24 березня 2020 року президент Росії Володимир Путін підписав указ, який стосується права власності в окупованому Криму. За цим документом іноземці, як фізичні, так і юридичні особи, позбавлені права володіння земельними ділянками на території окупованого Криму. Правда, мова йде не про всю територію півострова,  загалом обмеження стосуються прикордонних і прибережних районів. У цей список увійшли 8 з 12 муніципалітетів міста Севастополя, і 19 з 25 муніципалітетів Криму. Заборона при цьому не стосується трьох районів окупованого півострова - це Первомайський, Красногвардійський і Білогородський, а також Верхньосадівська сільська рада і Нахімовський район Севастополя. Усі перераховані вище райони не мають спільних кордонів з материковою частиною України і не виходять до моря. Чи варто нагадувати, що для окупантів, громадяни України є іноземцями. Фактично українців позбавляють права на їхню власність, яку вони набували до окупації.[1]

В свою чергу, МЗС України закликало міжнародне співтовариство посилити тиск на Росію, в тому числі шляхом запровадження санкцій у зв'язку з указом президента РФ Володимира Путіна про позбавлення українців права власності на землю в окупованому Криму. Про це інформує прес-служба МЗС. "Підписання указу - це черговий незаконний крок Москви про присвоєння об'єктів української державної і приватної власності на території незаконно окупованого Криму, грубе порушення українського законодавства і міжнародного гуманітарного права. Україна використовує всі можливості міжнародного права і міжнародних судових інстанцій для скасування Указу та залучення Росії до відповідальності за це правопорушення", - йдеться в повідомленні.[2]

Прокуратура Автономної республіки Крим відкрила кримінальне провадження через указ президента Росії Володимира Путіна щодо позбавлення  права на володіння землею в окупованому Криму.  Також вона  розслідує факт привласнення державної та приватної власності на тимчасово окупованій території Криму, що є порушенням міжнародного гуманітарного права, а саме ст. 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 та ст. ст. 46, 53, 55, 56 IV Конвенції про закони та звичаї війни на суходолі 1907 року, а також є воєнним злочином згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (ст. 8 (2) (а) (IV)). [3]

До засудження нахабних дій Російської Федерації, долучилися посольства США та ЄС. 26 березня 2020 року посольство Сполучених Штатів у Києві зазначило, що указ президента Росії Володимира Путіна щодо права власності на землю дає більше підстав для санкцій. «Новий «указ» Росії, який обмежує право власності на більшість землі в Криму, дозволяючи його тільки росіянам, лише підсилює основу для міжнародних санкцій. Ми знову твердо повторюємо: Крим – це Україна», – йдеться в повідомленні дипломатичного представництва Вашингтону.[4]

1 квітня 2020 року зовнішньополітичне відомство ЄС так відреагувало на указ Володимира Путіна: «Європейський Союз не визнає незаконну анексію Кримського півострова Росією, що є явним порушенням міжнародного права. Тому Європейський Союз не визнає цей указ, який є ще однією спробою примусової інтеграції незаконно анексованого півострова до складу Росії. Крим є частиною України. Указ є порушенням міжнародного гуманітарного права, оскільки він закріплює російське громадянство на півострові. Це також може призвести до безпідставного позбавлення майна», – мовиться у повідомленні. Зазначається, що ЄС продовжує очікувати, що Росія припинить порушувати міжнародне право у Криму.[5]

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в інтерв'ю програмі "Крим.Реалії" заявив, що указ Путіна щодо прав власності на землю в окупованому Криму спрямований на прискорення колонізації півострова. "Вони створюють собі нібито правовий механізм, який з їх точки зору, повинен створити умови для прискореного переселення громадян Росії до Криму. Чого їм для цього зараз не вистачає? Бракує ресурсів і землі? У Росії немає достатніх ресурсів, щоб облаштовувати кожного, кого вони хотіли переселити? Вони хочуть створити умови, щоб росіяни самі переселялися. Для цього треба створити ринок дешевої, "вільної землі", - сказав Чубаров. Він упевнений, що над кримчанами, які були змушені взяти російські паспорти після анексії півострова, також нависла загроза вилучення їх земель. Крім цього, переконаний Чубаров, "Росія цим указом спробує витиснути з Криму всіх неугодних, закріпити свою військову присутність на півострові і залучити інвестиції, оскільки указ дозволить вилучати будь-яку ділянку".[6]

Експерт Кримської правозахисної групи (КПГ) Олександр Сєдов вказав, що дійсними документами на право власності на землю в Криму є тільки документи, видані в Україні, оскільки кримський півострів є її невід’ємною територією. Цей факт закріплений в декількох резолюціях ООН та інших міжнародних документах, і, відповідно, українські документи про власність розглядаються міжнародними судами як чинні. Виходячи з цього, зазначив правозахисник, будь-яке обмеження права власності, яке отримано до окупації, є грубим порушенням прав людини і норм міжнародного гуманітарного права.[7]

Отже, Російська Федерація в черговий раз скористалась нагодою підкреслити "російськість" Кримського півострова використовуючи тактику свого славнозвісного попередника – Радянського Союзу. Гарною новиною є те, що цей указ одразу ж викликав вкрай негативну реакцію як з боку України так і з боку міжнародних гравців. Утім, продовження політики застосування нового пакету санкцій проти Росії є хоча й правильним, але недостатнім рішенням, яке здатне дієво протистояти таким нахабним діям РФ.