного пояснення. Заяву щодо перегрупування розкритикували навіть деякі кремлівські воєнкори, а на російському телебаченні визнали воєнну поразку. На відміну від поразок під Києвом та на о. Зміїному, росіяни на Харківщини не змогли організовано залишити окуповану територію. Натомість окупаційні війська бігли, у паніці лишаючи свої позиції та кидаючи сотні одиниць техніки.
Тому цього разу Кремль не зміг видати військову поразку за “жест доброї волі”. Риторика Володимира Путіна була стриманою: "Ми бачимо і там активність, і там (на фронті – ред.). Ну київська влада ж оголосила про те, що вони почали і проводять активну контр-наступальну операцію. Ну подивимося, чим вона закінчить" - сказав очільник Кремля. Цього разу Путін не погрожував Україні та її партнерам, адже
спроможностей для ескалації, або симетричної відповіді, окрім як застосування ядерної зброї, чи терору цивільних у Росії немає. Слабкість кремлівського диктатора відчули як всередині Росії, так і на міжнародній арені. Відтак, група депутатів з Санкт-Петербурга звернулася до Держдуми з пропозицією висунути звинувачення у держзраді проти Путіна, а депутати з Москви закликали особисто Володимира Путіна скласти повноваження президента РФ.
Подальші воєнні поразки Росії сприятимуть збільшенню невдоволення всередині держави і перші тривожні дзвіночки для чинної російської влади можуть перерости у зміну путінського режиму.