11 січня 2021 року на сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (Мінтот) було опубліковано проєкт Закону України «Про державну політику перехідного періоду». Це перший документ, в якому містяться основні положення, що стосуються шляхів реалізації державної політики в контексті відновлення Україною контролю над тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей, а також Автономною Республікою Крим та містом Севастополь. Прийняття такого закону вже давно стоїть на порядку денному, адже державі необхідно чітко окреслити своє бачення шляхів повернення та відновлення державного контролю на окупованих територіях. За словами заступника міністра з питань реінтеграції окупованих територій Ігоря Яременка, подання законопроєкту планується вже влітку цього року.

Проєкт Закону України «Про державну політику перехідного періоду» все ще знаходиться в стані доопрацьовується, тому в документі поки що можна зустріти нечіткі формулювання та спірні положення, як наприклад, визначення дат окупації населених пунктів Донецької та Луганської областей, які досі не були остаточно встановлені, на відміну від дати початку окупації Кримського півострова. Проте, робота над документом продовжується, а основним завданням, яке переслідувало Мінтот оприлюднюючи його – ініціювати в суспільстві дискусію навколо даного документу. Як зауважив пан Яременко під час експертного обговорення в Українському кризовому медіа-центрі, Мінтот вже отримали більше 1000 сторінок із зауваженнями та пропозиціями з боку представників громадянського суспільства щодо розробки проєкту закону.

В оприлюдненому документі окреслено позицію України стосовно принципових питань, які постали в рамках Мінського процесу. Зокрема, підкреслюється унітарний статус держави і що питання про зміну територіального устрою вирішуються виключно на всеукраїнському референдумі. Це свідчить про намір української влади не допустити федералізації України, чого прагне Кремль. Окрім сигналу зовнішнім акторам, даний пункт також упереджує дебати всередині держави, підтверджуючи неприпустимість перетину «червоних ліній», про які заявляє опозиція. Варто зазначити, що процес надання особливих повноважень всім регіонам держави вже запроваджується в рамках реформи децентралізації, що теж закріплено в одному з пунктів документу.

Після двох років перемовин та шантажу з боку Російської Федерації шляхом порушень режиму припинення вогню, Володимир Зеленський змінив підхід до мирного врегулювання та не намагається досягти угоди з Володимиром Путіним за будь-яку ціну, як це було на початку його каденції, коли уряд мав намір імплементувати Формулу Штайнмаєра. Водночас, спроби повернути окуповані території шляхом дипломатичного тиску на РФ сильно залежать від готовності Європейського Союзу посилювати санкції проти РФ, чого складно досягти, беручи до уваги спільні економічні інтереси Франції, Росії та Німеччини.

Ще одним важливим аспектом проєкту закону «Про державну політику перехідного періоду» є запевнення в рівності осіб перед законом незалежно від політичних переконань, місця проживання, громадянства, роду занять, мовними або іншими ознаками. Після повернення територій перед Україною постане завдання реінтегрувати населення, яке наразі проживає на окупованих територіях в умовах тотальної російської пропаганди. Тому, важливо донести до населення ОРДЛО, що в Україні їхні права будуть дотримані, незалежно від вищезазначених факторів і тільки особи, що приймали участь у злочинах проти України будуть притягнені до кримінальної відповідальності. При цьому проєктом закону передбачається можлива амністія особи, що вчиняла кримінальні правопорушення під час збройного конфлікту на Донбасі. Особливості механізму звільнення від кримінальної відповідальності поки не визначено, проте закріплено список осіб, які не можуть бути амністованими, або помилуваними. Зокрема, це особи, які вчинили: злочини, що підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, а саме злочин геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії; умисні тяжкі та/або особливо тяжкі злочини, якщо при цьому сталося заподіяння смерті; умисні тяжкі та/або особливо тяжкі злочини проти життя та здоров’я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Ще один з пунктів унеможливлює амністію для іноземців та осіб без громадянства які вчинили кримінальні правопорушення, пов’язані з тимчасовою окупацією українських територій. Однак, на думку провідного експерта і адвоката Регіонального центру прав людини Романа Мартиновського, питання амністії щодо тих, хто перебував у незаконних збройних формуваннях, але не вчиняв протизаконних дій щодо українського населення чи збройних сил, а також стосовно обмеження іноземців щодо застосування до них амністії є спірними. На його думку, таке положення може бути визнаним дискримінаційним, тому що воно засновано на належності осіб до громадянства.[1]

Окрім цього, у проєкті Закону України «Про державну політику перехідного періоду» порушуються питання, що стосуються утворення міжнародних перехідних адміністрацій, люстрації, визнання документів та виборів. Зокрема, передбачається проведення виборів на деокупованих територіях одночасно з черговими місцевими виборами, але не раніше, ніж через два роки після деокупації відповідного району, області, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Такий маленький термін від моменту встановлення контролю над окупованими територіями до проведення виборів може мати певні політичні наслідки. Як зазначив експерт Фонду демократичних ініціатив Петро Бурковський, такий термін є дуже ризикованим, адже, наприклад, після Другої світової війни пройшло 4 роки до моменту виборів у ФРН, і це при тому, що в країні активно проводилася програма денацифікації. На додаток, після перших виборів, до 60-х років спецслужби ФРН розшукували військових злочинців по всій країні. Також, пан Бурковський зазначив, що способи реінтеграції території залежатимуть від шляху повернення територій – чи то військовим, або дипломатичним шляхом. Поки немає об’єктивних передумов до повернення територій, але дана законодавча ініціатива має значення в контексті визначення власної правової позиції, при цьому потрібно запровадити її таким чином, щоб не розколоти населення України – констатував він.

Проєкт Закону України «Про державну політику перехідного періоду» є важливою ініціативою, яка необхідна Україні для вироблення загальної стратегії дій щодо деокупації та реінтеграції окремих районів Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Також, ініціатива закріплює позицію України в правовому вимірі та засвідчує факт сприйняття Російської Федерації стороною конфлікту та відмову миритися з окупацією українських територій. Водночас, дана законодавча ініціатива несе в собі певні загрози, пов’язані з протиріччями з законодавством України та можливістю розколоти суспільство. Тому, можна очікувати на істотні зміни в даному документі до остаточного його ухвалення Верховною Радою України.