31 травня Заступник глави адміністрації президента України Вадим Пристайко відзначив наявність певних «креативних» ідей щодо пожвавлення Мінського процесу, над якими ще повинні попрацювати експерти і вийти на конкретні рішення. «Ми домовилися про те, що" Мінськ буде використовуватися, що його діяльність, яка була зупинена, зараз має розпочатися по-новому. Вже є певні креативні ідеї, які ми обговорювали. Ми зможемо поділитися ними, коли наші експерти попрацюють над ними і вийдуть на якісь конкретні рішення », - сказав він журналістам у четвер після зустрічі Зеленського з главами МЗС Франції і Німеччини. Пристайко зазначив, що для зустрічі лідерів держав «нормандського формату» потрібно, щоб у них «на столі було щось конкретне», про що вони будуть домовлятися.«Цьому передує велика робота на всіх рівнях. Ми збираємося найближчим часом поновити роботу Тристоронньої контактної групи, і ці рішення будуть через день-два », - повідомив він.[1]

Однак пізніше Адміністрація президента Володимира Зеленського заявила, що до 19 червня не буде оприлюднювати "дорожню карту" імплементації Мінських угод, доки Україна не узгодить її з європейськими партнерами. Про це повідомила речник президента Юлія Мендель у Facebook."Дорожню карту президента ми не робимо поки публічною. По-перше, в України вже були прецеденти, коли наші ініціативи блокували, знаючи їх наперед", - сказала Мендель. За її словами, наразі оприлюднювати карту занадто рано, адже це питання безпеки. По-друге, "Україна має узгодити дорожню карту з нашими європейськими партнерами в рамках Нормандського формату", - додала вона. За словами речниці Зеленського, до 19 червня карту не оприлюднять. "Нині перед Україною стоять два найважливіші завдання: припинення вогню та повернення додому полонених українців", - додала вона.[2]

До того ж, як повідомляв Укрінформ, 5 червня голова української делегації на переговорах щодо врегулювання ситуації на Донбасі в рамках ТКГ в Мінську Леонід Кучма заявив про необхідність прописати в нових домовленостях про режим тиші в зоні збройного конфлікту норму "не стріляти у відповідь". Згодом Кучма уточнив, що питання щодо заборони давати відсіч у відповідь на обстріли на Донбасі є його думкою, а не рішенням чинного Президента.

Втім, Начальник Генерального штабу ЗСУ Руслан Хомчак запевнив, що українським військовим на Донбасі ніхто не давав команди не стріляти у відповідь. Про це він сказав в інтерв'ю BBC-Україна. "Там іде війна, і всі командири там перебувають на своїх місцях. Командир відділення командує відділенням, командир взводу - взводом, командир роти - ротою. У них жодних команд не відповідати немає", - сказав Хомчак. За його словами, "ні одна людина, яка хоч щось розуміє у війні, такої команди не дасть. І таких команд не було, таких команд я не отримував від нашого військово-політичного керівництва, і я таких команд не давав. І знаю точно, що командири там в ООС таких команд не давали і не дадуть", - запевнив начальник Генштабу. За його словами, розповсюдження подібної інформації - це один із елементів інформаційно-психологічної війни.[3]

В той же час під час засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську 5 червня прозвучала пропозиція про зняття економічної блокади з непідконтрольних Києву районів Донбасу, повідомив спеціальний представник ОБСЄ в ТКГ Мартін Сайдік. «З такою пропозицією виступив Леонід Кучма. Це було дійсно так, і це було підтримано представниками ОРДО і ОРЛО. І це питання буде на розгляді економічної підгрупи наступного разу». Зняття блокади з непідконтрольних Києву районів, яка діє з березня 2017 року, також було б «великим прогресом», – сказав Сайдік.

