Хоча співробітництво України та Сполучених Штатів Америки в умовах двопартійної підтримки залишається традиційно незмінним, в останні роки відносини між двома державами стали досить статичними, а протягом двох останніх американських виборчих кампаній мали сталу тенденцію до їхнього погіршення. Цього року відбулося пожвавлення двосторонніх контактів на високому та найвищому рівнях, однак, даний процес став наслідком посилення російської військової активності навколо українського кордону, а не фактичною інтенсифікацією американо-українського співробітництва. Тому, цьогорічний візит Володимира Зеленського до США розглядався українським керівництвом як можливість надати новий поштовх стратегічному партнерству.
У Вашингтоні Володимир Зеленський підписав низку рамкових документів. Зокрема рамкову оборонну угоду, яка стала складовою цілого комплексу домовленостей, які увійшли в опубліковану після зустрічі президентів США та України Спільну заяву щодо стратегічного партнерства України та Сполучених Штатів Америки. Одним з головних здобутків, які були закріплені у Спільній заяві – це намір активізувати Комісію стратегічного партнерства (КСП) та оновити Хартію Україна – США про стратегічне партнерство. Відповідно до визначених цілей, 10 листопада 2021 року на засідання Комісії стратегічного партнерства у Вашингтоні, Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та Державний секретар Ентоні Блінкен, підписали оновлений документ, який за задумом українського керівництва має відповідати новим геополітичним реаліям, що за період після підписання попередньої Хартії у 2008 році, зазнали кардинальної трансформації.
Оновлений документ 2021 року в загальних рисах повторює Хартію 2008 року. Структурно він ділиться на преамбулу та 4 основні розділи:
1) Принципи співробітництва
2) Безпека та протидія російській агресії
3) Демократія і верховенство права
4) Економічна трансформація
У першому розділі зазначається, що співробітництво двох країн ґрунтується на принципах поваги до демократії, підтримки суверенітету, незалежності, територіальної цілісності та непорушності кордонів один одного. Питання демократії та верховенства права проходить червоною стрічкою крізь всю оновлену Хартію, відбиваючи очікування Сполучених Штатів Америки щодо реальних демократичних перетворень від України. У першому розділі окрім окреслення спільних ідеологічних принципів співробітництва, закріплено намір продовжувати співпрацю в галузі оборони та безпеки, а роль стабільної України пов’язано зі стабільністю усієї Європи.
У порівнянні з аналогічним документом 2008 року у новій версії розділ про безпеку розширено з 4 до 12 пунктів. Більшість з них стосуються спільної протидії агресії з боку Російської Федерації та підтримки безпеки у Чорноморському регіоні і свободи судноплавства. У даному розділі відзначено намір запобігати прямій та гібридній агресії у військовій, економічній та енергетичній сферах і у кіберпросторі. Підкреслюється, що Сполучені Штати не визнають і ніколи не визнають спробу анексії Криму Росією та ще раз підтверджують повну підтримку міжнародних зусиль, у тому числі у Нормандському форматі, спрямованих на врегулювання дипломатичним шляхом збройного конфлікту, керованого Росією, у Донецькій та Луганській областях України на основі поваги до міжнародного права. В цьому контексті підкреслюється підтримка новоствореної Кримської платформи, першого майданчика з питань деокупації Автономної Республіки Крим.
Сторони не конкретизують які заходи вживатимуться для протидії енергетичному тиску з боку Російської Федерації. Вочевидь, поточна адміністрація Джозефа Байдена у своїй політиці керується наміром покращити відносини з ФРН, головним європейським лобістом «Північного потоку – 2» для забезпечення підтримки найпотужнішої країни ЄС у глобальному протистоянні з КНР. На сьогодні Сполучені Штати не готові вживати конкретних дій щодо даного проєкту і тому пункт протидії енергетичному тиску з боку РФ скоріше є умовністю, яка не конкретизується, а назва самої загрози – «Північній потік – 2» не вказується у документі, хоча, ймовірно, українська сторона мала намір закріпити у новій Хартії пункт щодо газогону.
Суттєво змінилося положення щодо перспектив вступу України до Північноатлантичного альянсу. Хартія 2008 року містила посилання на рішення, ухваленого на Бухарестському саміті НАТО, в якому закріплено, що Україна стане членом НАТО. Дане положення 2008 року містило чіткий посил, однак в оновленій Хартії Сполучені Штати лише «підтримали право» України самостійно визначати свій майбутній зовнішньополітичний курс без стороннього втручання, у тому числі щодо прагнення України приєднатися до НАТО.
Розділ щодо демократії зосереджено на готовності США надалі підтримувати реформи, які Україна імплементує відповідно до взятих на себе зобов’язань. Це зміцнення верховенства права, сприяння реформуванню правової системи та правоохоронних структур, а також боротьба з корупцією. Оновлена Хартія також містить розділ щодо важливості боротьби з расизмом, ксенофобією, антисемітизмом і дискримінацією, у тому числі проти ромів і членів спільноти ЛГБТІК+.
Принципи економічного співробітництва в загальних рисах залишилися незмінними. Однак, фокус українсько-американського економічного співробітництва еволюціонував під впливом зеленого порядку денного чинної американської адміністрації. США залишаються вірними курсу підтримки енергетичної безпеки України і мають намір підтримувати зусилля України стати енергетично незалежною, декарбонізувати свою економіку, скоротити державне регулювання своєї енергетичної галузі, а також «трансформувати» вугільну галузь. Аналогічні зобов’язання щодо скорочення викиду метану Україна взяла на себе на початку листопада на кліматичному саміті у Глазго. Економічний блок зафіксував позиції обох сторін, однак, проглядається диктат порядку денного поточної американської адміністрації. Зважаючи на залежність цілих міст України від вугільної промисловості, виникає питання: яким чином Україна виконуватиме енергетичну трансформацію без шкоди для власного населення?
Оновлена Хартія Україна – США про стратегічне партнерство кардинально не змінює засад співробітництва двох держав та повторює принципи, які були закладені у Хартії 2008 року. Документ було доповнено відповідно до сучасних умов та підписано після низки зустрічей на високому та найвищому рівнях. Саме відновлення роботи засідання Комісії стратегічного партнерства, на якому відбулося підписання документу можна вважати найбільшим досягненням, що сприятиме подальшому розвитку українсько-американського партнерства. Протягом декількох років партнерство двох країн відбувалось без бюрократичного діалогу, який потрібен для підтримки ефективної комунікації. Пожвавлення діалогу між США та Україною має потенціал для подальшого розвитку, а підписання нової Хартії про стратегічне партнерство є сигналом та кроком, який свідчить про готовність сторін щодо його реалізації. Водночас еволюція позиції США щодо можливого вступу України до НАТО б’є по євроатлантичних амбіціях країни та свідчить про те, що Україна у нинішніх умовах перебуває далі від вступу до НАТО, ніж була у 2008 році.