Водночас представник Росії на переговорах в Мінську Борис Гризлов в інтерв’ю російським ЗМІ заявив, що економічній підгрупі вже доручили обговорити відновлення економічних зв’язків у випадку ухвалення Києвом відповідного рішення. «В цьому питанні Донецьк та Луганськ запропонували конкретні ініціативи. Сподіваємося, що прямий діалог Донецька, Луганська та Києва дозволить знайти взаємоприйнятні рішення в рамках роботи економічної підгрупи», – цитує представника Росії агенція «Інтерфакс». На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» повідомляється, що це їхні представники на переговорах у Мінську запропонували українській стороні почати «прямий діалог» зі зняття економічної блокади з Донбасу.[4]

Ця заява викликала значний резонанс у суспільстві. Частина українців вважають зняття блокади потуранням ворогу і капітуляцією, інша ж – можливість вийти на шлях закінчення війни на Донбасі. Марина Багрова, членкиня правління Міжнародної спілки «Інститут національної політики»: «Пропозиція Леоніда Кучми про зняття економічної блокади з ОРДЛО – це всього лише його приватна думка. Варто відзначити, що економічно і політично ОРДЛО інтегровані в Росію. Тому в економічному сенсі, торговельні й інші економічні відносини на своїх тимчасово окупованих територіях, Україна залишає Росії. Виходить так, що в разі зняття економічної блокади Україна сама буде підживлювати бюджет воюючою проти неї країни-агресора, що неприпустимо в силу норм міжнародного права i моралі. Зняття економічної блокади з тимчасово окупованих територій – це крок виключно в інтересах країни-агресора, спрямований на зміцнення економіки Росії. Причини такого аномального поведінки як з боку колишнього політичного керівництва України, так і у висловлюваннях окремих осіб, можна виявити в недотриманні Україною норм міжнародного права. Простіше кажучи, у відступі від використання так званого «протоколу війни».

Дмитро Сінченко, ГО «Асоціація політичних наук» також прихильник такої думки: «Переконаний, що в нинішній ситуації не можна зменшувати економічний тиск на окупантів, адже сприятлива ситуація для їх економіки лише збільшить їх спроможність з нами воювати, а отже, ми зазнаємо більших втрат – більше загиблих, більше поранених, більше руйнувань… Чи хочемо ми цього? Звісно ж, ні. В суспільстві є значний запит на завершення війни, проте необхідно розуміти, що для цього є лише два шляхи: перемога або поразка. Перемога не над терористами ДНР-ЛНР, а перемога над нашим ворогом – Росією».

Проте, існує і протилежна думка. Андрій Мартинов, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України: «Якщо команда Президента Володимира Зеленського хоче йти на парламентські перегони з «конкретними справами», виконаними обіцянками щодо встановлення миру на Донбасі, то зняття економічної блокади з ОРДЛО – перший крок до цього. Інша справа, що це питання знову радикально поляризує українське суспільство та актуалізує розмови про «перемогу чи зраду». «Бізнесові таємниці» залишають відкритим питання, чи реально Україна відмовилася від «торгівлі на крові» або ця торгівля в іншій формі (Роттердам+, Дюссельдорф+, тощо) стала монопольним привілеєм зацікавлених осіб. Розпочати торговельну війну завжди легше, ніж її закінчити. Якщо Конституційний суд не скасує позачергові вибори 21 липня, тоді тема зняття блокади стане «передвиборчою» та довготривалою.[5] Теоретично Кабінет Міністрів має приймати рішення про зняття економічної блоади з ОРДЛО. Але за умов виборчої кампанії таке рішення важко прийняти, коли є орієнтація на окремі сегменти електорату, які проти такого рішення. Тому блокада навряд чи буде фактично знята до завершення парламентської виборчої кампанії».[6]

З огляду на вищевикладене, розповіді про оновленння Мінського процесу є нічим іншим як маніпуляцією. Адже, зняття економіної блокади зміцнює незалежність «республік» та узаконює ОРДЛО. У такий спосіб матеріально і економічно ми підриваємо незалежність власної країни, так само як це робила Молдова з Придністровям. Фактично, це питання призводить до дискредитації політики Зеленського що цієї проблеми.